Держава і державне управління (стр. 2 из 2)

Варіант відповіді на це питання дав ще раніше британський філософ франко-голандського походження Бернард Мандевіль (1670-1733) у своїй “Байці про бджіл”, виданій у Лондоні анонімно у 1705 році, а повністю і легально - у 1714 році, саркастично стверджував: “Людські вади і зло - рушій суспільного прогресу і джерело добробуту” [МАБ1, с.15, сс.78-89, с.145-149].

Але хіба це єдино можлива рушійна сила? Слушною видається теза В. Корженка [КОР2, с.93-94], що на сучасному етапі саморозвитку України цією рушійною силою може і повинно бути протиріччя між політичним суспільством (державою) і громадянським суспільством. Місцеве самоврядування може слугувати посередником і модератором цих протиріч.

Воно ж має слугувати містком між полюсами протиріччя (політичним і громадянським суспільствами) і пересічними громадянами. Бо саме вони (громадяни) в сукупності є єдиним джерелом і державної влади, і суспільного прогресу. Схематично це зображено на рис.1.

Але люди зможуть бути членами громадянського суспільства та джерелом суспільного прогресу лише за умови особистої свободи [РЕВ1, с.78]. Повторимо за видатними американським філософом Карлом Поппером (1902-1989): “Свобода - це свобода вибору” [ПОП1, с.223] та російським науковцем і державним діячем, професором поліцейського (адміністративного) права, а потім, ректором Київського університету св. Володимира, Миколою Бунге (1823-1895): “Вільний громадянин має Батьківщину, а раб або кріпак мають лише бảтьківщину, тобто місце, де народився...” [ДРУ1, с.21].

політичне суспільство		громадянське суспільство
законодавча владавиконавча владасудова владаполітичні партії	прогрес	політичні партіїпрофспілкигромадські організації релігійні спілкиоб'єднання роботодавцівмас-медіа
місцеве самоврядування
окремі громадяни

Рис.1. Рушійна сила сучасної української держави

держава управління влада

Заключення

Слід зазначити, що за все необхідно платити, в тому числі й за свободу -небхідно платити відсутністю рівності в суспільстві, оскільки у будь-якому суспільстві свобода і рівність є антитезами. Чим більше свободи, тим менше рівності, чим більше рівності, тим менше свободи в суспільстві. У вільному демократичному суспільстві неможливо забезпечити рівність. Можливо ж забезпечити лише рівні права для всіх членів суспільства.

Література

1. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Издательство БЕК, 2004. – 224с.

2. Гегель Г.-В.-Ф. Философия права. – М.: Мысль, 2000. – 524с.

3. Гегель Г.-В.-Ф. Лекции по философии истории. – СПб.: Наука, 1993. – 479с.

4. Гурне, Бернар. Державне управління. – К.: Основи, 2008. – 165с.

5. Дружбинський, Валерій. Пам¢яті загиблих могил // Дзеркало тижня, 2003. - № 46(471). – С.21.

6. Кістяківський Богдан. Держава і особистість // Кістяківський Б.О. Вибране. – К.: Абрис, 2006. – 512с.

7. Корженко В.В. Філософсько-методологічні аспекти становлення та розвитку державного управління // Державне управління і менеджмент: навчальний посібник у таблицях і схемах / За загальною редакцією Г.С.Одінцової. – Х.: ХарРІ УАДУ, 2002. – С.91-106.

8. Краткий философский словарь. Под редакцией М.Розенталя и П.Юдина. Издание третье, переработанное и дополненное. – М.: Государственное издательство политической литературы. 1952. – 614с.

9. Мандевиль, Бернард. Басня о пчелах, или пороки частных лиц – блага для общества. – М.: “Наука”, 2000. – 291с.

10. Мир философии: книга для чтения в 2-х ч. Ч. ІІ. Человек. Общество. Культура. – М.: Политиздат, 1991. – 624с.

11. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства. Учебник для юри-дических вузов и факультетов. - М.: НОРМА – ИНФРА-М, 2010. – 552с.

12. Поппер, Карл. Відкрите суспільство та його вороги. В 2-х тт. Т.1. – К.: Основи, 1994. – 494с.

13. Речицький, Всеволод. Громадянські права як юридичний засіб противаги державній владі // Українське право. – 1995. - №1(2). – С.78-83.

14. Украинская Советская Энциклопедия в 12 тт., т.6. – К.: Українська Радянська Енциклопедія, 1981. – 552с.

15. Щедрова Г.П., Бодрухін В.М. Державне управління. – Луганськ: СУДУ, 2007. – 156с.

16. Mohl R. Die Polizeiwissenschaft nach den Grundsätzen des Rechtsstaates. Bd. 1-2. Tübingen, 1832-1833.

17. Weber, Max. Wirtschaft und Gesellschaft. - Tübingen: J.C.Mohr, 1921. – 258s.

18. Weber M. Economy and Society: An Outline of Interpretive Sociology. Berkeley: University California Press, 1978. Vol. 1.

19. Welcker K.T. Die letzten Gründe von Recht, Staat und Strafe. Giesen, 1813.