Виключення учасника з повного товариства призводить до наслідків, передбачених статтею 71 Закону України «Про господарські товариства». При виключенні з учасників повного товариства учасникові виплачується грошовий еквівалент вартості частки в складеному капіталі товариства. Установчим договором може бути встановлена можливість виділення частки в натурі [2].
Слід зазначити, що одного бажання інших учасників повного товариства про виключення учасника з повного товариства недостатньо. Виключити можна тільки того учасника, який систематично не виконує належним чином обов'язки, покладені на нього товариством, або виконує неналежним чином ці обов'язки, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства. Так як у відповідності зі ст. 119 Цивільного кодексу України діяльність повного товариства здійснюється через його учасників, для виключення одного з них іншим варто довести, що цей учасник не виконував покладені на нього функції. На відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, з огляду на специфіку повного товариства, довести неналежне виконання учасником своїх обов'язків набагато простіше [10].
Частина 3 ст. 100 Цивільного кодексу України визначає, що установчими документами та законом може бути передбачена можливість виключення учасника товариства [1]. Хоча зазначена норма не встановлює можливостей щодо виключень з цього загального правила, але не можна виключити акціонера з товариства, оскільки це не позбавляє його права власності на акцію. Тому навіть у тому випадку, коли статут акціонерного товариства передбачає можливість виключення акціонерів з товариства, це суперечить законодавству [10].
4. Аналіз судової практики щодо виключення учасника з господарського товариства
Судова практика не є джерелом права України, адже наша держава належить до континентальної (романо-германської) системи права. Однак, судова практика дає можливість вирішити багато спірних питань і надає узагальнені висновки, які можуть використовуватись правовою доктриною.
Як уже було становлено, вирішення питання про виключення учасника відбувається шляхом проведення загальних зборів, однак, у випадку неможливості прийняття такого рішення на загальних зборах виключення учасника з товариства можливе тільки в судовому порядку.
Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні спорів, пов’язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди мають дослідити всі обставини, пов’язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв’язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв’язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо [6].
Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно установити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.
Господарські суди мають враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів [12].
При цьому Президія Вищого господарського суду України в своїх рекомендаціях №04-5/14 від 28.12.2007 року «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» зазначає, що у рішенні про виключення учасника з товариства повинні бути обґрунтовані причини такого виключення, зазначено, які саме факти невиконання статутних обов’язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов’язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства [7].
Водночас відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.
У Постанові Вищого Господарського Суду України від 29.05.2007 справа № 2-802/2006 під час касаційного перегляду справи, суд дійшов висновку, що питання про виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю повинно відбуватися за рішення загальних зборів у встановленому законом та установчими документами порядку. Суд також відзначив, що обов'язковою умовою підвідомчості вимоги про виключення учасника з товариства суду є неможливість вирішення цього питання зборами учасників товариства через блокування таким учасником роботи зборів [9].
Висновки
У результаті дослідження було з’ясовано, що питання виключення учасника з товариства належить до компетенції зборів учасників. Оскільки така компетенція є виключною, у разі оскарження рішення зборів учасників суд не має права виносити рішення стосовно виключення учасника з товариства, оскільки це буде вважатись втручанням в діяльність підприємства, адже дане питання може бути вирішене лише на зборах учасників. Господарський суд лише перевіряє обґрунтованість та законність, правомірність чи неправомірність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним.
У рефераті розглянуто правові підстави виключення учасника з господарського товариства, порядок такого виключення та його правові наслідки, особливості виключення учасника з господарських товариств різних організаційно-правових форм, досліджено судову практику щодо виключення учасника з господарського товариства.
Я дійшла висновку, що Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» і Закон України «Про оподаткування прибутків підприємств» потребують змін, які запровадять чіткий механізм оподаткування виключення учасника з товариства.
Список використаних джерел
1. Цивільний кодекс України. Кодекс України // ВВР. – 2003. – № 40-44. – ст. 356
2. Про господарські товариства. Закон України // ВВР. – 1991. – №49. – ст. 682
3. Про акціонерні товариства. Закон України // ВВР. – 2008. – №50-51. – ст. 384
4. Про податок з доходів фізичних осіб. Закон України // ВВР. – 2003. – №37.
– ст. 308
5. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України // ВВР. – 1995. – №4. – ст. 28
6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»
7. Рекомендації Президії Вищого господарського суду від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»
8. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 12.05.2003 року № 2859
9. Постанова Вищого Господарського Суду України від 29.05.2007 справа № 2-802/2006
10. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України за ред. Є.О. Харитонова, 2007р. (ст.1 - ст.690)
11. Блажко Р. Виключення учасника з ТОВ // Правовий тиждень. – 4 серпня 2009. – № 31 (157)
12. Бурлаков С. Практичні аспекти виключення учасника зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю // Юридичний радник. – 4 серпня 2009. – № 4(30)