3. Порядок та строки проведення перевірки встановлюються відомчими нормативними документами.
У даному випадку для врегулювання правовідносин «слідчий-спеціаліст» потрібно винесення відповідної постанови, яка забезпечить:
а) визначеність та планування цих відносин; б) відповідальність спеціаліста за ділянку роботи з доказовими фактами при виконанні процесуальних функцій «слідчий – керівник установи, де працює спеціаліст».
Оформлення результатів використання спеціальних знань в обліковій діяльності у вигляді висновку спеціаліста облікового підрозділу, який має статус джерела доказів, підвищує ступінь відповідальності спеціаліста, отже в кримінально-процесуальному кодексі має бути передбачена обов’язковість його попередження за дачу завідомо неправдивого висновку.
У відомчих нормативно-правових актах (Настанові про діяльність експертної служби МВС України, Інструкціях про порядок формування та використання в органах внутрішніх справ інтегрованого банку даних оперативно-розшукового і профілактичного призначення) пропонується чітко визначити права, обов’язки співробітників, що здійснюють пошуково-аналітичну діяльність, порядок виконання перевірок і взаємодії зі слідчими та оперативними підрозділами, а також іншими підрозділами експертної служби, уніфіковану форму інформаційно-пошукової картки «Злочин».
ВИСНОВКИ
криміналістичний спеціальний знання експертна служба
Наведена правова модель інституту використання спеціальних криміналістичних знань у обліковій діяльності, не претендує на остаточне вирішення проблеми виведення цієї форми спеціальних знань з правової «тіні». Проведена робота – лише результат аналізу сучасних переконань вчених та практиків, який має сприяти систематизації використання спеціальних криміналістичних знань у обліковій діяльності експертних підрозділів МВС України та чіткому функціонуванню запропонованої інтегративної моделі, як сучасного інструменту оптимізації техніко-криміналістичного забезпечення розслідування та попередження злочинів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Пашко В.И. Научные и методические основы организации и использования экспертно-криминалистических учётов органов внутренних дел Украины: дис. … кандидата юрид. наук: спец. 12.00.09«Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза
/ Пашко Владимир Иванович. – К., 1995. – 179 с.
2. Пашко В.І. Можливості використання експертних криміналістичних обліків у розслідуванні злочинів / В.І. Пашко // Наукові розробки академії – вдосконаленню практичної діяльності та підготовки кадрів органів внутрішніх справ (за результатами науково-дослідних робіт у 1993 році): Матеріали науково-практичної конференції. Київ, 1-2 лютого 1994 року. – Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1994. – 296 с.
3. Первушин В.М. Расследование краж предметов антиквариата: Пособие / В.М. Первушин / Под ред. А.И. Гурова. Санкт-Петербургский Университет МВД России; Академия, экономики и безопасности жизнедеятельности; ВНИИ МВД России. – СПб.: Фонд «Университет», издательство «Лексикон». 2001. – 136 с.
4. Переверза О. Подолання завідомо неправдивих показань допитуваного за допомогою експертиз у ході досудового слідстві / О. Переверза // Право України. – 2002. – № 12. – С. 75-77.
5. Полещук О.В. Теория и практика применения специальных знаний в современном уголовном судопроизводстве / О.В. Полещук, С.В. Саксин, В.В. Яровенко. – М.: Издательство«Юрлитинформ», 2007. – 232 с.
6. Расследование краж, совершённых из квартир: Учеб. пособие. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1990. – 60 с.
7. Расследование хищений чужого имущества: Учеб. Пособие
[В.С. Корнелюк, В.В. Пушкарев, А.П. Резван, М.В. Субботина]; / под ред. А.П. Резвана, М.В. Субботиной. – Волгоград: ВА МВД России, 2001. – 104 с.
8. Романюк Б.В. Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у досудовому слідстві: Монографія / Богдан Васильович Романюк. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 196 с.
9. Рубашкин В.Ш. Онтология: от натурфилософии к научному мировоззрению и инженерии знаний / В.Ш. Рубашкин, Д.Г. Лахути // Вопросы философии. – 2005. - № 1. – С. 64-81.
10. Садовский В.Н. Основание общей теории систем. Логико-методологический анализ / В.Н. Садовский. – М.: Изд-во «Наука», 1974. – 278 с.
11. Сегай М.Я. Судебная экспертиза материальных следов-отображений (проблемы методологии) / М.Я. Сегай, В.К. Стринжа. – К.: «Iн Юре», 1997. – 174 с.
12. Сегай М.Я., Кобзар С.І. Онтологічні передумови формування слідів рук так гносеологічні аспекти їх криміналістичного дослідження /
М.Я. Сегай, С.І. Кобзар // Криміналістичний вісник: Науково-практичний збірник. – К.: ДНДЕКЦ; НАВСУ, 2004. – № 2 (2). – С. 11-18.
13. Сегай М.Я. Методология судебной идентификации / Михаил Яковлевич Сегай / Отв. ред. Ароцкер Л.Е. . – К., изд. РИО МВД УССР, 1970. – 256 с.
14. Турчин Д.А. Полевая криминалистика и её практическое применение: Научно-практическое пособие/ Д.А. Турчин, И.С. Чижиков / Под ред. проф. Е.П. Ищенко . – М.: Издательство«Юрлитинформ», 2006. – 144 с.
15. Турчин Д.А. Теоретические основы учения о следах в криминалистике / Дмитрий Афанасьевич Турчин. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1983. – 187 с.
16. Украинцев Б.С. Проблема активности отображения/ Б.С. Украинцев // Вопросы философии. – 1972. – № 11. – С. 78-90.