Про це йдеться у розпорядженні Кабінету Міністрів від 14 жовтня, яким схвалено Концепцію подальшого проведення пенсійної реформи в Украіні.
Концепція буде реалізована в 2010-2017 роках у два етапи. Зокрема, на першому етапі передбачається забезпечення диференціації розміру мінімальної пенсійної виплати залежно від набутого страхового стажу, легалізація заробітної плати, забезпечення захисту пенсійних активів, сприяння розвитку недержавного пенсійного забезпечення та впровадження економічних стимулів для сплати пенсійних внесків та т.д.
На другому етапі - з 2014 по 2017 рік - передбачається забезпечити рівноправність громадян в пенсійній системі - єдині для всіх правила призначення пенсій, звільнити бюджет Пенсійного фонду від невластивих йому виплат, запровадити уніфіковану законодавчу базу пенсійної системи і забезпечити розвиток накопичувальної системи пенсійного забезпечення.
В цілому Концепція передбачає створення дієвих механізмів захисту прав і інтересів людей похилого віку та інших категорій громадян, які втратили працездатність, а також забезпечення стабільного функціонування та прозорості пенсійної системи.
Висновки
Згідно статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основу пенсійної системи в Україні складає система державного пенсійного забезпечення, яка охоплює всіх непрацездатних осіб похилого віку, інвалідів, осіб, які втратили годувальника, виплати, яким провадяться у формі пенсій, надбавок та підвищень до пенсії, компенсаційних виплат, додаткових пенсій відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення». Враховуючи те, що система пенсійного страхування є складовою загальної фінансової системи країни, вона функціонує на основі єдиних макроекономічних показників розвитку України, зокрема таких як демографічна ситуація. Стан використання трудового потенціалу, досягнутий рівень розвитку економіки і соціальної сфери та інших чинників, а також очікуваних тенденцій зміни цих чинників у перспективі.
Реформування системи пенсійного забезпечення в Україні було зумовлене низкою проблем макроекономічних і демографічних. Одна з них полягала у тому, що значно зростала кількість пенсіонерів, а інша в низькій зайнятості населення та поширення практики надання пільг із сплати пенсійних внесків, що суттєво послаблювало фінансову базу пенсійної системи. З урахуванням усіх цих чинників в Україні було проведено реформу у трьох напрямах: реформування солідарної системи, створення обов’язкової накопичувальної системи і розвиток добровільної накопичувальної системи.
Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне страхування», якими детально регламентуються правові засади функціонування реформованої системи пенсійного страхування і які набули чинності з 1 січня 2004 року двох рівнів нової пенсійної системи: реформованого солідарного рівня та добровільного недержавного пенсійного забезпечення. З набуття чинності цими законами процес пенсійної реформи в Україні вступив у фазу активних практичних дій.
Проведена в Україні пенсійна реформа одночасно із встановленням нових умов пенсійного страхування громадян передбачила і перерахування пенсій нинішнім пенсіонерам, скасування максимального обмеження розміру пенсій і відновлення їх диференціації. Це забезпечило підвищення розмірів пенсій з першого дня запровадження нового закону.
З 1 січня 2004 року за даними про стаж і заробітну плату, наявними в пенсійних справах, було перераховано призначені раніше пенсії, що дало можливість не вимагати від пенсіонерів надання додаткових документів. Крім того, пенсіонерам було надано право протягом 2004 року надавати до органів Пенсійного фонду додаткові документи про заробітну плату і стаж, набутий до 1 січня 2004 року. Нові розміри пенсій у цьому разі будуть виплачені за період з 1 січня 2004 року, незалежно від дати подання документів. Загалом за перерахунками відповідно до закону пенсії підвищено майже 3,3 мільйонам осіб.
Одночасно з набуттям чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» були ухвалені відповідні рішення уряду, спрямовані на підвищення рівня пенсійного забезпечення пенсіонерів, пенсія яких за новим пенсійним законодавством не збільшилась. Так, цим пенсіонерам з 1 січня 2004 року було підвищено пенсії на 12% відповідно постанови КМУ «Про додаткові заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян».
Таким чином, уперше за роки незалежності України забезпечено виконання норм Конституції України.
Починаючи з 2005 року згідно зазначеного закону проводиться щорічне підвищення пенсій не менше ніж на 20 відсотків зростання реальної середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком та їх індексація. Крім того, законом передбачено запровадження з часом другого накопичувального рівня реформованої пенсійної системи.
Багаторівнева пенсійна система – це шлях до поступового збільшення співвідношення між середнім розміром пенсії і заробітної плати. Вона покликана усунути чинники соціальної несправедливості та перерозподілу коштів Пенсійного фонду на користь пільгових категорій. Крім того, з часом пенсійна система стане потужним джерелом довготривалих інвестицій в економіку країни. Це, своєю чергою сприятиме збільшенню зайнятості, зростанню доходів громадян і зміцненню фінансової бази пенсійної системи.
Список літератури
1. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1058-IV.
2. Закон України „Про статус народного депутата України” В редакції Закону N 2328-III ( 2328-14 ) від 22.03.2001, з останніми змінами, внесеними згідно із Законами N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.535 .
3. Закон України «Про недержавне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1057-IV.
4. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. (введений в дію 01.01.2004р.).
5. Конституція України. Закон України «Про внесення змін до Конституції України»: Текст відповідає офіц. – Київ: Школа, 2005 – 48 с.
6. Положення про Пенсійний фонд України, затверджене Указом Президента України від 1 березня 2001 р. №121 (із змінами).
7. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. №1788-ХІІ, затверджено Постановою ВРУ від 6 грудня 1991р. №1931-ХІІ.
8. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. (із змінами)
9. Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01 червня 2000 р. (із змінами).
10. Указ Президента «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування» від 4 травня 1998 року № 401.
11. Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного забезпечення, затверджене Х постановою КМУ від 4 липня 1998 р. № 794.
12. Постанова КМУ «Про додаткові заходи щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення» від 24 липня 2004 р. № 943.
13. Постанова КМУ «Про затвердження списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11 березня 1994 р. № 162.
14. Розпорядження про стан недержавного пенсійного забезпечення перед набранням чинності Законом України «Про недержавне пенсійне страхування» від 25 грудня 2003 р. №182, затвердження Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.
15. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. №3723-ХІІ.
16. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 р.
17. Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи» від 19 грудня 1991 р. №2001-ХІІ.
18. Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців і осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 9 квітня 1992 р. (із змінами та доповненням) №29.
19. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. №45 (із змінами).
20. Бойко М.Д. Право пенсійного забезпечення в Україні. Навч.посіб. Курс лекцій. – К.: Олан, 2005. – 368 с.
21. Зайчук Б.О., Микитенко В.С., Семендяєва В.І. Система пенсійного забезпечення сьогодні і завтра: Коментар застосування Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». – Київ: «Формат» ВПД, 2004 р. – 336 с.
22. Зайчук Б.О., Зарудний О.Б., Березіна С.Б., Александров В.Т., Недбаєва С.М. Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Навчальний курс. – Київ: НВП «АВТ», 2004 р. – 256 с. (Інтегрований навчально-атестаційний комплекс).
23. В.І. Грушко, Н.В. Грушко, О.В. Бевзенко, О.В. Красота, С.М. Лаптєв, О.С. Лубунь, І.І. Рулік, К.В. Павлюк, К.В. Рясна, Т.І. Шпильова, Пенсійна система України, навчальний посібник, за редакціею доктора економічних наук, професора Грушка В.І., Київ, Кондор, 2006.