Згідно з постановою Кабінету Міністрів і Національного банку України від 9 травня 1997 року з 1 червня 1997 року введено казначейське виконання кошторисних видатків, створено систему органів державної виконавчої влади, які зайняті організацією виконання державного бюджету, – Державне казначейство, яке:
- організовує виконання державного бюджету і здійснює контроль за ним;
- здійснює управління наявними бюджетними коштами як в національній, так і в іноземній валюті, коштами державних позабюджетних фондів у межах витрат, установлених на відповідний період;
- фінансує видатки державного бюджету;
- веде облік касового виконання державного бюджету, складає звітність про стан виконання державного і зведеного бюджету;
- здійснює управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом у відповідності до чинного законодавства;
- розподіляє між державним бюджетом, республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим і місцевими бюджетами відрахування від загальнодержавних податків і зборів та обов'язкових платежів за нормативами, затвердженнями Верховною Радою України. Казначейська система виконання державного бюджету передбачає акумулювання всіх коштів державного бюджету на рахунках, які відкриваються в установах банків на ім'я органів Державного казначейства.
За своїм правовим станом розпорядники коштів поділяються на головних та нижчестоящих розпорядників коштів, які в свою чергу можуть поділятися на розпорядників коштів І та II ступеня. Так, у системі Міністерства освіти головним розпорядником бюджетних коштів є міністр; ректори вузів (університетів та інститутів) є нижчестоящими розпорядниками коштів, або розпорядниками II ступеня, які одержують бюджетні фінансування в цілому на вуз з усіма структурними підрозділами – і тими, що мають права юридичної особи (наукові, учбові інститути, астрономічні обсерваторії, ботанічні сади, обчислювальні центри), і підрозділами без права юридичної особи. В таких випадках установи, що входять до складу вузу, одержують бюджетне фінансування від розпорядника бюджетних коштів І ступеня, а керівники цих установ є розпорядниками бюджетних коштів II ступеня.
До повноважень головних розпорядників бюджетних коштів належать права: одержувати кошти на утримання всієї системи; розподіляти їх поміж нижчестоящими розпорядниками бюджетних коштів, відкривати бюджетне фінансування нижчестоящим розпорядникам бюджетних коштів, одержувати й витрачати кошти на утримання апарату, що його вони очолюють; контролювати цільове й доцільне витрачання коштів підвідомчими органами; здійснювати централізовані заходи.
По місцевих бюджетах головними розпорядниками бюджетних коштів є керівники галузевих відділів місцевих органів самоврядування (охорони здоров'я, освіти і т. ін.), яким підпорядковані місцеві установи та організації.
Розпорядники бюджетних коштів І ступеня одержують бюджетне фінансування як безпосередньо на утримання очолюваних організацій, так і для фінансування підлеглих їм установ, що перебувають на самостійному балансі; використовують кошти на виробничо-господарську діяльність своєї організації, відкривають бюджетне фінансування підвідомчим установам; контролюють цільове використання їх та організовують приймання звітів стосовно використання бюджетного фінансування.
До повноважень розпорядників бюджетних коштів II ступеня входить одержання бюджетного фінансування в обсязі, визначеному за встановленими економічними нормативами; використання одержаного фінансування за цільовим призначенням з додержанням режиму економії; своєчасне подання звітності про фактичне використання коштів.
Розпорядник бюджетних коштів провадить фінансування у загальному обсязі з обов'язковим розмежуванням асигнування, призначеного на заробітну плату, на виконання наукових досліджень, стипендії (для учбових закладів), на харчування, медикаменти (для медичних та дитячих дошкільних установ), придбання твердого інвентарю і капітальний ремонт приміщень та устаткування. По всіх інших статтях кошторису видатків (ст.2. Нарахування на заробітну плату; ст. 3. Господарські та канцелярські витрати; ст. 4. Відрядження та службові роз'їзди; ст.5. Навчальні витрати; ст. 14. Придбання м'якого інвентарю; ст. 18. Інші видатки) бюджетні асигнування виділяються загальною сумою за ст. 19. Розпорядникам бюджетних коштів надане право переглядати й перерозподіляти фінансування по зазначених статтях кошторису витрат.
Для повного обліку бюджетних коштів і контролю за їх цільовим використанням у відповідності до закону про державний бюджет України на певний бюджетний рік в органах Державного казначейства відкривається реєстраційний рахунок на кожний рік, а після закінчення бюджетного року він поновлюється.
Реєстраційні рахунки відкриваються розпорядниками бюджетних коштів для обліку видатків. Для відкриття реєстраційного рахунку заводяться особові справи, в які вкладаються такі документи:
- заява на відкриття рахунку в системі органів Державного казначейства, підписана керівником і головним бухгалтером;
- довідка про внесення в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України з вказівкою ідентифікаційного коду;
- копія затвердженого положення або статуту підприємства, установи, завірена вищестоящою установою або нотаріально;
- доведений до розпорядника коштів поквартальний об'єм асигнувань, передбачених в бюджеті України, з розподілом по розділах, параграфах і статтях бюджетної класифікації;
- затверджений кошторис доходів і видатків з поквартальним розподілом;
- картка із зразками підписів осіб, яким у відповідності з законодавством України надане право розпоряджатися рахунком і підписувати грошові документи, та відбитком печатки;
- звіт про виконання кошторису витрат установи на дату закриття фінансування на поточні бюджетні рахунки в установах уповноважених банків;
- виписка з особової картки розпорядника коштів, якщо змінюється адреса і орган Державного казначейства.
Після реєстрації розпорядника коштів йому присвоюється номер. Дані номери є складовою частиною коду їх реєстраційних рахунків, які відкриваються в розрізі розділів бюджетної класифікації.
Про відкриття реєстраційного рахунку в органі Державного казначейства повідомляється розпорядник коштів.
Для регулювання відносин, пов'язаних з виконанням державного бюджету, органи Державного казначейства укладають договори з розпорядниками бюджетних коштів на розрахункове обслуговування у відповідності з установленими лімітами, затвердженим кошторисом. Це специфічний вид договорів, оскільки бюджетним правовідносинам, які будуть здійснюватися за цими договорами, властиві ті ж особливості, про які йшла мова в загальній частині фінансового права.
Умови цих відносин та їх сутність передбачені нормативними актами.
Договір укладається за формою, яка встановлена Міністерством фінансів України, і повинен вміщувати: предмет договору (він визначений Інструкцією Мінфіну України від 12 травня 1997 р.), права і обов'язки сторін, які також визначені Мінфіном (вимагати від клієнта правильності оформлення розрахункових документів на перерахування коштів, перевіряти фінансово-бухгалтерські документи про зарахування, перерахування і використання бюджетних коштів, припиняти фінансування у випадках виявлення фактів порушень установленого порядку виконання бюджету з повідомленням клієнта).
Казначейство готує виписки з рахунків клієнтів на наступний день після операції, забезпечує таємницю операцій на рахунках клієнтів. Але всі ці права Державне казначейство має як суб'єкт відносин, наділений владними повноваженнями. Клієнт має право розпоряджатися коштами, що знаходяться на рахунку, але тільки в межах затвердженого кошторису і затвердженого ліміту видатків, одержувати необхідну інформацію, пов'язану з виконанням договору, і контролювати своєчасність зарахування коштів на свої рахунки.
Клієнт бере на себе обов'язок подавати всі необхідні документи, в тижневий строк повідомляти про всі зміни в реквізитах і кошторисах видатків.
Що дуже позитивне в новому порядку виконання державного бюджету, то це можливість оскарження дій Державного казначейства у судовому порядку, якщо сторони не можуть ліквідувати розбіжності шляхом переговорів.
Договір може бути припинений за ініціативою однієї з сторін у випадках виявлення фактів порушень установленого порядку виконання державного бюджету або у випадках припинення діяльності однієї з сторін.
Реєстраційний рахунок відкривається на один рік і щороку поновлюється, тобто рахунок, як і всі бюджетно-правові відносини, має періодичний характер.
Реєстраційні рахунки відкриваються в уповноважених банках.
У відповідності до постанов Кабінету Міністрів України та Національного банку України “Про касове виконання Державного бюджету України” від 3.04.96 р. (з доповненнями від 3.12.96 р., 18.03.97 р., 21.03.97 р. та 16.04.97 р.) обслуговування бюджетних рахунків доручене банкам “Україна” (Київ), Промінвестбанку (Київ), Ощадбанку (Київ), Укрсоцбанку (Київ), Державному експортно-імпортному банку (Київ), “Аваль” (Київ), Приватбанку (Дніпропетровськ), Брокбізнесбанку (Київ), Українському кредитному банку (Київ), Об'єднаному комерційному банку (Сімферополь), київському банку “Надра”, Акціонерному комерційному інноваційному банку “Укрсиббанк” та деяким іншим.
Касовими видатками бюджету вважаються всі суми, видані готівкою і по безготівкових розрахунках, при перерахуванні коштів на рахунки юридичних осіб та при розрахунках з іншими бюджетами; повернення доходів, перекази сум по короткострокових позичках тощо.