• страхування ризиків, фінансові гарантії. Підрядник зобов'язаний укласти договір страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором. Сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застрахованих ризиках; 1 *
• відповідальність сторін (відшкодування збитків);
• порядок врегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
ЗАМОВНИК - юридична особа будь-якої форми власності, яке видає замовлення на будівництво, укладає договір підряду (контракт) про виконання робіт на будівництві об'єктів, контролює хід його виконання, приймає та оплачує виконані роботи .
2. Дисциплінарна і матеріальна відповідальність робітників у трудовому законодавстві України
Трудове право у своїй структурі передбачає два види відповідальності: дисциплінарну і матеріальну.
Відповідальність у трудовому праві - це окремий вид юридичної відповідальності, яка полягає у передбаченому нормами трудового права обов'язку працівника відповідати за вчинене трудове правопорушення і понести відповідні санкції.
Підставою такої відповідальності є трудове правопорушення, тобто, винна протиправна дія, що полягає у невиконанні або порушенні трудових обов'язків працівником.
Трудове правопорушення складається з двох різновидів: дисциплінарного проступку і трудового майнового правопорушення. Загальним для цих правопорушень є недотримання саме трудових обов'язків працівником.
Однак особливості кожного з вказаних видів правопорушення зумовлюють застосування двох видів відповідальності в рамках трудового права - дисциплінарної і матеріальної.
2.1 Дисциплінарна відповідальність робітників
Дисциплінарна відповідальність - це один з видів юридичної відповідальності. Вона полягає в обов'язку працівника відповідати перед власником (роботодавцем) або уповноваженим ним органом за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права. Тобто у трудових правовідносинах власник має дисциплінарну владу щодо працівника, і працівник несе дисциплінарну відповідальність саме перед власником (роботодавцем), а не перед державою (державним органом),як це має місце за адміністративної та кримінальної відповідальності.
Правовий механізм дисциплінарної відповідальності складається з правових норм, які передбачають підставу дисциплінарної відповідальності, дисциплінарні стягнення, порядок їх накладення, зняття та оскарження.
Дисциплінарна відповідальність може бути загальною і спеціальною.
Загальна дисциплінарна відповідальність настає на підставі норм Кодексу законів про працю України та Правил внутрішнього трудового розпорядку. Вона поширюється на переважну більшість працюючих, включаючи сезонних і тимчасових працівників, на яких не поширюється дія дисциплінарних статутів, положень про дисципліну та інших спеціальних нормативних актів. Навіть у тих галузях економіки, де діють статути чи положення про дисципліну, значна частина працівників несе загальну дисциплінарну відповідальність.
Спеціальна дисциплінарна відповідальність передбачена тільки для конкретно визначених категорій працівників на підставі статутів і положень про дисципліну і спеціальних нормативних актів.
Вона характеризується спеціальним суб'єктом дисциплінарного проступку, особливим характером дисциплінарного проступку, спеціальними видами дисциплінарних стягнень, особливим порядком накладення та оскарження дисциплінарного стягнення.
Спеціальним суб'єктом є працівник, який несе дисциплінарну відповідальність за певними нормативно-правовими актами - статутами, положеннями, законами. Спеціальна дисциплінарна відповідальність працівників відрізняється від загальної дисциплінарної відповідальності більш широким змістом дисциплінарного проступку і більш суворими санкціями. Так, для певних категорій працівників, вимоги морального змісту включені в трудові обов'язки. Це стосується суддів, прокурорів, державних службовців, працівників, які виконують виховні функції. Недотримання таких норм, аморальна поведінка не тільки під час роботи, але і в побуті є підставою для притягнення такого працівника до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з посади.
Законодавством, статутами і положеннями передбачено широке коло дисциплінарних стягнень. Так, до суддів застосовуються такі дисциплінарні стягнення: догана, пониження в класному чині;до адвокатів - попередження, зупинення дії свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року, анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно зі статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися не тільки органом, який відповідає за прийомом на роботу, а також спеціальними органами, зокрема - щодо суддів - кваліфікаційними комісіями суддів.
Частиною механізму реалізації державними службовцями своїх конституційних прав і обов'язків є інститут юридичної відповідальності. До зазначених осіб можуть застосовуватися різні види відповідальності, зокрема, заходи дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарна відповідальність державних службовців складається з обов'язку відповісти за вчинене ними порушення трудової дисципліни і отримати дисциплінарні стягнення. Правовою підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку.
За порушення трудової дисципліни застосовуються особливі санкції - дисциплінарні стягнення, які накладаються власником (роботодавцем) або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення,не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці (не більше 6 місяців з моменту вчинення проступку). У правовідносинах щодо дисциплінарної відповідальності беруть участь два суб'єкти: суб'єкт відповідальності і суб'єкт дисциплінарної влади.
Загальним об'єктом дисциплінарного проступку є дисципліна роботи; об'єктом - правовідносини щодо дотримання внутрішнього трудового розпорядку певного підприємства (установи), безпосереднім об'єктом - окремі елементи внутрішнього трудового розпорядку: повне і ефективне використання робочого часу;ощадлива і правильна експлуатація споруд, приміщень, обладнання, машин, матеріалів, інструментів, інвентарю; правильна організація управління процесом роботи і технологією виробництва; охорона здоров'я та життя членів трудового колективу.
Певні особливості має спеціальна дисциплінарна відповідальність державних службовців. До таких суб'єктів застосовуються заходи дисциплінарного впливу, передбачені як ст. 147 КЗпП (догана і звільнення), так і ст.14 ЗУ «Про державну службу» (попередження про неповну службову відповідальність та затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду).
Спільними підставами для застосування дисциплінарних стягнень є: невиконання або неналежне виконання службових обов'язків; перевищення повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби;здійснення вчинку, який порочить особу як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством про працю, підставою для звільнення або іншого усунення від виконання посадових функцій може бути вчинення зазначених у ст.ст.1 і 5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією» корупційних дій з забороною займати посади в державних органах та їх апараті протягом трьох років з дня звільнення.
Невиконання покладених службових обов'язків може бути підставою для притягнення до декількох видів відповідальності, причому в основі складу проступку може лежати одне і те ж посадова дію (вчинок).
Крім того, до державних службовців можуть застосуватися більш жорсткі заходи дисциплінарного покарання, зокрема такі, які передбачені п. 1 ст. 41 КЗпП.Так, додатковою підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника (роботодавця) або уповноваженого ним органу із службовими особами зазначених органів, крім підстав, передбачених ст. 40 КЗпП, є одноразове грубе порушення ними трудових обов'язків.
Головним недоліком правового регулювання дисциплінарної відповідальності є необхідність вдосконалення трудового законодавства. Застарілість норм КЗпП не відповідає сучасним умовам розвитку країни.
Саме тому, слід приділити значну увагу Проекту Трудового кодексу, який зараз знаходиться в процесі розробки.
2.2 Матеріальна відповідальність
Матеріальна відповідальність - один з видів юридичної відповідальності, що полягає у двосторонньому взаємному обов’язку працівника і власника або уповноваженого ним органу відшкодувати винною стороною другій стороні шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов’язків у встановленому законом розмірі і порядку.
При заподіянні шкоди працівник відповідає перед власником, а власник - перед працівником в залежності від того, яка сторона заподіяла шкоду.
При заподіянні шкоди працівник відповідає перед власником, а власник – перед працівником в залежності від того, яка сторона заподіяла шкоду.
Згідно із трудовим законодавством власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити здорові та безпечні умови праці, впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки і санітарно-гігієнічні умови, які запобігають виробничому травматизмові і виникненню професійних захворювань працівників (ст. 153 КЗпП). Порушення цих зобов'язань тягне настання матеріальної відповідальності власника перед працівником (ст. 11 Закону про охорону праці). Власник зобов'язаний також створити працівникам умови для забезпечення повного збереження дорученого їм майна (ст. 131 КЗпП).