Украинский язык 10 класс Бондаренко для русских школ (стр. 2 из 7)
Люблю, як сонце, материнську мову...
Вселюдську мудрість мова осяга.
Грінченко й Даль ведуть у даль чудову. О словників жага, віків снага!
А слово і голубить, і карає, А слово і вбиває, й воскреша...
Ти, мово, — море, небо неокрає,
Несмертність наша, правда і душа.
Чи здатна розгулятись бездуховність, Якщо в душі цвіте віків любов?
Глибинна мови рідної верховність,
Вершинна чарівливість інших мов…
Майну дитинства добрими краями — І серце незрівнянно защемить. Щебече рідна мова солов’ями, Гаями, наче молодість, шумить.
| 6 |
Прочитайте висловлювання Максима Рильського, визначте його основну думку. Доведіть на прикладах, що державною мовою необхідно володіти всім громадянам незалежно від фаху.
Мова — могутнє знаряддя і шкільного навчання, і наукової та публіцистичної думки, й ораторського мистецтва, і поетичної твор чості, і ділового листування, і дипломатичних переговорів. Не лише прозаїк чи драматург, а й фізик чи математик доконче повинні мати до своїх послуг багатий, гнучкий, тонкий і виразний мовний апарат.
| 7 |
Прочитайте початок міркування. Продовжіть і закінчіть ви словлену в ньому думку (усно). Доберіть заголовок.Дехто схильний розглядати мову тільки як засіб комуні кації, інструмент порозуміння між людьми. Насправді ж це не так… (За Г. Нудьгою).
| 8 |
Прочитайте висловлювання Костянтина Ушинського, пояс ніть хід його міркувань. Що, на вашу думку, надає слову такої надзвичайної сили?
Не тільки умовні звуки засвоює дитина, вивчаючи мову, а й п’є з неї духовне життя й силу. Слово пояснює їй природу, як не зміг би пояснити її жоден природознавець; воно розкриває перед нею харак тери людей, суспільство, у якому дитина живе, його історію і прагнен ня, як не зміг би це зробити жоден історик; слово вводить її в народні вірування, у народну поезію, як не зміг би жоден естет; воно, нарешті, формує поняття й філософські погляди, як не зміг би жоден філософ.
| 9 |
Виконайте одне із завдань (на вибір):
1.
Висловіть у письмовій формі свої міркування на тему«Мова — життя духовного основа».2. Виконайте письмово вправу 7.
3. Вивчіть напам’ять вірш про українську мову.
4. Складіть вірш про українську мову.
§ 2. Культура мовлення
Книжка у вік Інтернету
— місце книжки серед інших джерел інформації, її майбутнє; — читання і культура мовлення.— формувати мовленнєву культуру.
| 10 |
1. Прослухайте текст.
До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Мова — найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свої досвід і мудрість, перемоги і славу, культуру і традиції, думи і сподівання.
Слово — це життя народу, невмируще джерело його поступу. З цього невичерпного джерела мовець здобуває і засвоює не тільки знання про навколишній світ, а й моральні та естетичні цінності. Тонкий різець слова формує і вигранює особистість. Прилучення до мовних скарбів надає нам духовної дужості, адже мова є наймо гутнішим виявом національної культури.
| повсякчас призначення |
Повсякчас[6]потрібно відкривати для себе красу, неповторні барви, музику, високість і найтонші відтінки слова.
Висока культура мовлення, як складова гармонійної особистос ті, передбачає вміння правильно розмовляти і писати, активно і творчо застосовувати мовні знання відповідно до мети й умов спіл кування. Цього можна досягти вмілим і доцільним уживанням слів, різноманітних синтаксичних конструкцій, а в усному мовленні — багатством інтонації.
Знання виражальних засобів мови й уміння використовувати їх залежно від потреб спілкування — вищий ступінь опанування мов ної культури. Щоб забезпечити його, треба знати призначення[7]мовних засобів досягнення стилістичної виразності мови (За І. Ви хованцем).
2. Знайдіть у тексті відповіді на запитання:
1. Як мова впливає на особистість?
2. Що таке культура мовлення і як досягти її високого рівня?
Культура мови — це наука про вимоги до правильного мовлення, яка встановлює правила вимови, наголошування, формотворення, слововживання, побудови словосполучень і речень.Культура мови включає також власне стилістичний аспект, оскільки унормоване мовлення повинно мати такі комунікативностилістичні якості, як точність, логічність, чистота, багатство, виразність, доречність.
На відміну від культури мови, яка встановлює норми правильного літературного мовлення, стилістика вчить мистецтва мовлення, уміння домагатися його дієвості та виразності.
Стилістика вивчає виражальні засоби мови: точність, логічність, образність, доречність. Це вищий ступінь культури мови.
Досконале володіння мовою, її нормами в процесі мовленнєвої ді яльності свідчить про високий рівень культури мовлення особистості.
| 11 |
Прочитайте текст. Поясніть, як за ставленням людини до мови можна визначити культурний рівень особистості.
Є люди різного культурного рівня, і вони порізному ставлять ся до мови. Одні розуміють усю глибину значення мови в житті на роду, тому плекають її, дбають про неї. Є люди малоосвічені або й без освіти, які від природи мають тонке мовне чуття. Однак трапля ються освічені люди, які не дбають про чистоту мови, говорять сур жиком (За М. Шумилом).
| 12 |
Розіграйте діалог за поданим початком.
— Читання — ось головне в піднесенні мовленнєвої культури кожної людини і нації в цілому. Ти згоден (згодна) зі мною?
— ...
| 13 |
1. Прочитайте, визначте основну думку висловлювання. Наведіть аргументи з тексту, які засвідчують перевагу книжки над іншими джерелами зберігання й поширення інформації.
2. Розкрийте взаємозв’язок читання і мовленнєвої культури.
Чи замінить Інтернет книжку?
Микола Карамзін сказав: «Історія розуму становить дві головні епохи: винайдення букв і друкарні, усі інші були їх наслідком». «Цікаво не може говорити той, хто мало читає», — розвинув його думку Їржі Томан.
Ми живемо в час нечуваного розвитку інформаційних техноло гій і систем зв’язку — радіо, телебачення, електронних ЗМІ. Відкрилися безмежні можливості для оволодіння знаннями, одержання інформації, для спілкування. А в Інтернеті взагалі немає
| користувач перетворюватися на кого/що на моє переконання |
меж і кордонів. Відтепер[8]звичайний користувач має доступ до будь яких новин, які множаться в геометричній прогресії. Інтернет посту пово перетворюється на неосяжну бібліотеку всієї планети. Однак викликає тривогу те, що Інтер нет, завойовуючи інформаційний простір, починає витісняти з нього книжку. За дани ми соціологів, понад 40 % дорослого насе лення зовсім не читає книжок. Дехто перед рікає[9]навіть повну перемогу медіаресурсів (у тому числі й Інтернету) над книжкою. На їхнє переконання[10], всі необхідні знання людина майбутнього одержуватиме з комп’ютера.
Проте ці псевдопророкування безпідставні[11], оскільки радіо й телебачення не замінюють друковане слово, а доповнюють його. Втративши монопольне становище в інформаційному просторі, книжка ще довго залишатиметься душею сучасної системи комуні кації, а її роль зростатиме з кожним новим етапом соціального, культурного і науковотехнічного прогресу. Вона належить до тих винаходів, що, як і колесо, ніколи не полишають цивілізації.
Переваги книжки перед іншими засобами збереження і переда чі інформації очевидні. Адже саме завдяки їй читач має час для роздумів, можливість повернутися до прочитаного, щоб глибше вникнути в його зміст, вибрати, що читати. Пріоритет книжки обстоюють інтелектуали світового рівня. Айзек Азімов акцентував увагу на тому, що книжку можна читати й перечитувати, коли вам зручно — у ліжку, у кріслі, за столом і як вам потрібно — не поспі шаючи, швидко, підряд чи вибірково. Та головне — книжка дає вам слова, до яких ви самі добираєте картини, що виникають у вашій уяві. Ніколи не буде придумано щось подібне до книжки — здатне подарувати вам одному цілий Всесвіт.
Едгар Фор із Франції вважає, що книжка тільки на порозі справж нього успіху, тому що вона поширюється, надає нам право вибору і враховує наші бажання, тоді як все, що ми слухаємо або дивимося по телевізору, не передбачає вибору і врахування наших смаків.
Науковотехнічний прогрес сприяє поширенню книжки. Ста тистика свідчить, що інтелект спеціаліста, який здобув професію, потребує самостійного мислення, роздумів над книжкою. Молодь усвідомлює: щоб мати престижну роботу й конкурувати на ринку праці, недостатньо мати диплом, потрібне постійне інтелектуальне й фахове самовдосконалення через читання книжок.