Зміст підручника для профільного навчання української мови спрямований на засвоєння мовної культури в усій її ба гатогранності. Ви поглибите знання про мовну систему, ознайомившись із додатковими теоретичними відомостями з фонетики, орфоепії, орфографії, лексикології та фразеології, морфеміки, словотвору та морфології.
Метою підручника є також розкриття стилістичних ресурсів сучасної української літературної мови. Ви удоско налите навички побудови текстів різних стилів і жанрів, опануєте виражальними засобами розмовного, наукового стилів мовлення, вироблятимете навички дослідницької роботи з мовознавства, роботи з довідковою літературою, навчитеся добирати лінгвокраїнознавчий матеріал.
Теоретичні відомості, сутнісні характеристики мово знавчих понять стисло викладено в лінгвістичних довід ках, а поглиблюються відомості про мову в спеціальних завданнях на дослідження мовних явищ і фактів, аналіз, коментування, оцінювання їх із погляду нормативності, відповідності сфері й ситуації спілкування.
Вправи подаються в порядку зростання складності: від репродуктивних до творчих, які вимагають умінь спри ймати, розпізнавати, порівнювати, робити висновки. Про поновані мовознавчі студії, практикуми, система завдань на спілкування допомагають відшліфувати правописні, орфоепічні, стилістичні навички, перевірити вміння використовувати свої знання в різних умовах. Уважно поставтеся до виконання завдань у рубриці «Назустріч тестуванню», поданих за розділами підручника.Чимало вправ дібрано для формування культури мов лення, норм мовленнєвої поведінки, навичок спілкування в науковонавчальній, соціальнокультурній, офіційно діловій сферах. Текстовий матеріал до вправ, насичений цікавою пізнавальною інформацією з творчого доробку вченихлінгвістів, письменників, мислителів, слугуватиме засвоєнню найважливіших здобутків вітчизняної і світо вої культури.
Отже, на вас чекає творча, натхненна і сумлінна праця, яка допоможе досконало оволодіти одним із найбільших див, дарованих людині — мовою.
Бажаємо успіхів!
Автори
1. І. Прочитайте. Визначте тему і стиль кожного висловлювання,1. Мова народу твориться колективно, беруть участь у цьо му великому процесі і сивий людський досвід, і закохана юність, і бурхлива дитяча уява,— бо кого ж із нас не тішило, яку мовотворчу обдарованість, винахідливість виявляють малюки, які серед них бувають геніальні лінгвісти (О. Гончар). 2. Мова чутливо відгукується на кожне нововведення в житті суспільства (М. Ланова). 3. Кожна мова має свій шлях розвит ку, на якому позначились історичні події, пережиті її наро дом... Усе це створює... національну психіку, що так виразно відбивається в мові (Б. АнтоненкоДавидович).
II. Поміркуйте, як суспільство впливає на розвиток мови. Чи відомі вам випадки втрати людиною здатності спілкуватися за допо могою мови внаслідок ізольованості від суспільства?
М о в а — явище суспільне. З одного боку, мову творить і розвиває суспільство, з іншого — без мови не було б суспільства. І наука, і техніка, і релігія, й ідеологія, і культура не можливі без мови, бо мова забезпечує всі без винятку процеси життя і діяльності людини.Розвиток і функціонування мови значною мірою зумов лені станом суспільства. У мові відбиваються соціальна диференціація суспільства (класова, професійна, статева), демографічні процеси (зміни чисельності населення, міграція), рівень загальної освіти народу, розвиток науки тощо. Суспільство може цілеспрямовано впливати на роз виток мови. Свідомий вплив суспільства на мову (урядові заходи) називають мовною політикою. Від цієї політики залежить доля окремих мов у багатомовному суспільстві. Так, внаслідок онімечення у XVIII столітті зникли по лабська і прусська мови, в результаті асиміляції в СРСР зникло понад 90 мов, а колонізація у США знищила чимало індіанських мов.
Взаємозв’язок мови і суспільства розглядається і на таких рівнях, як мова і народ, мова й особа (індивід), мова й класи та соціальні групи людей.
Мова — загальнонародне явище. Народ — творець і носій мови. Одна особа безсила будьщо змінити в мові, бо мова розвивається за своїми об’єктивними законами. Наприклад, Тарас Шевченко є основоположником української літератур ної мови. Однак це не означає, що він створив нову мову. Навіть геніальна особистість не здатна змінити мову, а може лише виявити її приховані можливості, показати, як ефек тивно можна використати те, що в мові вже існує.Мова не може бути класовою (коли кожен клас корис тується своєю мовою), бо треба було б виробити якусь третю мову, щоб класи могли спілкуватися між собою. Проте класо вий підхід до використання мови беззаперечний. Так, україн ське панство, щоб відокремити себе від простого народу, вико ристовувало для спілкування чужу мову: на Західній Україні то була здебільшого польська, а на Східній — російська.
Із суспільним розшаруванням (за різними ознаками) пов’язана поява в мові професійних слів, арго, діалектизмів.
Отже, мова і суспільство перебувають у тісному взаємозв’язку. Вплив суспільства на мову і мови на суспільство вивчає спеціальна лінгвістична дисципліна — с о ц і о л і н г в і с т и к а.
Українська мова функціонує як національна мова українського народу в Україні і є державною мовою.
2. І. Прочитайте речення. Підготуйте короткі коментарі до ви словлювань. Доберіть ілюстрації до шкільної газети.
1. Поки живе мова — житиме й народ як національність (І. Огієнко). 2. Мову ревниво оберігають мовознавці — невтомні творці граматики і словників (І. Вихованець). 3. Барвистість одвічна народної мови — це щось невимовне, прекрасне, казкове: і ласка любові, й червона калина, і пісня досвітня в гаях — солов’їна (П. Усенко). 4. Не пускайте слів попереду думок. Адже висловлюванням можна бездумно поранити чиєсь вразливе серце. Розумним словом можна підбадьорити, надихнути на творчість, на добрий вчинок, на геройство (І. Вихованець). 5. Сло во — це найточніший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користува тися ним — велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодівайте цим взірцем так, щоб зпід ваших рук виходила тільки краса (В. Сухо млинський). 6. Повнота слів — це повнота світу (П. Мовчан). 7. Слово — прізвище думки тепер, а частіше — її псевдонім (Л. Костенко). 8. Відтворити до кінця історію хоч би одного сло ва — означає стати причетним до розкриття таємниці всієї людської мови і мислення (В. Абаєв). 9. Слова, що виходять з рідної мови, стають ніби зліпками, що засвідчили те життя, свідками якого вони були (А. Брагіна). 10. Новотвори — і свідомі, й несвідомі, аби щасливі — це фермент у мові, запорука її розвит ку, цвіту й буяння (М. Рильський). 11. Словники — музеї слів, у них місце і для старого, і для нового слова знайдеться (С. Пушик).
II. Доберіть із художніх і публіцистичних творів по шість при кладів висловлювань про мову і мовлення, запишіть їх.3. І. Прочитайте. Визначте тему кожного висловлювання. У яких життєвих ситуаціях ви могли б скористатися ними?
1. Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут зросла, розцвіла й зарясніла? Чи пила ти воду з Дніпра, чи купалася в його ласкавих водах, чи злетіла в небо? Мово! Течеш ти вічно й вільно. Безжальний час не владний над тобою (За П. Загребель ним). 2. Живе наша мова — і наш голос звучить у вселенсько му хорі народів. Отже, живий наш дух, жива наша пісня, наша історія, наша єдність і наша одність. Бо наша мова — це ми,
В. Лопата. Великдень
українці, — добрий, чесний, працьовитий народ, що тися чоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, там, де була коли ска індоєвропейських народів... 3. Пізнання мови — це пізнан ня народу, його єства, його душі, його витоків та історичних шляхів — усього того, чим народ цікавий для інших народів. Адже народи, як і окремі люди, виявляють інтерес і повагу ли ше до того, хто являє собою особистість — своєрідну і непо вторну. Годі розраховувати на пошану інших тому, хто не має поваги сам до себе (З кн. «Мова і нація»).
ІІ. Розгляньте репродукцію картини Василя Лопати «Великдень» на с. 6. Розкрийте її зміст, спираючись на подані висловлювання.4. Прочитайте. Визначте тему і стиль кожного висловлювання.
З якою музикою (естрадною, класичною, народною) асоціюється у вас українська мова? На підтвердження своєї думки доберіть і запишіть уривки з поетичних та прозових художніх творів чи з фольклору.
1. Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глинка і Чай ковський, Барток і Стравінський користувалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови. 2. Українська мова не бідна, не вульгарна... Вона має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна річка, ви блискує на хвилях народної пісні, переливається в душі нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі (З тв. Д. Павличка).
6. Поміркуйте, чому письменниця Ірина Вільде вважала, що «людина, яка не вміє мовчати, не вміє й говорити». Висловіть свою думку у формі письмового роздуму.