Замість цього, беручи до уваги надзвичайно важливе значення законодавчого визначення таких елементів системи забезпечення протидії корупції, як: управлінське, кадрове, матеріально-технічне, фінансове, інформаційне та науково-методичне, пропонуємо у Законі України „Про боротьбу з корупцією” передбачити окремий розділ за назвою „Система забезпечення протидії корупції”.
Завершуючи розгляд державно-правового механізму протидії корупції, пропонуємо визначити його як сукупність взаємопов’язаних елементів, які утворюють його структуру та спрямовані на досягнення основної мети його функціонування – уповільнення темпів зростання корупції, зменшення її обсягів, виявлення та припинення її проявів, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь.
Література
1. Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С. Кримінологія: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2002. – 295 с.
2. Горб Н.О. Наруга над могилою: кримінально–правовий та кримінологічний аналіз: дис… канд. юр. наук: 12.00.08 / Горб Н.О. – Запоріжжя, 2005. – 225 с.
3. Прісняков В.Ф. Корупція як причина дестабілізації економіки. // Фінанси України. – 2003. – №9. – С. 3-9.
4. Гадойбоєв С.А. Поняття та причини корупції серед особового складу органів внутрішніх справ України. // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – №5. – С. 36-43.
5. Тодыка О.Ю.Факторы политической коррупции в сфере формирования представительных органов власти.// Проблеми законності. – Вип. 78. – 2006. – С. 12-19.
6. Азіз Х.Ф. Причини існування корупції в Україні та шляхи їхнього усунення. // Проблеми боротьби зі злочинністю та шляхи її попередження. – 2004. – С. 72-74.
7. Мельник М.І. Фактори корупції в Україні. // Право України. – 2002. – №5. – С. 12-17.
8. Номоконов В.А.Современное состояние коррупции в мире: география, причины.// Інформаційний бюлетень. – 2006. – №2. – С. 96-111.
9. Гладких В.И.Коррупция в России: генезис, детерминанты и пути преодоления.//Российский следователь. – 2001. – №3. – С. 31-36.
10. Петухов А.В.Коррупция и наиболее значимые детерминанты ее развития.//Российский следователь. – 2002. – №11. – С. 23-26.
11. Грищенко М.В. Чинники, що детермінують корупційні прояви серед персоналу органів внутрішніх справ. // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2003. – №3(12). – С. 286-290.
12. Сатаров Г.А. Диагностика коррупции: социологический анализ. // Право и безопасность. – 2002. – №2. – С. 13-18.
13. Рогульський С.С. Адміністративно-правові заходи боротьби з корупцією в Україні: дис… канд. юр. наук: 12.00.07. / Рогульський С.С. – Київ, 2005. – 187 с.
14. Кучма Л.Д. Виступ на Всеукраїнській нараді з проблем боротьби з організованою злочинністю і корупцією та захисту прав людини 29 січня 2004 року. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 31 січня.
15. Демидов А.И. Ценностные измерения власти. // Полис: политические исследования. – 1996. – №3. – С. 125-126.
16. Про підсумки парламентських слухань щодо стану боротьби з корупцією в Україні: Постанова Верховної Ради України від 5 липня 2001 р. №2612-III.
17. США чекають послідовності. // Урядовий кур’єр. – 1997. – 1 листопада.
18. Горбань С. Борьба с коррупцией: осеннее обострение. // Новый век. – 2000. – 25 ноября.
19. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію. / Упоряд.: М.І. Камлик та інші. – К.: Школяр, 1999. – 480 с.
20. Про стан протидії корупції в Україні: Указ Президента України від 27 листопада 2008 р. №1101.
21. Бортошек М. Римское право. Определения. Понятия. Термины. – М.:Политиздат, 1989. – 320 с.
22. Плющ Л. Гласність і період після гласності. // Кур’єр ЮНЕСКО. – Корупція. – 1996. – С. 30.
23. Гайдук А.В. Заходи адміністративного примусу у боротьбі з корупцією в Україні: дис… канд. юр. наук: 12.00.07 / Гайдук А.В. – Київ, 2006. – 194 с.
24. Про невідкладні заходи по зміцненню законності і правопорядку в республіці: Постанова Верховної Ради Української РСР від 29 листопада 1990 року №504-XII // Відомості Верховної Ради РСР. – 1990. – №51. – Ст. 647.