Смекни!
smekni.com

Правове забезпечення діяльності державної служби зайнятості України (стр. 3 из 3)

Функції виконавчих органів Фонду покладені на державну службу зайнятості. Це дає можливість максимально використати існуючі структури її матеріальної бази і кадрового потенціалу. Фінансове утримання державної служби зайнятості здійснюється тепер з двох джерел: за рахунок Державного бюджету та за рахунок страхових внесків у частині функцій, покладених на виконавчі органи Фонду.[8]

Державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері страхування на випадок безробіття покладено на Міністерство праці та соціальної політики України. Схема законодавчих основ створення Фонду та структура його підпорядкування наведені у додатку Б.

Наведені різнопланові приклади, яких у практичній діяльності органів державної служби зайнятості щодо виконання Законів України «Про зайнятість населення» і «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виникає безліч, свідчать про наявність системи правового забезпечення державного регулювання зайнятості населення, що складається з багатьох доповнюючих, пояснюючих визначень і нормотворчих актів, які кореспондуються між собою.

Крім перелічених, до інших нормотворчих документів, які в різній мірі мають відношення до державного регулювання зайнятості населення, слід також віднести Господрський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закони України «Про оплату праці», «Про колективні договори і угоди», «Про охорону праці», «Про професійні спілки , їх права та гарантії діяльності» та ін. Однак, навіть цей перелік законодавчих актів переконує в безумовній необхідності й складності досягти повної узгодженості між ними та Законами України «Про зайнятість населення» і «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Крім законодавчих актів норми яких, які регулюють зайнятість населення, є низка нормотворчих актів зазначеного спрямування нижчого рівня (крім уже наведених), які конкретизують, регламентують і визначають механізм діяльності державних органів з окремих питань, наприклад Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження положень щодо застосування Закону УСРС “Про зайнятість населення” від 24 червня 1991 р. № 47 [3].

Окремі питання державного регулювання зайнятості населення регулюються наказами Міністерства праці і соціальної політики України, зокрема порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, порядок та строки надання дотації роботодавцю для забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем тощо.[4]

Контроль за виконанням численних нормотворчих актів щодо зайнятості населення здійснює Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість, утворена в системі ДСЗУ.

Інспекції надається право застосовувати економічні санкції до суб'єктів господарювання незалежно від форм власності й господарювання за порушення законодавства про зайнятість населення; припиняти діяльність суб'єктів підприємництва, які надають платні послуги, пов'язані з посередництвом у працевлаштуванні або у профорієнтації без дозволу Державного центру зайнятості; скасовувати незаконні рішення нижчестоящих інспекцій; припиняти дії наказів, інструкцій та інших рішень підприємств, установ і організацій усіх форм власності, які суперечать законодавству про зайнятість населення. [3]

Проаналізувавши нормативно-правові акти, які регулюють організацію та діяльність ДСЗУ, можна зазначити, що незважаючи на те, що останнім часом, як у нашій державі, так і за кордоном проблеми соціального захисту безробітних стали об'єктом уваги фахівців соціальних питань різних галузевих наук, доводиться констатувати, що на сьогодні відсутній системний аналіз цієї сфери.

Вважаємо, що в новій редакції цього Закону доцільно передбачити такі доповнення.

По-перше, стратегічні завдання інтеграції України до ЄС потребують урахування в новій редакції Закону міжнародних норм і стандартів та досвіду розвинених країн, приведення понятійного апарату, який застосовується у сфері зайнятості, у відповідність до методології Міжнародної організації праці.

По-друге, напрями державної політики у сфері зайнятості та захисту громадян від безробіття повинні базуватися на тезі, що ефективна, перспективна стратегія зайнятості населення може бути реалізована, якщо пріоритети зайнятості міститимуться у складі найвищих пріоритетів соціально-економічної політики України. Згідно з цим підходом, основою реалізації політики зайнятості та захисту громадян від безробіття на етапі стабілізації економіки та економічного зростання мають бути такі головні напрями:

– розробка та проведення збалансованої фінансово-кредитної, інвестиційної, податкової та соціально-демографічної політики, спрямованої на раціональне розміщення продуктивних сил;

– економічна експертиза державних економічних програм і держзамовлень, інвестиційних проектів щодо їх впливу на стан ринку праці;

– передбачення цільових показників використання трудових ресурсів в офіційних прогнозах, бюджетних проектах і програмах дій Кабінету Міністрів України;

– розробка на основі прогнозів соціально-економічного розвитку Генеральної схеми розвитку робочих місць;

– пріоритетне фінансування за рахунок Держаного бюджету і позабюджетних коштів соціальних та економічних програм у регіонах із високим рівнем безробіття;

– орієнтація системи професійної освіти і підготовка кадрів відповідно до потреби ринку праці та перспектив його розвитку з урахуванням інвестиційної політики;

– розробка і реалізація державної та регіональної програм зайнятості населення, спеціальних програм щодо стабілізації зайнятості населення з фінансовим забезпеченням у регіонах із кризовою ситуацією на ринку праці та в малих містах із моногалузевою (моновиробничою) структурою зайнятості, цільових програм сприяння зайнятості громадян, нездатних на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

– проведення наукових досліджень у сфері зайнятості населення та ринку праці, прогнозування змін якості та розподілу робочої сили у зв’язку із структурною перебудовою економіки.

По-третє, у новій редакції Закону потрібно уточнити категоріальний апарат, зокрема, законодавчу інтерпретацію зайнятості населення шляхом розгляду таких понять, як повна та неповна зайнятість, зокрема, застосування гнучких форм зайнятості, а також розширити державні гарантії, які мають передбачати не лише вільний вибір діяльності, а й вибір роботи з різними формами зайнятості.

По-четверте, головним завданням державної політики зайнятості кожної країни є зменшення рівня безробіття. Зокрема, в боротьбі з безробіттям у розвинутих країнах застосовуються моделі, спрямовані на збільшення видатків на заходи, які проводяться безпосередньо на ринку праці, – функціонування державної служби зайнятості, надання матеріальної допомоги особам, які втратили роботу, діяльність системи професійної підготовки безробітних та організація громадських робіт. Проте цей напрям не дає бажаних результатів у зменшенні рівня безробіття, бо надзвичайно “щедра” допомога сприяє його збільшенню, перепідготовка ж безробітних через короткі строки навчання не може значно підвищити конкурентоспроможність безробітного, а громадські роботи не є засобом зменшення безробіття.

По-пяте, потребує удосконалення за законодавчого закріплення визначення поняття “підходяща робота” для безробітних громадян, яке подане в даному Законі.


ЛІТЕРАТУРА

1. Манохин В.М. Советская государственная служба./ Василий Михайлович Манохин – М., 1966.

2. Маркіна Т.Г. Право громадян на зайнятість та форми його реалізації в умовах становлення ринкової економіки: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 «трудове право та право соціального забезпечення» / Т.Г. Маркіна — Х., 1999. — 177л.

3. Марчук В.М.Правомірна поведінка, правопорушення та юридична відповідальність: Конспект лекцій з курсу "Основи права" / Марчук В.М., Ніколаєва Л.В.— К., КДТЕУ, 1996. — 54с.

4. Маршавін Ю.М. Індивідуалізація соціальних послуг безробітним як засіб підвищення ефективності діяльності державної служби зайнятості / Юрій Миколайович Маршавін – К.: ІПК ДСЗУ, 2006. – (Психологія особистості безробітного: Матеріали ІІІ Всеукр. наук.–практ. конф. С.5.)

5. Маршавін Ю.М. Основні проблеми сучасного етапу впровадження Єдиної технології обслуговування незайнятого населення / Юрій Миколайович Маршавін – К.: 2002. (Ринок праці та зайнятість: Бюл. ІПК ДСЗУ. – № 1. – С. 8.)

6. Маршавін Ю.М. Підприємництво як фактор розвитку зайнятості населення: Монографія./ Юрій Миколайович Маршавін – К.: ІПК ДСЗУ, 2004. – 234 с.

7. Маршавін Ю.М. Ринок праці та функціонування державної служби зайнятості: Навч. –метод. посіб. / Юрій Миколайович Маршавін – К.: ІПК ДСЗУ, 1998. – 175 с.

8. Маршавін Ю.М. та ін. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України. – К.: ІПК ДСЗУ, 2000. – 303 с.

9. Маршавін Ю.М.Удосконалення структури державної служби зайнятості – передумова підвищення якості соціальних послуг на ринку праці / Юрій Миколайович Маршавін – К.: ІПК ДСЗУ, 2004. (Ринок паці та зайнятість: Бюл. ІПК ДСЗУ. № 1)

10. Маршавін Ю.М. Шляхи підвищення ролі державної служби зайнятості в сучасних умовах / Юрій Миколайович Маршавін – К.: 2006. (Ринок праці та зайнятість населення: Бюл. ІПК ДСЗУ– № 1. – С. 9.)

11. Маршавін Ю.М. Актуальні проблеми підвищення ролі державної служби зайнятості на ринку праці / Юрій Миколайович Маршавін – К.: 2006. (Ринок праці та зайнятість населення: Бюл. ІПК ДСЗУ.– № 2. – С. 9.)

12. Матіос А.В.Адміністративна відповідальність посадових осіб у сфері державного управління: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / А.В. Матіос — К., 2006. — 182арк.

13. Мельник О.В.Конституційно–правова відповідальність вищих органів державної влади: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / О.В. Мельник — К., 2000. — 175 арк.

14. Мельниченко Т.С. Підвищення ефективності роботи центру зайнятості в умовах впровадження новітніх технологій/ Тетяна Стефанівна Мельниченко.– К.: ІПК ДСЗУ, 2004. (Ринок праці та зайнятість: Бюл.ІПК ДСЗУ.–№1.–С. 40.)

15. Молдован В.В.Основи держави і права: Опорні конспекти:Навч. посібник для учнів, студ. вузів. / В.В. Молдован— К. : Юмана, 1997. — 240с.