Велику роль у розбудові Української правової держави відіграє Конституція 1996 р. Вона посідає одне з головних місць у новітній історії нашої держави, яка віднині міцно стоятиме на ґрунті демократії і парламентаризму. Отже, український народ будує суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Але саме життя вказало на необхідність подальшого удосконалення Основного Закону України.
У непростій ситуації Україні вдалося вийти на європейську модель поведінки у державно-політичному і суспільному житті. У її основі — толерантність і компроміс, політичний та ідеологічний плюралізм, свобода світогляду і віросповідання, слова та інформації, різноманітність у духовній сфері, які прийшли на зміну диктату, цензурі та монополії однієї партії.
Конституція - Основний Закон кожної держави. Сьогодні Конституція являє собою документ, на засадах якого визначається адміністративно- територіальний устрій держави, відбувається розподіл влади в державі, визначається структура та повноваження органів влад, встановлюється перелік, механізм і порядок дотримання та захисту основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
Список використаної літератури
1. Бойко О. Д. Історія України. – К., 2002;
2. Боярська З. І. Історія держави та права України. – К., 2001;
3. Гончаренко В.Д. Хрестоматія з історія держави та права України. – К., 2000;
4. Дорошенко Д. Історія України. 1917 – 1923. Доба Центральної Ради. – Нью – Йорк. 1954;
5. Копиленко О.А., Копиленко М.Л. Держава і право України 1917 – 1920 рр. Центральна Рада. Гетьманство. Директорія. – К., 1997;
6. Потульницький В.А. Історія української політології. - К., 1992;
7. Рогожин А.Й. та ін. Історія держави та права України. – К., 2000;
8. Слюсаренко А., Томенко М. Історія української Конституції. – К., 1997;
9. Чайковський А.С., Батрименко В.І., Копиленко О.Л. Історія держави та права України. – К., 2001;
10. Шевченко О.О., Вовк О.Й., Капелюшний В.П. Історія українського права. – К., 2001;
11. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності. – К., 1999.
12. Гошуляк І.Л. Про причини поразки Центральної Ради. // Український історичний журнал. - 1994. - № 1;
13. Гошуляк І.Л. Центральна Рада: погляд із сьогодення. // Історія України. – 1998. - № 42;
14. Копиленко О. Уроки Центральної Ради. // Радянське право. – 1991. - № 11;
15. Кудлай О.Б. Переговори Центральної Ради і представників Тимчасового уряду. // Український історичний журнал. - 1999. - № 6;
16. Кульчицький С. Останній універсал Центральної Ради. // Історія України. – 1998. - № 5;
17. Кульчицький С. Нотатки про українські революції. // Історія України. – 2002. - № 6;
18. Яковлєв А. Основи конституції УНР. // Розбудова держави. – 1992. - № 5.
19. Яременко Т. Становлення інституту прав людини в історії українського державотворення (1917 – 1920 рр.). // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2003. - № 3.