Відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Уряд достроково припиняє свої повноваження:
· у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри. Верховна Рада України за пропозицією Президента України або не менш як однієї третини від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України. Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніше ніж через десять днів після внесення пропозиції, на яке запрошуються всі члени Кабінету Міністрів України. У разі розгляду питання про відповідальність КМУ за пропозицією Президента України у пленарному засіданні Верховної Ради України бере участь Президент України. Резолюція недовіри Кабінету Міністрів України вважається прийнятою, якщо за це проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради України. Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри КМУ має наслідком відставку Кабінету Міністрів України. Питання про відповідальність Уряду не може розглядатися Верховною Радою України більше ніж один раз протягом чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України або протягом останньої сесії Верховної Ради України.
· у разі відставки Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України має право заявити Верховній Раді України про свою відставку, яка протягом десяти днів після надходження відповідної заяви розглядає питання про відставку Прем'єр-міністра України, повноваження якого припиняються з дня прийняття рішення про його відставку на пленарному засіданні Верховної Ради України. Прийняття Верховною Радою України рішення про відставку Прем'єр-міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
· у зв'язку з неможливістю виконання Прем'єр-міністром України повноважень за станом здоров'я. Рішення про припинення повноважень Прем'єр-міністра України у зв'язку з неможливістю виконання повноважень за станом здоров'я приймається Верховною Радою України на підставі відповідного медичного висновку, який надається медичною комісією, утвореною спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Припинення повноважень Прем'єр-міністра України у зв'язку з неможливістю виконання повноважень за станом здоров'я має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
· у разі смерті Прем'єр-міністра України. Повноваження Прем'єр-міністра України у разі його смерті припиняються з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть. Припинення повноважень Прем'єр-міністра України у разі його смерті має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
У статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" зазначено, що "Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або достроково припинив повноваження з підстав, передбачених статтею 13 цього Закону, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.
У разі відставки Прем'єр-міністра України у зв'язку з неможливістю виконання повноважень за станом здоров'я або смертю Прем'єр-міністра України на період до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України повноваження Прем'єр-міністра України виконує Перший віце-прем'єр-міністр України.
У разі обрання члена Кабінету Міністрів України народним депутатом України він набуває повноважень народного депутата України у порядку, визначеному законом, без подання документа про його звільнення з посади і продовжує здійснювати повноваження члена Кабінету Міністрів України до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України".
Повноваження членів Кабінету Міністрів України припиняються у разі припинення повноважень Кабінету Міністрів України. Також вони припиняються Верховною Радою України також у таких випадках: у разі звільнення з посади за поданням Прем'єр-міністра України; за заявою про відставку члена Кабінету Міністрів України; у разі неможливості виконання повноважень за станом здоров'я, що підтверджується медичним висновком, наданим медичною комісією, утвореною спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Повноваження члена Кабінету Міністрів України у разі його смерті припиняються з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.
Рішення Верховної Ради України про припинення повноважень члена Кабінету Міністрів України приймається у формі постанови більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
Члени Кабінету Міністрів України замість тих, чиї повноваження припинено відповідно до цієї статті, призначаються на посаду у порядку, встановленому Законом України "Про Кабінет Міністрів України", та набувають повноважень після складення ними присяги.
В статті 117 Конституції України зазначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
Постанова - це акт управління загально-нормативного змісту, який видається Кабінетом Міністрів України в межах його компетенції, на основі і на виконання Конституції України, Указів Президента України[9]. Вона складається з назви, вступної частини, постановної частини, додатків, підпису, та має такі реквізити, як порядковий реєстраційний номер, місце і дата прийняття.
Постанови Кабінету Міністрів видаються з питань: затвердження положення, статуту, порядку, регламенту, правил, методики та в інших випадках, коли суспільні відносини потребують нормативно-правового врегулювання; затвердження, прийняття міжнародного договору або приєднання до нього. Вона має містити: нормативні положення, правові норми; конкретні правила поведінки суб’єктів суспільних відносин, що становлять предмет правового врегулювання цією постановою; визначення виду і міри негативних правових наслідків недотримання цих правил; умови та порядок дії інших нормативних актів або їх окремих норм, які врегульовують інші правовідносини і спрямовані на вирішення питань, що виникають у зв’язку із набранням чинності даною постановою; посилання на додатки; норми, пов’язані з набранням чинності постановою або її окремими положеннями, та в разі потреби - перелік суб’єктів контролю за їх виконанням тощо[10].
Розпорядження - це акти з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань, що видаються Кабінетом Міністрів України і не мають нормативного характеру[11]. Складається з назви, змісту, додатку (у разі потреби), підпис. Розпорядження має містити індивідуально визначенні вказівки (приписи) щодо виконання конкретних завдань чи вирішення питань оперативного характеру.
Розпорядження Кабінету Міністрів видаються з питань: схвалення програми, плану заходів, концепції, стратегії, основних напрямів реалізації державної політики та інших програмних документів концептуального характеру, концепції державної цільової програми та закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо; утворення та затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп; виділення коштів резервного фонду державного бюджету; делегування повноважень Кабінету Міністрів центральним та місцевим органам виконавчої влади; передачі майна; кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру[12].
Порядок підготовки проектів постанов і розпоряджень КМУ закріплюється Регламентом Кабінету Міністрів України. Нормотворчий процес прийняття постанов Уряду складається з таких етапів: підготовка проектів постанов; внесення їх на розгляд КМУ; прийняття їх та введення в дію.
Право ініціативи у прийнятті актів Кабінету Міністрів України мають члени Кабінету Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Проекти актів Уряду готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. До підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України можуть залучатися народні депутати України за їх згодою, науковці та інші фахівці.
Проекти актів Кабінету Міністрів України, що мають важливе суспільне значення та визначають права і обов'язки громадян України, підлягають громадському обговоренню в порядку, визначеному Регламентом Кабінету Міністрів України.
Головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який здійснює його підготовку відповідно до своєї компетенції: міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. З цією метою можуть бути утворені робочі групи.
До проекту акта Кабінету Міністрів обов’язково додаються:
1) пояснювальна записка, у якій викладаються підстава та мета розроблення проекту, результати аналізу проблеми, наводиться обґрунтування необхідності прийняття акта, зазначаються позиція заінтересованих органів та заходи, здійснені для врегулювання розбіжностей (якщо проект подано з розбіжностями), відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо визначення джерел покриття витрат, а також очікувані соціально-економічні результати реалізації акта. Якщо реалізація акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, про це окремо зазначається в записці. До пояснювальної записки можуть додаватися довідкові та інші інформаційно-аналітичні матеріали, що обґрунтовують необхідність прийняття акта;