Необхідність визначення підстав для проведення ОРД обумовлена існуючими особливостями й можливостями одержання інформації оперативними підрозділами. Крім роботи «від факту», тобто від злочину, що уже вчинений, пошук інформації йде й по іншому каналу - «від імені», тобто, при здійсненні ОРД серед кримінально-активних категорій осіб. Найбільш наочним прикладом роботи «від імені» є одержання інформації за рахунок проникнення в злочинну групу негласного співробітника оперативного підрозділу або особи, що співробітничає з ним.
Однак, при всій важливості дотримання принципу конспіративності це правило не повинно трактуватися як заборона на передачу інформації з оперативних підрозділів (що не рівнозначно передачі від безпосереднього джерела) у слідчі органи або в суд, оскільки абсолютна заборона робить більшу частину зібраних даних марними.
Незважаючи на те, що фіксація фактичних даних, отриманих у результаті проведення оперативно-розшукових заходів у більшості випадків орієнтована на подальше їхнє використання в кримінальному процесі, це поняття безпосередньо пов'язане із саме документуванням, що стає органічною частиною змісту ОРД. У випадку передачі інформації з таких документів у розпорядження органу розслідування або суду вони можуть бути з повною підставою віднесені до одного з видів джерел доказів - інших документів (ч. 2 ст. 65 КПК). Питання про перевірку їхньої вірогідності вирішується в процесуальному порядку, як і щодо інших фактичних даних, які одержали статус доказів з кримінальної справи.
Переваги, які характерні для ОРД при зборі інформації про злочин, більш успішно можуть бути реалізовані тільки в межах процесу доказування, що встановлено законом, тобто, за рахунок послідовного їх «включення» у процедури, які передбачені кримінально-процесуальним законом. Оперативні підрозділи вирішують завдання надання юридичного значення якому-небудь факту або діянню за рахунок тих дій, які здійснюються до моменту передачі його слідчому (а у відповідних випадках - і прокуророві або суду), а слідчий від моменту надходження до нього таких даних і до закінчення розслідування.
Необхідно відзначити, що на момент одержання даних від оперативних підрозділів складається наступна ситуація:
1.є значима для кримінальної справи інформація;
2.інформація отримана уповноваженим на то особою із числа співробітників відповідного підрозділу;
3.факт її одержання за рахунок оперативно-розшукових заходів, які передбачені законом, відомий слідчому (а в деяких випадках - прокуророві, суду).
Наявність зазначених умов знімає питання про законність походження, одержання даних, оскільки одна зі сторін виконала необхідні вимоги в тій частині, що ґрунтується на законі. При цьому виникають випадки, коли неможливо або недоцільно легалізовувати оперативно-розшукові дані, маючи через міркування оперативності й таємності, у тому числі й особистій безпеці джерел інформації. Оцінка правильності такого рішення визначається в кожному випадку індивідуально й, як у будь-якій роботі, при цьому трапляються помилки. Необхідно відзначити, що в момент постановки питання про порушення кримінальної справи за оперативною інформацією, що була вже перевірена, починається взаємодія слідчого з оперативними співробітниками. При цьому слідчий може помітити в матеріалах і такі важливі для слідства деталі, на які оперативні працівники не звернули увагу, краще бачити так звану судову перспективу. Таким чином, він може висловити опер. працівнику думку про готовність оперативних матеріалів до реалізації, про необхідність одержання додаткових матеріалів, без яких неможливо ухвалити рішення щодо порушення кримінальної справи, про перевірку окремих даних.
Критерієм того, що на підставі інформації, яка є в оперативних матеріалах, можна порушити кримінальну справу, є наявність у них даних про вчинений злочин або про той, що підготовляється, про обставини, які необхідним образом зафіксовані й достатні для кваліфікації злочину (час, місце, спосіб, збиток, конкретні деталі) і розшуку злочинця, а по деяких категоріях справ (за винятком справ про фальшивомонетничество) - і про осіб, які причетні до злочину.
Успіх, результативність роботи з розкриття й розслідування злочинів у великому ступені залежить від добре налагодженої взаємодії оперативних і слідчих підрозділів. У ситуаціях, коли взаємодія починається з моменту постановки питання про порушення кримінальної справи за матеріалами ОРД, оцінці підлягають:
-законність підстав;
-достатність доказів;
-доцільність порушення кримінальної справи в цей момент.
Для рішення питання про порушення кримінальної справи опер. працівники можуть направити в слідчі підрозділи протоколи огляду місця події, заяви й повідомлення громадян, довідки (акти) судмедогляду, висновки державних і відомчих інспекцій, бухгалтерські документи й інші матеріали.
Реальна дійсність, явища, що мають кримінальний характер, обставини (зміни в середовищі), що виникають у зв'язку із суспільно небезпечним поводженням, існують об'єктивно. Установлювані за допомогою спеціальних засобів і методів, а отже, интерпретіруємі через систему спеціальних знань і оцінок, вони стають оперативно-розшуковою інформацією. У тих випадках, коли ці явища виявляються й фіксуються в процесуальному порядку, з'являються докази. Однак зміст фактів, подій не змінюється, воно обумовлено їхньою об'єктивною природою.
Тому досить помітна й значима роль оперативно-розшукової інформації в процесі доказування: вона визначає речі, предмети, факти, які являють собою зміст доказів; указують на людей, документи, які стають джерелами доказів.
Згідно ст. 9 ЗУ «Про ОРД», отримані в результаті ОРД відомості, які стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про здійснення заборонених законом діянь, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені. Не підлягають передачі й розголошенню результати ОРД, які згідно законодавства представляють державну, військову й службову таємницю, а також відомості, які стосуються особистого життя, честі, гідності людини.
Збір інформації, її накопичення й обробка є безперервним і трудомістким процесом, що становить основну форму оперативно-розшукової роботи, головним напрямком якої є збирання конфіденційної інформації негласними методами.
оперативний розшуковий інформаційний забезпечення
4. Сучасні інформаційно-пошукові системи оперативно-розшукового й іншого призначення
Кожний державний орган - суб'єкт ОРД має й розвиває власні інформаційно-пошукові системи (ІПС) оперативно-розшукового призначення.
Так, основними суб'єктами організації й ведення криміналістичної (кримінальної) реєстрації є ОВС. Правову основу її функціонування становлять Конституція України, ЗУ «Про міліцію», що передбачає ведення й використання обліків осіб, предметів і фактів, ЗУ «Про ОРД», що надає право на створення й використання інформаційних систем, ЗУ «Про інформацію», ЗУ «Про науково-технічну інформацію», ЗУ «Про державну таємницю», ЗУ «Про захист інформації в автоматизованих системах», інші нормативно-правові акти, у тому числі міжнародні договори України.
Основний масив обліково-реєстраційної інформації зосереджений у підрозділах інформаційних технологій (ІТ) МВС, ГУВС, УМВС в областях, УМВС на транспорті й Департаменті інформаційних технологій (ДІТ) МВС України.
ДІТ МВС України й регіональні УІТ обслуговують підрозділи ОВС, які є користувачами централізованих оперативно-довідкових, криміналістичних, пошукових обліків, експертно-криміналістичних колекцій і картотек.
Для оперативного інформаційного забезпечення службової діяльності всіх підрозділів (від горрайлінорганів до МВС) у системі ОВС створюються інформаційні обліки. Зупинимося на інформаційних обліках інформаційного забезпечення ОРД, які формуються на центральному рівні управління і які є обліками першого рівня.
До складу інформаційних обліків першого рівня входять:
1) банки криміналістичної інформації, які містять відомості про:
-надзвичайні події;
-нерозкриті тяжкі й резонансні злочини;
-викрадені й вилучені предмети, знаряддя вчинення злочинів, речові докази, у тому числі - номерні речі, антикваріат, автомототранспорт, вогнепальна зброя, документи;
-криміналістичні обліки;
-викрадені й вилучені наркоречовини;
-об'єкти виготовлення, переробки, зберігання й використання наркоречовин;
-осіб таких категорій: злочинці - гастролери; оголошених у міждержавний розшук; організаторів і членів злочинних організацій, кілерів; які були засуджені за вчинення злочинів, пов'язаних з наркотиками, торговців і розповсюджувачів наркотичних речовин; схильних до вчинення злочинів, які зазіхають на інтереси держави; безвісно відсутні; невпізнаних трупів і невідомих хворих;
2) банк оперативно-довідкової інформації, що містить дані алфавітного й дактилоскопічного обліків осіб раніше засуджених;
3) банк статистичної інформації, що містить дані про стан злочинності й результати боротьби з нею;
4) банк статистичної інформації, що містить повідомлення спецаппарату й іншу оперативну інформацію загально відомчого значення;
5) банк паспортної реєстрації громадян;
6) банк з інформацією про зареєстрований автотранспорт;
7) банк даних адміністративно-управлінського призначення;
8) банк з інформацією про зареєстровану вогнепальну й мисливську зброю;
9) банк даних спеціального призначення галузевих служб;