Реферат
Особливості використання інтегративної моделі спеціальних криміналістичних знань в розслідуванні крадіжок з проникненням у житло
Інформаційний потенціал криміналістичної характеристики злочину, на думку В.Ф. Єрмоловича, надає можливості вирішення наступних завдань:
· систематизація інформації про зв’язки між окремими елементами криміналістичної характеристики злочину та слідами їх відображення у реальній дійсності;
· підвищення конкретності та ефективності планування розслідування злочинів;
· визначення складних завдань та проведення тактичних операцій по їх вирішенню;
· оптимізація тактики проведення окремих слідчих дій та інших заходів;
· підвищення ефективності взаємодії слідчого з працівниками інших підрозділів при розслідуванні злочину;
· надання можливостей для якісної цілеспрямованої систематизації інформації про форми проявлення суспільно небезпечних діянь для подальшого створення банку даних про них [3, с. 139-140].
Ідея використання категорії криміналістичної характеристики, як засобу оптимізації використання спеціальних знань не нова.
Наприклад, авторка однієї з концепцій загальної теорії судової експертизи С.Ф. Бичкова в монографії «Становлення та тенденції розвитку науки про судову експертизу» (1994 р.) ввела до її складу підсистему: «Методика експертного аналізу окремих видів злочинів». Її зміст: 1) загальні закономірності методики експертного аналізу окремих видів злочинів; 2) вчення про дослідження ситуації в судовій експертизі; 3) вчення про слідчо-експертні (криміналістичні) завдання; 4) основні положення окремих методик експертного аналізу окремих видів злочинів [5, с. 150-156]. Цей розділ був критично сприйнятий криміналістами. Зокрема, опонуючи даній позиції, Ф.М. Джавадов зазначив: «Перед експертом не може стояти завдання аналізу того чи іншого виду злочинів та навіть конкретного злочину» [9, с. 103]. Проте, Т.В. Авер’янова включила до системи загальної теорії судової експертизи теорію експертного прогнозування, положення якої можуть бути ефективно використані для розробки та прийняття упереджуючих по відношенню до можливих способів вчинення злочинів заходів технічного та організаційного характеру, підвищити ефективність експертної профілактики, вихідними даними якого є криміналістична характеристика злочинів [1, с. 60-62].
Запропонована інтегративна модель спеціальних криміналістичних знань, окрім судової експертизи, включає й участь спеціалістів-криміналістів у проведенні слідчих дій, а також облікову діяльність, тому для належної взаємодії цих елементів потрібен відповідний спосіб концентрації та керівництво діями при вирішенні завдань розслідування, алгоритм, яким можна представити криміналістичну характеристику злочину, що, виступаючи онтологічною матрицею кримінально-правової характеристики, слугує відповідною дорожньою картою дій всіх трьох ланок моделі.
Які ж елементи криміналістичної характеристики потрібні для оптимально науково-методичного забезпечення застосування інтегративної моделі використання спеціальних криміналістичних знань в розслідуванні конкретних злочинів?
Звичайно, центральним елементом криміналістичної характеристики повинен стати спосіб вчинення злочину, адже саме через нього відбувається процес відображення злочинного акту. Суть прогностичного значення ознак способу вчинення злочину, з огляду та тематику дисертаційного дослідження, полягає у: а) визначенні обізнаності і підготовленості особи, яка вчинила злочин; б) встановленні найбільш вірогідних місць знаходження слідів самого злочинця і застосованих ним знарядь злочину (шуканих об’єктів); в) оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань в аналітичній обліковій діяльності у процесі розслідування серійних злочинів (визначенні структури інформаційно-пошукової картки «злочин», побудові схеми взаємодії оперативних обліків за способом вчинення злочину та криміналістичних обліків).
Огляд місця події – це процес відновлення, відтворення уявної моделі минулої події за допомогою сприйняття тих чи інших змін об’єктивної обстановки місця події [10, с. 110].
Способи вчинення будь-якого виду злочину уявляють собою комплекси взаємопов’язаних операцій з підготовки, скоєння та приховання суспільно небезпечної дії. Взаємні зв’язки між окремими діями значать, що виконання однієї з них, тягне за собою здійснення обмежених варіантів наступних операцій [17, с. 86]. Тому, для оптимізації моделювання, логічного аналізу системи взаємодій, що виникають в об’єктивній системі – події злочину, підготовки ІПК-«Злочин» для постановки кримінальної справи на облік, матеріалів для подальшого проведення експертних досліджень, прогнозування та мінімізації тактичного ризику, спеціалісту-криміналісту потрібна відповідна онтологічна схема механізму злочину.
Зазначене повною мірою стосується й використання спеціальних криміналістичних знань при проведенні обліків по конкретних кримінальних справах, адже саме в способі вчинення серії злочинів найбільш наочно виявляються особливості дій – «почерк» злочинця. При цьому спеціаліст-криміналіст з проведення криміналістичних обліків кримінальних справ, як суб’єкт пошуково-аналітичної діяльності, для доповнення змісту вихідної інформації, уточнення значущості криміналістичних ознак злочинної події, яка аналізується, діагностики закономірностей в скоєнні злочинцем (злочинною групою) подібних епізодів злочинної діяльності, повинен володіти знаннями криміналістичної характеристики серій злочинів, її структури та змісту. Дослідження закономірностей, що проявляються у взаємозв’язку елементів, які характеризують скоєні злочини, дають змогу від встановлення певної сукупності елементів та їх взаємозв’язку переходити до встановлення ознак невідомих елементів. Це стосується насамперед, особи невідомого злочинця. Знаючи загальну криміналістично значущу інформацію про осіб, які скоюють подібні злочини, а також кореляційні зв’язки між елементами криміналістичної характеристики серій злочинів даного виду (підвиду, групи), спеціаліст-криміналіст може узагальнити чи конкретизувати наявні відомості, надати допомогу слідчому у визначенні кола пошуку невідомого злочинця або особу невідомого злочинця. Виходячи з оновленої криміналістичної моделі злочину, що розслідується, спеціаліст встановлює об’єктивні й точні значення криміналістичних ознак, виключає деякі, та вводить нові. Потім, вони відображаються у карті анкетного типу, яка підлягає автоматизованій обробці. Високоінформативні ознаки, можуть бути додатково описані в текстовому варіанті.
Тому, окрім способу вчинення злочину, для створення повного технологічного циклу роботи з матеріальними слідами-відображеннями в розслідуванні конкретних злочинів за допомогою спеціальних криміналістичних знань, необхідні й інші елементи злочину: предмет злочинного посягання, місце та час вчинення злочину, слідова картина у «широкому сенсі».
На відміну від скоєння злочину однією особою характерні ознаки має відображення злочину, вчиненого групою осіб, отже особливості слідоутворення та джерела фактичної інформації можуть бути встановлені в результаті криміналістичних досліджень таких взаємодіючих у процесі вчинення окремих злочинів систем, як: а) спосіб вчинення злочину; б) обстановка вчинення злочину; в) умови охорони його від цього посягання); г) маскування, спрямоване на приховування слідів злочину та осіб, що його вчинили [8, с. 100-101].
Основним принципом розробки та побудови окремих методик розслідування полягає в необхідності вказати, що повинно встановлювати по справі, а потім – як це повинно здійснюватися. При цьому для розуміння змісту об’єктивної істини в кримінальному процесі та кола обставин, що підлягають встановленню по кожній справі, визначальне значення мають норми матеріального права. Як зазначалося криміналістами, від змісту кримінально-правових норм у певній мірі залежать не тільки особливості завдань розслідування, а й специфіка тактики проведення слідчих дій, адже вони значною мірою забезпечують побудову первинних пошукових моделей, які орієнтують на виявлення важливих для справи доказів у кожному випадку розслідування [12, с. 62-68].
Однак зміст технології використання спеціальних криміналістичних знань може бути різним навіть у межах одного й того ж виду злочину, адже вона залежить від логіки дій злочинця стосовно конкретної кримінальної ситуації. Зрозуміло, що будуть відрізнятися, скажімо, методика розслідування кишенькових крадіжок від методики розслідування крадіжок з проникненням у житло (квартиру), адже їх відрізняє своєрідність злочинного виконання та відповідна слідова обстановка, тенденція до «серійності» квартирних крадіжок, хоча з точки зору кримінального права обидва злочини мають бути віднесені до злочинів одного «виду» - крадіжок.
Як зазначалося, має специфіку логіка збирання та оцінки доказів при розслідуванні серійних злочинів, коли врахування ознак та стійких проявлень образу дій суб’єктів серійних злочинів, відображення їх у конкретних засобах здійснення моніторингу забезпечує ефективність використання спеціальних криміналістичних знань з обліку кримінальних справ з метою вирішення криміналістичних завдань доказування у справах про них.
Підхід до предмету з точки зору системно-структурно-аналізу передбачає використання класифікацій. Криміналістична класифікація злочинів повинна базуватися на критеріях, якими б досягалося ефективне застосування засобів та прийомів криміналістики для швидкого та повного розслідування злочинів. Такими критеріями є юридичні ознаки складів злочинів та фактичний зміст події злочину, в першу чергу спосіб вчинення злочину та процес утворення доказів – слідів злочинів у широкому розумінні слова, а також особливості обстановки місця вчинення злочинів, за якими ретроспективним шляхом відбувається розслідування, визначається технологія застосування криміналістичних засобів, методів та прийомів [13; с. 135-144].