Розглянуті тут види цінних паперів названі в ст. 3 Закону України«Про цінні папери і фондову біржу» вичерпним переліком, який уявляється невиправдано обмеженим. В цивільному обороті беруть участь й інші документи, які за своїм призначенням можна було б віднести до цінних паперів. Це інвестиційний сертифікат, компенсаційний сертифікат, чек, коносамент тощо.
Відповідно до Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, затвердженого Указом Президента України від 19 лютого 1994 р. інвестиційний сертифікат є цінним папером, який випускається виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає право його власникові на отримання доходу у вигляді дивідендів.
Компенсаційні сертифікати можуть використовуватися для придбання акцій акціонерних товариств, що створюються в процесі приватизації державного майна[31].
Разом з тим слід мати на увазі, що існують зобов'язання держави перед громадянами України щодо компенсації грошових заощаджень, передбачено, що не використані для приватизації державного майна компенсаційні сертифікати може бути повернуто вкладникам до установ Ощадного банку України[11].
Чек застосовується для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги. Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів [37, п. 44].
Коносамент є товаророзпорядчим документом, що посвідчує право його держателя розпоряджатися зазначеним в коносаменті вантажем і отримати вантаж після завершення перевезення. Коносамент головним чином застосовується при здійсненні морських перевезень і є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті. Реквізити коносамента визначені ст. 138 Кодексу торговельного мореплавства України. Передача коносамента здійснюється з дотриманням таких правил:
- іменний коносамент може передаватися за іменними передаточними написами або в іншій формі з дотриманням правил, установлених для передачі боргової вимоги;
- ордерний коносамент може передаватися за іменними або бланковими передаточними написами;
- коносамент на пред'явника може передаватися шляхом простого вручення (ст. 140 КТМ України).
Таким чином, охарактеризовані документи, як видно, мають ознаки цінних паперів, але в законодавчому порядку такими не визнані. В зв'язку з цим було б доцільно включити їх до переліку цінних паперів, закріпленого Законом «Про цінні папери та фондову біржу», а сам перелік зробити відкритим.
Висновки
Цивільне право є найбільш об’ємною галуззю в правовій науці, тому саме в ньому для правильного вирішення певного питання необхідно дати чітку характеристику тому чи іншому об’єкту, класифікувати його за ознаками і призначенням, вказати кількісні і якісні його сторони, що дасть змогу об’єктивно винести рішення.
Юридичні і фізичні особи вступають у цивільно-правові відносини з метою задоволення своїх потреб та інтересів. Будь-який об'єкт повинен задовольняти потреби й інтереси учасників цивільних правовідносин, в іншому разі він не розглядатиметься як об'єкт цивільного права.
Об'єкти цивільних прав – це матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини: це речі, включаючи гроші, валютні цінності та цінні папери, інше майно, у тому числі майнові права, дії (роботи) та послуги, результати духовної, інтелектуальної та творчої діяльності, інформація, матеріальні та нематеріальні блага.
Проблематика інституту «об'єкт цивільних правовідносин» посідає в науці цивільного права одне з найважливіших місць. Цей факт пояснюється не тільки цікавістю даної проблематики з теоретичної точки зору, але ще й тим, що це питання обходить кожного з нас.
З викладеного в даній роботі теоретичного матеріалу, який базується на нормативно-правовій базі України і цілого ряду міжнародних договорів в яких Україна приймає безпосередню участь, можна зробити слідуючі висновки:
1. Проаналізувавши історичні аспекти становлення інституту «обєкт цивільного права», можна виділити наступні етапи:
- Період римського часного права;
- Родянський період до набуття Україною самостійності;
- Сучасний період.
2. За чинним законодавством України об'єкти цивільних прав за цільовим призначенням та правовим режимом поділяються на такі види:
- особисті немайнові права;
- речі, включаючи гроші та цінні папери, інше майно;
- майнові права;
- результати робіт;
- послуги;
- результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація;
- інші матеріальні і нематеріальні блага;
- право вимог.
Але на нашу думку систематизація об’єктів цивільного права має стати такою:
«типові обєкти»: речі; особисті немайнові права;інше майно;
«нетипові об’єкти»: результати інтелектуальної, творчої діяльності; інформація; право вимог; документи; тварини; рослини.
3. З урахуванням више сказаного:
Під «традиційним» об’єктом цивільних прав слід розуміють будь-які матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини, часом звертаючи увагу, що «об'єкти цивільних прав» і «об'єкти цивільних правовідносин» – поняття тотожні.
Під «нетиповим» об’єктом слід розуміти об’єкт цивільного права, який володіє ознаками, які не відомі класичним об’єктам цивільного права та має специфічний механізм правового регулювання.
Список викорастаних джерел та літератури
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
2. Цивільний кодекс України: Офіційний текст.-Кондор, 2004.-Ст. 402
3. Цивільний кодекс України // Голос України. – 2003. – №45–46.
4. Цивільний кодекс України: Коментар. – X.: Одіссей», 2003.
5. Цивільний кодекс Української РСР. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1963. – №30. – Ст. 463.
6. Цивільний процесуальний кодекс України. Затверджений Законом Української РСР від 18.07.1963 р. Введений в дію з 01.01.1964 // Кодекс України. У 2-х томах.
7. Сімейний кодекс України // Голос України. – 2002. – №38.
8. Кодекс Украины об административных правонарушениях // Ведомости Верховного Совета УССР. – 1984. – Прил.К №51.-Ст. 1122.
9. Уголовный кодекс Украины. – X.: «Одиссей», 2001.
10. Закон України «Про власність» від 7.02.1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – №20. – Ст. 249.
11. Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» від 21 листопада 1996 р.
12. Закон України «Про основи державної політики у сфері науки і науково – технічної діяльності» від 13.12.1991 р. // Відомості Верховної Ради України – 1992. – №12. – Ст. 165.
13. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради України – 1992. – №48. – Ст. 650.
14. Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21.04.1993 р. // Відомості Верховної Ради України – 1993. – №21. – Ст. 218.
15. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25.06.1993 р. // Відомості Верховної Ради України – 1993. – №33. – Ст. 345.
16. Закон України «Про племінне тваринництво» від 15.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України – 1994. – №2. – Ст. 7.
17. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України – 1994. – №7.-Ст. 32.
18. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р.
19. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України – 1994. – №7. – Ст. 34.
20. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України – 1994. – №7.-Ст. 36.
21. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України – 1994. – №13. – Ст. 64.
22. Закон України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 р. // Відомості Верховної Ради України – 1994. – №16. – Ст. 93.
23. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 р. №2664-III// Офіційний сайт Верховної Ради України.
24. Закон України «Про тваринний світ» №2894-III від 13.12.2001 (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, №14, ст. 97.
25. Закон України «Про Червону книгу України»№3055-III від 07.02.2002 (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, №30, ст. 201.
26. Закон України «Про захист тваринвід жорстокого поводження» №3447-IV от 21.02.2006 р.
27. Проект Закону України «Про зброю» реєстр. №1171–2 // Комп’ютерна правова система НАУ.
28. Постанова Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. «Про застосування векселів в господарському обороті України».
29. Постанова Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» №2471-ХІІ від 17 червня 1992 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. –, №35 – Ст.517;
30. Постанова Верховної Ради України «Про затвердження коефіцієнта конверсії приватизаційних майнових сертифікатів і житлових чеків» від 31 січня 1996 р.
31. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обігу сертифікатів, отриманих громадянами України як компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку та колишнього Укрдержстраху» від 7 лютого 1996 р.
32. Положення Про відзнаку Президента України «Іменна вогнепальна зброя» Затверджено Указом Президента України від 29 квітня 1995 року №341/95 // Урядовий кур’єр 1995, N67 від 06.05.95.
33. Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні. Указ Президента від 18.09.1992 р. №479/92.
34. Указ Президента України (із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 2 березня 1996 р.) «Про облік прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність» від 25 травня 1994 р.