- підготовка матеріалів до проведення судових експертиз (з урахуванням правил праксіології та сучасних уявлень про комплекс сигналів інформації, що складають відповідний обсяг інформаційної структури матеріальних слідів-відображень, що дає змогу оптимізувати недостатню для ототожнення інформацію стосовно вирішення конкретних ситуаційних, діагностичних та ідентифікаційних завдань);
- можливість використання свідчень у доказуванні;
- для посилення інтеграції облікової діяльності та діяльності спеціаліста-криміналіста, додати нову функцію – складання первинної інформаційно-пошукової карти «злочин» для постановки кримінальної особи на облік.
Викладення в одній нормі правил порядку і правил залучення спеціаліста до участі у слідчих діях, на слушну думку Є.Д. Лук’янчикова дозволить застосовувати ці правила до усіх слідчих і процесуальних дій, передбачених КПК України, унеможливить дублювання таких правил у нормах про конкретну слідчу дію.
б) з метою спеціалізації спеціалістів-криміналістів з техніко-криміналістичного забезпечення розслідування окремих видів злочинів здійснити відповідну організаційну структуризацію підрозділів експертної служби МВС України шляхом утворення окремих підрозділів у відповідності до міжнародного стандарту ISO/IEC 17025 (пропозицію підтримали 63,8% опитаних експертів-криміналістів та 53,1% слідчих);
в) для належного науково-методичного забезпечення діяльності спеціаліста-криміналіста, усвідомлення зв’язку «характер злочину – шукані об’єкти – сліди», останній повинен володіти кримінально-правовими ознаками злочинів, які отримують відображення у відповідній криміналістичній характеристиці злочину, а також:
· інформаційних полів відповідної картини сліду;
· інформаційних технологій системно-комплексного дослідження;
· організаційно-управлінських й тактико-криміналістичних форм, правил та принципів інтеграції діяльності фахівців вузького профілю (підтримали 37,2% опитаних експертів).
Ці знання повинні реалізуватися за допомогою введення у відповідні відомчі інструкції, розробки алгоритмів діяльності спеціалістів-криміналістів з ТКЗ розслідування відповідних видів злочинів, а також програмах спеціальної підготовки.
Взаємозв’язок другого та третього елементів моделі (експертна та облікова діяльності) має полягати в використанні експертних технологій для ідентифікаційного пошуку шуканих об’єктів, визначення тотожності в деталях способу вчинення злочинів та інших елементів криміналістичної структури зареєстрованих подібних злочинів та вирішення інших завдань, результат яких має бути зорієнтований на вирішення наступних цілей розслідування злочинів:
· отримання доказів вчинення злочинів одними й тими ж особами навіть за умови дефіциту інформації про них;
· отримання відомостей про причетних до цих злочинів осіб, що можуть бути використані в їх розшуку та ідентифікації;
· дослідження окремих елементів, деталей вчиненого злочину, встановлення подібності ознак способів вчинення декількох злочинів;
· забезпечення повноти та всебічності дослідження версій про вчинення ними окремих злочинів, що складають серію, чи їх сукупності, а також кримінальне переслідування підозрюваних та обвинувачених з відповідних кримінальних справ;
· виключення з кола підозрюваних, обвинувачених у вчиненні серії злочинів, або окремих з них непричетних до них осіб.
Утім, така інтеграція зазначених форм використання спеціальних криміналістичних знань потребує відповідної їх диференціації, науково-методичної, організаційної та процесуальної підтримки, зокрема:
2. Стосовно облікової діяльності:
а) визначити процесуальний статус спеціаліста-криміналіста по веденню обліків у кримінальних справах та процесуальну форму їх використання, для цього ввести в КПК України розділ (норму) «Висновок спеціаліста установи, яка здійснює облік по кримінальних справах»;
б) організаційно структурувати підрозділи експертної служби МВС України з облікової діяльності з відповідним врегулюванням їх функцій на відомчому нормативно-правовому рівні;
в) вдосконалити науково-методичні засади пошукового аналізу та техніко-криміналістичних засобів його проведення шляхом об’єднання інформаційних можливостей способу вчинення злочину та слідових комплексів на основі документу первинного обліку – інформаційно-пошукової картки «злочин», яка має складатися спеціалістом-криміналістом за результатами проведення огляду місця події і дасть змогу сформувати максимально вірогідну модель конкретного виду злочину, при який зібрано найбільший обсяг ознак, що його характеризують; вивчити цю модель; порівняти наявні ознаки з обставинами інших подібних злочинів, – екстраполювати узагальнену модель на індивідуальну модель кожного зі злочинних епізодів, знову виявлених і таких, що досліджуються для надання суб’єкту розслідування відомостей про вчинення злочинів однією особою.
3. Стосовно експертно-криміналістичної діяльності.
а) організаційно структурувати експертні підрозділи з урахуванням спеціалізації та атестації фахівців, передбачених Законом України «Про судову експертизу»;
б) вдосконалити проведення комплексних експертних досліджень з урахуванням типових слідових комплексів, які притаманні криміналістичним характеристикам конкретних видів злочинів*;
в) забезпечити взаємодію з підрозділами, які ведуть облікову діяльність в інформаційному та технологічному аспектах для виявлення в процесі розслідування відомої серії квартирних крадіжок інших аналогічних злочинів, які можуть бути скоєні обвинуваченим (підозрюваним) та відображати в своїх висновках відомості, що мають відношення до повторності злочину.
Отже, функціонування системи форм спеціальних криміналістичних знань у рамках інтегративної моделі представляється таким чином:
· у процесі участі спеціаліста-криміналіста в огляді місця події – збирання слідів; діагностика властивостей шуканих об’єктів, що відобразилися в слідах; підготовка експертного дослідження; заповнення ІПК «злочин»;
· використання експертних технологій для ідентифікаційного пошуку шуканих об’єктів, визначення тотожності в деталях способу вчинення злочинів та інших елементів криміналістичної структури зареєстрованих злочинів за обліковими системами;
· проведення експертного дослідження; використання отриманих результатів у доказуванні.
Звертаємо увагу на те, що особливості використання інтегративної моделі спеціальних криміналістичних знань визначаються змістом технології доказування, специфіку якої визначають правова та криміналістична природа кожного різновиду (групи) відповідних видів злочинів, адже вони залежать від логіки дій злочинця стосовно до конкретної кримінальної ситуації.
Специфічна логіка збирання та оцінки доказів при розслідуванні серійних злочинів. З технологічного боку цей процес виглядає так. Слідчий виходить із припущення, що невідомий злочинець, який скоїв злочин, кримінальна справа про який знаходиться в його провадженні, скоїв і інші злочини, інформація про які зафіксована у відповідних матеріалах та обліках. Підсумовуючи інформацію декількох діянь, суб’єкт доказування має в розпорядженні відомості про злочинця, спосіб його дій в більшому об’ємі, ніж за одним з епізодів. Встановлення винної особи за одним з епізодів сприяє розкриттю всього ланцюга діянь. Тому для практичної реалізації цього завдання необхідно визначити константні ознаки діяння, за якими можлива діагностика серії. До першої категорії таких ознак відносяться ті, що характеризують комплекси елементів поведінки злочинця, які утворюють індивідуальний «почерк» конкретного злочинця («Modus operandi»). До другої – відповідні цим елементам слідові комплекси. Концентрація інформації від епізоду до епізоду, де наявні подібні ознаки дає достатні підстави для об’єднання кримінальних справ у одному провадженні та забезпечує вирішення криміналістичних завдань доказування у справах про їх. Головна мета тут – вироблення оптимальної уніфікованої форми обміну зазначених відомостей, взаємодії криміналістичних та оперативних обліків, тобто залучення спеціальних криміналістичних знань.
ВИСНОВКИ
Регулювання діяльнісних процесів у рамках моделі потребує розробки онтологічної схеми, матриці, алгоритму, який є конкретизацією системних уявлень та понять відносно механізму вчинення злочину, в поняттях та категоріях криміналістики – криміналістичної характеристики злочину, на основі якої можливо об’єктивувати діяльності (праксіологічні) процеси а потім досліджувати їх зміст, а також організовувати різноманітні процеси діяльності в слідчій ситуації, що дасть змогу:
· виявити проблеми діагностики та моделювання при розслідуванні серійних злочинів та визначити напрямки оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань у пошуково-аналітичній діяльності;
· уніфікувати первинний документ обліку (інформаційно-пошукову картку «злочин»), на вилучені в результаті огляду місця події об’єкти;
· формувати модель механізму вчиненого злочину та усвідомлювати зв’язок «характер злочину – шукані об’єкти – сліди».
Такий підхід до використання спеціальних криміналістичних знань у кримінальному судочинстві створить ефективне підґрунтя оптимізації використання прикладної криміналістичної техніки та діяльності з розслідування злочинів у сучасних умовах.
криміналістика судовий експертологія
ЛІТЕРАТУРА
1. Шаров В.И. Методологический аспект внедрения информационных технологий в деятельность по раскрытию и расследованию преступлений / В.И. Шаров // Вісник ЛДУВС: Науково-теоретичний журнал. Спец. Вип. у 4 ч. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. – Ч. 3. – С. 16-20.