Проблема смертної кари заключається зовсiм не в тому, що злочинцiв карають. Їх карали i продовжують карати, а їх кiлькiсть вiд цього не зменшується . Переступаючi моральний закон " не вбий " зовсiм не думають про те, що буде пiсля скоєного ними злочину, адже якби люди були бiльш розумнiшi , гуманнi та бачили майбутнє, то не тiльки вбивств не було б, а й менших злочинiв, в результатi кожен подумавби про мiру соцiального впливу, i, передбачивши страждання, якi випадуть на його долю, вiн би вдержався вiд зловмисного вчинку. Закiнчити менi хочеться словами Вiктора Гюго, взятими з його роману "Вiдчуженi". Вдумайтесь в слова великого гуманiста i поглянте на проблему його очима. "До тих пiр, доки ви не бачили гiльотину власними очима, ви можете бiльш або менш рiвнодушно вiдноситись до смертної кари, можете не висловлювати свою думку, можете говорити i "так" i "нi", але якщо вам довелося побачити її - потрасiння досить глибоке, i ви повиннi остаточно вирiшити: чи ви за неї чи проти...ГIЛЬОТИНА - це згусток закону, iм"я її vindicta (покарання - лат.), вона сама не нейтральна i не дозволить залишатися нейтральними вам. Побачивши її, людина вздригається, вона вiдчуває саме не досягаєме iз всiх почуттiв. Кожна соцiальна проблема ставить перед лезом гiльотини свiй знак питання."Эшафот"- це бачення. "Эшафот"- не машина, "эшафот"- не бездушний механiзм,зроблений з дерева, залiза i канатiв. Здається , що це жива iстота , яка володiє незрозумiлою зловiсною iнiцiативою: можна подумати, що ця машина чує, що цей механiзм розумiє, що це дерево, це залiзо i цi канати надiленi волею. Душi, захваченої смертельним жахом при виглядi "эшафота", вiн представляється грiзним i розважливим учасником того, що робить."Эшафот"- це змовник ката. Вiн поїдає людину,їсть її тiло,п`є її кров."Эшафот"-це чудовисько, створене суддею i столяром, це привид, котрий живе якимось страшним життям, породжений безкiнечнимми смертями його жертв".
Лiтература
смертний кара тілесний евтаназія
1. Бажан М.Українська Радянська Енциклопедiя том 6,7,11,13,14,16 1963р.
2. Бойко I."Iсторiя України," 1999р.
3. Вишмидт В."Неизвестное в известном" Луганськ 1994р.
4. Яворницький Д.I."Iсторiя Запорiзьких козакiв" том 1,2,3 1994р.
5. Єфренович Н."Iсторiя тiлесних покарань в Росiї" Харкiв 1994р.
6. Мельничук О.С."Словник iноземних слiв" Київ 1985р.
7. Теорiя держави i права.М.,"Юридична лiтература", 1986р.
8. Крип"якевич Iван "Iсторiя України." Львiв 1992.
9. Наталiя Полонська - Василенко."Iсторiя України."У двох томах. Київ 1992р.
10. Ковальський В.С."Науково - практичний коментар кримiнального кодексу України."
11. "Юрiнком" - редакцiя "Бюлетеня законодавства i юридичної практики України" 1994р.
12. Пригарiн С., Бугров Е."Камери смертникiв"//"Поза законом",#9 (63) 1999р.
13. Малько А.В. "Смертна кара як правове обмеження"/"Держава i право" #1. 1993р.,с.77-78.
14. Полубинська О.Л."Цiль покарання." М., 1986р.
15. Збiрник "Смертна кара : за чи проти",М.Юридична лiтература 1994р.
16. Франк Г.В. Вища мiра.// Труд.24грудня 1996р.
17. Мiхлiн А.С."Поняття смертної кари"// "Держава i право,1996р.#7,с.110.
18. Кульчицький В.С. Iсторiя держави i права України ; Львiв "Свiт" 1996р.
19. Приставкiн А. Аргументи проти смертної кари // Новини, 1993р. 23жовтня.
20. Радянське право 6`91 с.53; 10`91 с.58; 4`91 с.52; 5`91 с.25; 7`91 с.41.
21. Право України 8`96 с.60; 9`96 с.82-85; 12`99 с.88-91; 10`99 с.96-98; 3`98 с.124-125; 2`98 с.70-73; 7`00 с.101-104; 2`99 с.85;