4. Суб’єктивна сторона правопорушення характеризує внутрішнє (психічне) ставлення суб’єкта правопорушення до скоєного ним діяння та його негативних наслідків.
Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення включає ознаки, які характеризують:
- вину (основна, обов’язкова ознака суб’єктивної сторони);
- мотив та мету (факультативні ознаки суб’єктивної сторони).
Вина має форму умислу та необережності.
Умисел буває прямий і непрямий. Необережність має вияв у двох формах: самовпевненості та недбалості.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим через необережність, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї протиправної дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
3. Види адміністративних правопорушень
Конкретні види адміністративних правопорушень згруповані в одинадцяти главах Особливої частини КпАП України.
В основу такого групування покладено об'єктно-галузевий принцип, тобто ті чи інші правопорушення систематизовані у відповідних главах залежно від їх родового об’єкта або сфер державного управління чи галузей господарства.
Залежно від характеру діяння:
Просте діяння являє собою єдину однократну (одноактну) дію чи бездіяльність (наприклад, розпивання спиртних напоїв в громадських місцях, дрібне хуліганство тощо).
Складнепротиправне діяння характерне для різних складів адм правопорушень, у тому числі:
- з двома різними діями (наприклад, дрібна спекуляція, що об’єднує скуповування та перепродаж з метою наживи);
- тих, що складаються з альтернативних дій (наприклад, придбання або зберігання в невеликих розмірах наркотичних засобів; розпивання спиртних напоїв у громадських місцях або поява в громадських місцях у п’яному вигляді та ін.). Кожна з альтернативних дій у таких випадках уже сама по собі є достатньою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Однак особа не скоює нового складу правопорушення, якщо вона послідовно здійснює всі зазначені в диспозиції правової норми заборонені дії;
- тих, що складаються зі збірних дій - мова про них може іти в тих випадках, коли об’єктивну сторону правопорушення в якості конструктивної ознаки характеризує неодноразовість дій, як би вона не називалась: у т. ч. повторність, систематичність, злісність тощо (неодноразове порушення посадовою особою правил і інструкцій щодо безпечному веденню робіт, злісна непокора та ін.);
- триваючі правопорушення, тобто таких, які почавшись з якої-небудь протиправної дії чи бездіяльності, продовжуються потім безперервно шляхом невиконання (порушення) обов’язків (наприклад, зберігання та носіння мисливської зброї без відповідного дозволу, окремі порушення правил пожежної безпеки, паспортних правил, правил військового обліку тощо);
- продовжувані правопорушень, тобто таких, які складаються з декількох тотожних протиправних дій, пов’язаних між собою і спрямованих для досягнення загальної мети, і які в сукупності своїй утворюють єдине адміністративне правопорушення. Таке правопорушення скоюється, не безперервно, а окремими епізодами, внутрішньо тісно пов’язаними, але відокремленими в часі, які виступають ніби ланками одного ланцюга (наприклад, окремі випадки злісного невиконання батьками обов’язків по вихованню і навчанню дітей, порушення правил адміністративного нагляду, систематичне порушення правил полювання, заняття проституцією тощо).
Залежно від наявності шкідливих наслідків виділяють:
- формальний склад правопорушення – такий, який не передбачає в результаті його вчинення настання якої-небудь суспільно-небезпечного чи шкідливого наслідку. Констатується лише факт порушення того чи іншого правила або норми (наприклад, порушення санітарно-гігієнічних правил, порушення правил землекористування, дрібне хуліганство, злісна непокора тощо).
- матеріальнийсклад адміністративного правопорушення включає в себе крім протиправного діяння обов’язкове настання в результаті їх вчинення суспільно-небезпечних чи шкідливих наслідків (наприклад, дрібне розкрадання, потрава посівів, порушення ПДР, що спричинило отримання легких тілесних ушкоджень тощо);
Більшості адміністративних проступків властиві формальні склади.
При кваліфікації матеріальних складів повинен чітко простежуватись причинний зв’язок між протиправним діянням та наявними шкідливими наслідками. В окремих випадках їх розмір служить критерієм для кваліфікації того чи іншого протиправного діяння як адміністративного проступку, або як злочину (наприклад, при розкраданні, порушенні валютних правил, зберіганні наркотичних засобів, контрабанді тощо).
Зміст об’єктивної сторони може включати характер неодноразовості діяння:
- неодноразовість - учинення двох або більш однорідних адміністративних правопорушень, передбачених конкретною статтею КпАП (ст. 178. Розпивання спритних напоїв у громадських місцях і поява в громад місцях у п’яному вигляді). Вона кваліфікується як єдине правопорушення;
- повторність – це вчинення однією й тією ж особою протягом року однорідного правопорушення, за який воно вже піддавалося адміністративному стягненню;
- злісність характеризує впертість, чітко виражене небажання правопорушника підкоритись неодноразово висловлюваним законним вимогам, попередженням уповноваженої особи, представника влади (злісна непокора законному розпорядженню військовослужбовця, міліціонера);
- систематичність – вчинення правопорушення протягом одного року кілька разів (більше 3 разів), причому в якій-небудь одній сфері, одними й тим ж суб’єктами (наприклад, систематичне порушення водіями правил дорожнього руху).
У чинному законодавстві України про адміністративну відповідальність нічого спеціально не вказується відносно замаху на адміністративне правопорушення, а також щодо співучасті у ньому.
Серед ознак об’єктивної сторони окремих правопорушень законодавець нерідко вказує на ознаку “іншої особи” (наприклад, злісна непокора вимозі працівника міліції, приставання до іноземних громадян, доведення неповнолітніх до стану сп’яніння тощо).
Інколи окремі юридичні ознаки об’єктивної сторони включаються законодавцем безпосередньо в конструкцію тієї чи іншої правової норми і набувають кваліфікуючого значення. Це ознаки, які стосуються:
- часу вчинення (наприклад, порушення тиші у нічний час, полювання в заборонені строки);
- місця його вчинення (наприклад, поява в громадських місцях у нетверезому стані, розпивання спиртних напоїв на виробництві, полювання в заборонених місцях);
- умов (наприклад, порушення певних санітарно-карантинних, технічних, природних умов, створення умов для проведення масових заходів з порушенням установленого порядку);
- способів (наприклад, жорстоке поводження з тваринами, злісне ухилення від явки в суд);
- засобів вчинення правопорушення (наприклад, транспортних засобів, заборонених знарядь полювання, наркотичних засобів тощо).
Размещено на http://www.