Встановлено, що в США існує об’єктивна необхідність вирішення проблеми співвідношення рішень вищих судових органів штатів, в яких тлумачаться положення конституцій штатів, з рішеннями Верховного суду США, в яких тлумачаться аналогічні положення федеральної Конституції. Встановлено, що на сьогоднішній день ця проблема вирішується одним із наступних способів:
шляхом використання методу “жорсткої відповідності” (lockstep approach), згідно з яким суд штату враховує всі попередні тлумачення федерального конституційного тексту, здійснені Верховним судом США по аналогічному питанню. Повна відповідність федеральним рішенням сприймається як обов’язкове правило, від якого не можна ухилятися;
- Верховний суд США має право визнати неконституційним будь-який підзаконний акт органу виконавчої влади на підставі недотримання умов делегування законодавчих повноважень Конгресу адміністративним і виконавчим органам, які були вироблені судовою практикою: 1) Конгрес не має права передавати якому-небудь органу вирішення тих питань, які вилучені з його компетенції; 2) в законі повинні бути чітко визначені основні принципи і стандарти нормативного регулювання; 3) в самому підзаконному акті повинні бути встановлені конкретні правові норми або чіткі критерії оцінок, які відповідають вимогам “розумності, справедливості і рівності”;
- механізм здійснення судового контролю за діяльністю виконавчих органів влади включає не лише засоби, встановлені законодавством, але і традиційні засоби загального права, запозичені з англійського загального права, якими є різні за своїм змістом судові накази, що зобов’язують органи виконавчої влади вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення: наказ сертіорарі, наказ мандамус, забороняючий наказ, хабеас корпус, процеденто та деякі інші.
Конституція США 1787 р. і Білль про права є основою для постійної позаконституційної нормотворчості. Хоча крім Конституції джерелами регулювання прав і свобод людини і громадянина в США є акти Конгресу і Президента, судові прецеденти, конституційні звичаї, а також Конституції і законодавство штатів, Верховний суд США, здійснюючи конституційний контроль за всім законодавством, відіграє важливу роль у визначенні меж і порядку застосування прав і свобод людини. Аналіз судових прецедентів Верховного суду США дозволяє зробити висновок про те, що конституційні приписи про права і свободи деталізуються, конкретизуються, наповнюються реальним змістом саме в рішеннях Верховного суду.
В різні історичні періоди діяльність Верховного суду мала різний характер. Верховний суд не завжди був активним захисником прав громадян. Так, у 1800-х рр. була прийнята ціла низка рішень, спрямованих на поширення расової сегрегації, протидію державному регулюванню економіки та встановленню основ соціального законодавства. Однак вже у першій пол. ХХ ст. Верховний суд США прийняв цілу низку прогресивних рішень. Одним з найбільш прогресивних періодів в діяльності Верховного суду США є так званий “уорренівський період”, коли Головним суддею Верховного суду США був Е. Уоррен, головування якого припадає на 1950 – 1960-ті роки. Саме на цей період припадають рішення Верховного суду, якими було десегреговано шкільну освіту, встановлено заборону дискримінації темношкірого населення в публічних парках, міських автобусах і на громадських пляжах, при наймі квартир в муніципальних будинках та номерів в готелях.
Починаючи з 1960-х років, Верховний суд США неодноразово розглядав справи, які стосувалися молитв в державних школах, в яких фактично встановив заборону їх проведення у державних школах у будь-якій формі на підставі того, що І поправка до Конституції США забороняє законодавче введення офіційної релігії.
5. Участь Верховного суду США у розв’язанні таких гострих суспільних проблем, як право людини на смерть та застосування смертної кари свідчать про те, що судова влада в цій державі здатна адаптувати та пристосувати загальні принципи Конституції до потреб соціально-економічних і політичних реалій та виступити в якості арбітра в конституційних конфліктах.
6. Встановлено, що, здійснюючи конституційний контроль за дотриманням конституційних прав і свобод, Верховний суд може визнати неконституційним лише той закон, який порушує “фундаментальні” права, до яких належать права і свободи, які прямо зафіксовані в Конституції (і поправках), а також ті, які визнані судами такими, що випливають із духу Конституції.
ЛІТЕРАТУРА
американський право свобода конституція
1. Козюбра Н.И. Общеметодологические проблемы государственно-правовых исследований // Методологические проблемы юридической науки: сборник научных трудов. - К.: Наукова думка, 1990. - С. 5 – 19.
2. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / В.О. Ріяка, В.С. Семенов, М.В. Цвік та ін.; За заг. ред. В.О. Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 512 с.
3. Конституційне право України: Підручник / Городецький О.В., Корнієнко М.І., Кравець Є.Я. та ін.; За ред. Погорілка В.Ф. – К.: Наукова думка, 2000. – 732 с.
4. Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002. – 544 с.
5. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т. / Под ред. Б. А. Страшуна. – М.: БЕК, 1995. - Т. 2: Общая Часть. – 438 с.
6. Конституционное право зарубежных стран: Учебник для вузов / Под общ. ред. М.В. Баглая, Ю.И. Лейбо и Л.М. Энтина. - М.: НОРМА, 2002. - 832 с.
7. Конституционный судебный процесс: Учебник для вузов / Отв. ред. М.С. Саликов. - М.: Издательство НОРМА, 2003. - 416 с.
8. Конституция США: История и современность / Каримский А.М., Маныкин А.С., Марченко М.Н. и др. / Под ред. Мишина А.А., Языкова Е.Ф. - М.: Юридическая литература, 1988. - 320 с.
9. Краткий юридический словарь / М.Е. Волосов, В.Н. Додонов и др. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
10. Кросс Р. Прецедент в английском праве: Пер. с англ. - М.: Юридическая литература, 1985. - 239 с.
11. Куандыков М.К. Судебный прецедент как источник права в англосаксонской системе права: Автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.01 / Казахский национальный университет им. аль-Фараби. – Республика Казахстан, Алматы, 2002. – 29 с.
12. Кутафин О.Е. Предмет конституционного права. - М.: Юристъ, 2001. - 444 с.
13. Кухнюк Д.В. До питання про судовий прецедент у кримінальному процесі України // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2001. – Вип. 43. – С. 60 – 63.
14. Лайтфут К. Права человека по-американски. От колониальных времен до “нового курса” включительно. – М.: Прогресс, 1983. – 287 с.
15. Лафитский В.И. Основы конституционного строя США. – М.: Норма, 1998. – 272 с.
16. Лившиц Р.З. Судебная практика как источник права // Журнал российского права. – 1997. - № 6. – С. 49 – 57.
17. Лузин В.В. Методы толкования Конституции в деятельности Верховного Суда США // Государство и право. - 1997. - № 10. - С. 90 – 93.
18. Магнуссон П. Отбор судей в США // Российский судья. – 2003. - № 11. - С. 28 – 32.
19. Малишев Б.В. Судовий прецедент у правовій системі Англії (теоретико - правовий аспект): Автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.01 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К., 2002. - 19 с.
20. Марченко М.Н. Вторичные источники романо-германского права: прецедент, доктрина // Вестник Московского университета. - сер. 11, Право. - 2000. - № 4. - С. 52 – 63.