На основі отриманої інформації злочинець підшукує співучасників, необхідні знаряддя до вчинення крадіжки та усуває перешкоди на шляху до поставленої мети. До останніх відносяться операції по відключенню сигналізації, приведення до непридатності замикаючих засобів (введення в замкову шпарку сторонніх предметів) відвертання уваги потерпілих чи прийняття заходів до їх віддалення з місця злочину в момент його вчинення.
Такий варіант підготовки властивий злочинним групам, що спочатку намагаються знайти об’єкт, в якому знаходяться великі суми грошей чи майно, що їх цікавить (антикваріат, зброя тощо) та організовують спостереження за потерпілими. Для цього можуть бути залучені до п’яти команд (чи осіб): а) команда нагляду, члени якої обов’язково повинні стежити за зацікавленими особами, повідомляти іншим командам про місцезнаходження та переміщення цих осіб, щоб ті не могли раптово застати крадіїв; б) внутрішня команда (команда проникнення), яка займається проникненням до квартири та викраденням майна. В залежності від поставлених цілей до складу команди можуть бути включені спеціалісти по злому замків, комп’ютерам та іншим галузям; в) транспортна команда, яка привозить команду проникнення до обраного місця, де поява крадіїв найнепомітніше, а по закінченні операції увозить їх; г) команда спостереження, яка веде спостереження за округою об’єкту проникнення, щоб вчасно попередити про наближення людей чи дій сусідів, які можуть призвести до зриву проникнення; д) команда управління, яка відповідає за керівництво операцією та координацію дій злочинців на відстані.
Підтвердженням зазначеного є механізм вчинення злочинною групою серії квартирних крадіжок в Індустріальному районі м. Дніпропетровська.
Так, із розподіленням ролей даними особами для вчинення крадіжки чужого майна було підібрано квартиру, за якими одним зі злочинців (ОСОБА 10) протягом кількох днів велося спостереження з метою вивчення розпорядку дня осіб, що мешкають у даній квартирі, а також вивчалися можливості проникнення до неї. Зібрану інформацію ОСОБА 10 довів до співучасників (ОСОБИ 7, 8), а також повідомлено, що до квартири можливо проникнути через балкон, використовуючи пожежну драбину та розподілив ролі співучасників у скоєнні крадіжки, згідно з якими ОСОБА 10, повинен був по пожежній драбині дістатися до балкону квартири та шляхом розбиття вікна проникнути до неї та скоїти крадіжку. В цей час ОСОБА 7 повинен знаходитися у безпосередній близькості, біля будинку, спостерігаючи за оточуючою обстановкою, щоб у випадку виникнення небезпеки попередити співучасника по мобільному телефону. Співучасник ОСОБА 8 в цей час повинен знаходитися за місцем своєї роботи з метою забезпечення алібі на час вчинення злочину. Подібний механізм вони використали при скоєнні 36 квартирних крадіжок. Деталізації особливостей даного механізму, сприяв аналіз механізму слідів відображень за допомогою спеціальних криміналістичних знань, зокрема про наявність злочинця-спостережника вказував відповідний механізм розташування слідів рук та ніг, відповідно на полу, підвіконні та на розташованих біля вікна дверях на балкон, що свідчило про можливе спілкування ОСІБ 7 та 10 [15].
В криміналістичній літературі є кілька класифікацій способів вчинення крадіжок. З нашого погляду, найбільш придатною є класифікація за видами подолання перешкод, яку, з урахуванням сучасної практики розслідування квартирних крадіжок та аналізу спеціальної літератури, було доповнено [22, с. 30]. До квартири багатоповерхового будинку злочинці зазвичай проникають через двері чи вікно, або в інший спосіб (через димоходи, стіни сусідніх квартир), тому способи проникнення у житло необхідно класифікувати на 3 групи.
1. Проникнення до квартири через двері шляхом:
· вибивання тілом, руками, ногами, віджимання спеціально пристосованими знаряддями або інструментами господарчо-побутового призначення, випилювання замку, пошкодження петель;
· впливу на запираючий засіб: а) підбір ключа; б) маніпуляційний; в) механічний; г) хімічний;
2. Проникнення до квартири через вікно чи балкон (лоджію) шляхом:
· виставляння скла із рами чи кватирки з послідуючим відпиранням запорів. При цьому скло може бути виставлено повністю чи частково;
· через решітки вікон. При цьому використовуються недоліки в її конструкції, решітку, розкачавши, видаляють повністю, тонкі прутки чи деталі їх з’єднання перекушують кусачками, розпилюють. Іноді для руйнування решітки застосовують домкрати чи важелі.
3. Проникнення до квартири в інший спосіб:
· спелеологічніспособи: через шахти сміттєпроводу, сантехнічні або вентиляційні канали в будинках серії ПТ-44 та їх модифікацій;
· руйнування стін, підлоги.
Іноді той чи інший спосіб супроводжується пошкодженням сигналізації шляхом: а) відключення живлення; б) відклеювання контрольної стрічки; в) пере різання електричного дроту.
Проникнення до квартири та заволодіння майном складається з операцій по проникненню до місця зберігання майна, включаючи злом перешкод; пошук шуканих предметів, заволодіння ними.
Процес проникнення до квартири супроводжується утворенням слідових комплексів, які, виявлені в подальшому, складають доказову інформацію не тільки про скоєний злочин, а й спосіб його вчинення:
І. Перебування злочинця:
· сліди рук, ніг, взуття, транспортних засобів;
· речі, недопалки, сірники;
· одяг, взуття злочинців;
· сліди запаху, що містяться на знаряддях злочину та предметах;
· доріжки електронно-цифрових слідів, записи: в файловій системі комп’ютеру злочинця; в пам’яті серверу оператору зв’язку, що обслуговує абонентський термінал потерпілого; в файловій системі (протоколі подій з функцією моніторингу стану дверей) комп’ютеру потерпілого про порушення режиму роботи, спроб злому*.
ІІ. Подолання перешкод:
· сліди злому, пошкодження, свердлення та ін.
ІІІ. Мікрооб’єкти (мікрочастки): плями крові, слини, частинки волосся, оббивки меблі, килиму; на дверях, вікнах – частинки металу, замикаючих засобів).
ІV. Наявності чи відсутності предметів злочинного посягання:
· сліди пакування, частини викрадених речей;
· сумки, футляри з-під речей чи предметів;
· предмети, від яких злочинець відірвав частину (тканина), або залишив на місці події (частини комплектного цілого – ніж та піхви та ін.).
Скоєння великої кількості серійних квартирних крадіжок у відносно короткий проміжок часу призводе до того, що більшість або частина дій злочинця стають для нього звичними та здійснюються майже автоматично. Однотипні дії вносять кожного разу однакових змін до оточуючого середовища. Характерно, що сукупність слідів, які залишаються злочинцем при вчиненні серій квартирних крадіжок, в більшості випадків тотожна.
У процесі вчинення крадіжки змінюється обстановка в квартирі, що відбиває характер й послідовність дій злочинця (злочинців). Цілеспрямоване порушення обстановки у місцях зберігання коштовностей, свідчить про обізнаність злочинця про їх знаходження та час відсутності потерпілого.
Варто зазначити, що сам злочинець (тіло, одяг, взуття) та використовувані знаряддя не тільки утворюють сліди на предметах речової обстановки, а й сприймають сліди цих предметів, можливості використання яких доволі широкі: вони дозволяють надійно встановлювати індивідуально визначені джерела їх походження, факти контактної взаємодії, ціле за частинами, природу об’єктів за природничо-науковими класифікаціями. На основі виявлення і дослідження таких об’єктів можна встановити осіб, причетних до вчиненого злочину. Це: маленькі шматочки скла, дерева, фарби, які характеризують обстановку місця події; на зломщику сейфів можуть виявитись частки матеріалу для заповнення сейфів, металеві ошурки.
Приховування слідів злочинної діяльності полягає у: використанні умов відсутності свідків чи інших суб’єктів, що можуть перешкодити злочинній діяльності (застосування прийомів та засобів, не пов’язаних з гучними звуками, заходи по відключенню чи обходу сигналізації); використанні рукавичок; стиранні папілярних ліній за допомогою наждачного паперу; покриття долонь лаком або знежирюючим розчином; маскуванні під «домашню крадіжку»: знищення слідів; відновлення порушеної в ході пошуку обстановки; поводження з предметами способами, що виключають залишення слідів.
Дії з розпорядження викраденим майном є завершальним етапом способу вчинення квартирних крадіжок. З огляду на предмет нашого дослідження найбільшу цікавість становлять наступні його форми: приховання майна, знарядь злочину у: а) підвалі та на горищі цього ж будинку,сміттєвих баках та ін.; б) спеціально обладнаних сховищах.
ІІ. Місце вчинення злочину. Для оптимального застосування інтегративної моделі спеціальних криміналістичних знань необхідна наступна інформація про місце вчинення злочину, зокрема, характеристику квартири, яка поділяється на відомості про: а) місце розташування (район, вулиця тощо); б) будинок (багатоповерховий, система контролю доступу, наявність фірм, горищних та підвальних приміщень); в) квартира (поверх, вікна, двері, замки, наявність засобів охоронної сигналізації, ґрати, прозурка, камери спостереження, комп’ютерні мережі, сейфи.