1. Теорія держави і права в системі гуманітарних та юридичних наук
Будучи сукупністю знань і уявлень про найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, теорія держави і права характеризується поряд рис, які властиві їй як певній юридичній науці.
По-перше, теорія держави і права - це гуманітарна (суспільна) наука. Такою вона може бути визнана тому, що вивчає суспільні явища - держава і право, які безпосередньо пов’язані з людиною.
По-друге, теорія держави і права - це політико-юридична наука. Її політико-юридичний характер витікає з того, що вона вивчає два явища: держава і право. Держава - явище політичне, право - явище юридичне. Звідси дана наука носить як би подвійний, політико-юридичний характер.
По-третє, теорія держави і права - це єдина наука про державу і право. Хоча держава і право - явища різнопорядкові, проте вони тісно пов’язані один з одним і знаходяться в нерозривній єдності. Держава не існує без права, так само як і право не існує без держави. Знаходячись в єдності, вони і визначають теорію держави і права як єдину науку про державу і право.
По-четверте, теорія держави і права - це найбільш загальна наука про державу і право. Теорія держави і права - не єдина наука, що вивчає державу і право. Останні вивчаються і іншими юридичними науками, яких, як вже було відмічено, достатньо багато. Але на відміну від інших юридичних наук теорія держави і права займається вивченням не приватних, а найбільш загальних питань, оскільки вона досліджує найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права. Цим і обумовлений її загальний характер.
По-п’яте, теорія держави і права - це фундаментальна юридична наука. Будучи найбільш загальною наукою про державу і право, вона, як правило, не займається вивченням прикладних, суто практичних питань. Її завданням є формування основоположних, фундаментальних знань про державу і право.
Нарешті, по-шосте, теорія держави і права - це методологічна наука. До методологічних відносяться науки, що формують погляд на світ, на явища дійсності, що оточують нас. До таких наук відноситься перш за все звичайно ж філософія. Проте окрім філософії подібну роль можуть виконувати і деякі інші науки. У системі юридичних наук методологічною наукою є теорія держави і права.
Теория держави і права в системі гуманітарних наук. Засвоївши питання, що дають основні уявлення про науку теорії держави і права, необхідно потім перейти до вивчення взаємодії цієї науки з іншими гуманітарними науками.
Теорія держави і права, як вже було відмічено, - наука гуманітарна. Тому вона певним чином взаємодіє з іншими гуманітарними науками і так або інакше з ними пов’язана. Охарактеризувати взаємодію теорії держави і права зі всіма гуманітарними науками практично неможливо як зважаючи на значну кількість гуманітарних наук, так і у зв’язку з різним ступенем зв’язку теорії держави і права з цими науками. Власне кажучи, в цьому і немає необхідності.
Досить зіставити теорію держави і права з тими гуманітарними науками, які стикаються з питаннями держави і права, бо з цими науками теорія держави і права зв’язана найбільш тісним чином. До таких наук слід віднести філософію (соціальну філософію), загальну соціологію, економічну теорію, політологію, культурологію і історію. У предмети цих наук певним чином входять питання держави і права. Але на відміну від теорії держави і права і інших юридичних наук ці науки не замикаються тільки на питаннях держави і права.
Предмети цих наук значно ширші, і державно-правові явища вивчаються ними лише у зв’язку з іншими питаннями, що входять в предмети цих наук. Наприклад, загальна соціологія вивчає в цілому суспільне життя, закономірності розвитку суспільства, його структуру і т.д. Але оскільки держава і право - це складові частини суспільства, вони не можуть залишитися поза увагою загальній соціології. Вивчаючи суспільне життя, вона включає в орбіту своїх досліджень і певні державно-правові питання. Але вивчає вона ці питання не спеціально, а лише у зв’язку з іншими соціальними питаннями.
Всі вищеперелічені науки по відношенню до теорії держави і права виступають як науки більш загальні, оскільки вони вивчають більш загальні питання і предмети цих наук значно ширше, ніж предмет теорії держави і права. Теорія ж держави і права по відношенню до цих наук є наукою приватною оскільки предмет цієї науки, як правило, не виходить за межі державно-правових явищ.
Проте у зв’язку з тим, що державно-правові явища і перш за все держава і право вивчаються теорією держави і права не ізольовано, а в тісному зв’язку з іншими явищами суспільної науки, при вивченні цих зв’язків теорія держави і права вимушена звертатися і завжди звертається до досліджень інших гуманітарних наук і перш за все до досліджень тих наук, які по відношенню до теорії держави і права є науками більш загальними. Вивчаючи різні соціальні явища, а разом з ними держава і право, дані науки виробляють положення і висновки, на які теорія держави і права спирається при дослідженні свого предмету.
У свою чергу теорія держави і права, будучи в порівнянні з вищеназваними науками наукою приватною, виробляє положення і висновки про державно-правові явища, які можуть використовуватися цими науками. Адже останні спеціально не займаються дослідженням державно-правових питань, а певна інформація з цих питань їм необхідна. Теорія держави і права, а також інші юридичні науки таку інформацію здатні надати.
Теорія держави і права в системі юридичних наук. Тепер розглянемо, як взаємодіє теорія держави і права з іншими юридичними науками. Для цього потрібно з’ясувати, як виглядає система юридичних наук. Її можна представити у вигляді піраміди, розділеної на три рівні. Нижній рівень складають так звані прикладні юридичні науки. До них відносяться криміналістика, кримінологія, юридична психологія і деякі інші. Ці науки найближче стоять до практики і безпосередньо її обслуговують (прикладними на відміну від фундаментальних називаються науки, безпосередньо обслуговуючі практику). Середній рівень складають галузеві і міжгалузеві юридичні науки.
До них відносяться науки конституційного, адміністративного, цивільного, кримінального права і т.д. Ці науки вивчають різні галузі права. Вони теж тісно пов’язані з практикою (перш за все з юридичною), але разом з тим нерідко формулюють і теоретичні положення фундаментального характеру. Нарешті, верхній рівень складають теоретико-історичні науки про державу і право. До них відносяться теорія держави і права, історія держави і права, історія політичних і правових учень. Ці науки понад усе отстоят від практики (хоча певним чином теж з нею пов’язані), у зв’язку з чим іноді їх іменують фундаментальними теоретико-історичними науками.
Теорія держави і права в системі юридичних наук найтісніше пов’язана з історією держави і права і історією політичних і правових учень. У декілька меншого ступеня, але також достатньо тісно зв’язана вона з галузевими і міжгалузевими юридичними науками. Що ж до прикладних юридичних наук, то з ними теорія держави і права зв’язана значно менше.
В той же час не слід забувати, що теорія держави і права по відношенню до всіх інших юридичних наук є найзагальнішою наукою (що вже наголошувалося при освітленні першого питання). Її положення і висновки є відправними, базовими для інших юридичних наук. Проте зв’язок теорії держави і права з іншими юридичними науками цим не обмежується. Будучи приватними по відношенню до теорії держави і права, інші юридичні науки більш поглиблено і конкретніше вивчають різні державно-правові питання, у зв’язку з чим дають для теорії держави і права необхідний для теоретичних узагальнень матеріал.
Таким чином, кажучи про взаємодію теорії держави і права з іншими юридичними науками, потрібно виходити з того, що ця взаємодія теж носить двосторонній характер, має так би мовити прямий і зворотний зв’язок.
2. Поняття та предмет загальної теорії держави і права. Поняття та структура методології теорії держав і права
Теорія держави і права — система наукових знань про об'єктивні властивості держави і права (їх внутрішню структуру і логіку розвитку); про основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ.
Як і будь-яка інша наука, теорія держави і права має свій предмет і метод. Предмет науки (або навчальної дисципліни) -це коло питань, які вона вивчає (відповідає на питання «що?»). Метод науки (або навчальної дисципліни) — це засіб або сукупність засобів, за допомогою яких вивчається предмет (відповідає на питання «як?»).
Предмет теорії держави і права — об'єктивні властивості держави і права, основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державних і правових явищ.
Основні ознаки теорії держави і права:
. Вивчає державу і право (або: державну і правову системи) у теоретико-узагальненому вигляді. Свідченням тому є категорії -загальні поняття: сутність держави, форма держави, тип держави, функція держави, сутність права, форма права, система права, правовідносини, механізм правового регулювання тощо.
. Осягає не усе, а основні та загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права, їх можна назвати фундаментальними закономірностями, тому що вони однаково властиві різноманітним державам і їх правовим системам. Наприклад, «людина — право — держава» є закономірний системоутворюючий зв'язок, без якого неможливе законодавче закріплення і державне забезпечення прав і свобод людини. Такі основні і загальні закономірності характерні для виникнення держави і права, їх сутності, ознак, функціонування апарату держави, режиму законності та правопорядку та ін. Пізнання закономірностей — це пізнання законів взаємозв'язку явищ.