Логіка процесу виникнення європейських держав відображена в наступних моментах розвитку суспільства. Спочатку відбулося великий суспільний поділ праці (від землеробства відокремилося скотарство, потім ремесло і з'явилося купецтво). Суспільний поділ праці викликало зростання його продуктивності й поява так званого надлишкового продукту, тобто одна сім'я або навіть одна людина виробляли більше, ніж споживали. У колишніх економічних умовах цього не було. Наслідком появи надлишкового продукту-головного моменту в розкладанні первісного суспільства-стало виникнення приватної власності, імущих і незаможних, експлуататорів і експлуатованих. Останні являли собою два класи, інтереси яких були непримиренні. У суспільстві, розколотому на два таких класу, виникає класова боротьба. Інтерес економічно панівного класу полягає у збереженні і зміцненні свого становища, а пригнобленого класу-в позбавленні від гноблення, зміну свого положення в кращу сторону. Класова боротьба приводить в кінцевому рахунку до появи держави як органу, здатного на основі організованого примусу і насильства забезпечити існування суспільства, що роздирається внутрішніми протиріччями, як єдиного цілого. При цьому економічно панівний і самий могутній клас одночасно стає і класом панівним політично, тобто держава спочатку з'являється як орган, який діє в інтересах саме цього класу. Поступово клас, який захопив публічну владу, формує та вигідні йому органи влади.
2. Поняття юридичного факту. Види юридичних фактів. Юридичний склад.
2.1 Поняття юридичного факту
Під юридичними фактами в науці і на практиці розуміються конкретні соціальні обставини (події, дії), що викликають відповідно до норм права настання визначених правових наслідків – виникнення, зміну або припинення правових відносин. Поняття юридичного факту поєднує два суперечливих, але нерозривно пов'язаних моменти: це явище дійсності – подія або дія (матеріальний момент), що породжує в силу вказівки норм права визначені правові наслідки (юридичний момент). Сказане дозволяє окреслити основні ознаки цього поняття. Юридичні факти є обставини: конкретні, індивідуальні. Юридичні факти являють собою явища дійсності, що існують у певній точці простору і часу. Якщо мова йде про факти-дії, то конкретність дій означає, що вони вчинені певними суб'єктами і несуть конкретний соціальний і правовий зміст. Конкретність юридичних фактів-подій виражається в тому, що вони відбуваються у певній місцевості в деякий визначений момент часу. Що несуть у собі інформацію про стан суспільних відносин, що входять у предмет правового регулювання. Юридичними фактами виступають лише такі обставини, які зачіпають прямо або побічно права і інтереси суспільства, держави, соціальних колективів, особистості. Беззмістовні з соціальної точки зору події і дії не можуть мати і юридичного значення. Певним чином виражені (об'єктивувалися) зовні. Юридичними фактами не можуть бути абстрактні поняття, думки, події внутрішнього духовного життя людини і тому подібні явища. Разом з тим законодавство може враховувати суб'єктивну сторону вчинків (провину, мотив, інтерес, мету) як елементи складного юридичного факту (див. далі). Стан в наявності або відсутності певних явищ матеріального світу. Необхідно враховувати, що юридичне значення можуть мати не тільки позитивні (існуючі) явища, але і так звані негативні факти (відсутність відносин службової підпорядкованості, спорідненості, іншого зареєстрованого шлюбу тощо). Прямо чи опосередковано передбачені нормами права. Багато юридичні факти вичерпно визначені в нормі права. Правовідносини виникають, змінюються або припиняються внаслідок настання певних життєвих обставин (фактів). Наприклад, факт призову на дійсну військову службу є підставою для вступу призовника у військово-службові правовідносини, звільнення в запас, навпаки, припиняє ці правовідносини; з досягненням повноліття виникають правовідносини, що допускають участь громадянина у виборах представницьких органів державної влади; в зв'язку з народженням дитини у подружжя виникають обов'язки щодо її виховання. Юридичні факти – це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Юридичні факти формулюються в гіпотезах правових норм. Ми вже знаємо, що гіпотеза встановлює ті життєві обставини та умови, за наявності яких у суб'єктів виникають конкретні юридичні права і обов'язки. Іншими словами, юридичні факти породжують відносини між суб'єктами на основі приписів правової норми.
1. Підставами виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин є юридичні факти. Цивільне законодавство не містить загального легального визначення юридичних фактів, хоча широко і досить детально перераховує події, дії, стани та ін, що виступають в якості юридичних фактів. У літературі загальновизнаним є визначення юридичних фактів як конкретних життєвих обставин, які відповідно до норм права спричиняють настання певних юридичних наслідків – виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин. Однак юридичні факти не тільки впливають на динаміку цивільних правовідносин, вони тягнуть і правові наслідки, пов'язані з визначенням статусу суб'єкта цивільного права. Наприклад, з народженням у дитини виникають громадянство і правоздатність, з моменту державної реєстрації юридичної особи – право і дієздатність. Не всякі життєві обставини є юридичними фактами, а лише такі, з якими закон та інші правові акти пов'язують настання юридичних наслідків. Саме норма права визначає ті обставини, при настанні яких відбуваються виникнення, припинення або зміна цивільних правовідносин. «Таким чином, юридичні факти є підставою» прив'язки «загальної, абстрактної норми до конкретного випадку». Так, з досягненням 18-річного віку законодавство пов'язує виникнення дієздатності громадян; укладення договору побутового підряду громадянином (замовником) з підрядником породжує цілий комплекс взаємних прав і обов'язків підрядника і замовника за даним договором.
Одні й ті ж життєві обставини можуть визнаватися чи ні юридичними фактами в залежності від того, як до них ставиться законодавець у різні періоди часу. У ЦК міститься перелік основних видів юридичних фактів. Разом з тим підкреслюється, що цей перелік не є вичерпним. Цивільні права та обов'язки можуть також виникати «з дій громадян і юридичних осіб, які хоча і не передбачені законом або такими актами, але в силу загальних засад цивільного законодавства породжують цивільні права та обов'язки». Це положення має важливе значення, оскільки неможливо закріпити в цивільному законодавстві всі без винятку юридичні факти. Підкреслимо, що не передбачені цивільним законодавством юридичні факти породжують юридичні наслідки лише в тому випадку, якщо вони не суперечать загальним засадам і змісту цивільного законодавства. Юридичні факти в цивільному праві мають певну специфіку, яка обумовлена особливостями предмета і методу правового регулювання. Основну групу відносин, які регулюються нормами цивільного права, становлять майнові відносини, які виникають, змінюються і припиняються на основі вольових актів їх учасників, які виступають в якості самостійних, рівноправних суб'єктів цивільних правовідносин. Саме тому договори, будучи найбільш поширеними юридичними фактами, серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків названі першими.