- підготовка матеріалів щодо переміщення по службі, присвоєння спеціальних звань;
- організація навчання та підвищення кваліфікації працівників поліції;
- контроль за роботою з кадрами у підлеглих підрозділах тощо.
Відповідно вказаних функцій закріплюється порядок набору в поліцію, критерії визначення кваліфікації та професіонального рівня, які вимагаються від будь-якої посади, основи організації професійної підготовки, відповідальність, службові стосунки в середині поліцейських установ, матеріальне забезпечення та гарантії персоналу щодо здійснення його прав тощо.
Виконання поліцією своїх завдань та функцій вимагає використання значних людських ресурсів та визначення чисельності поліцейських сил. Чисельність Національної поліції Ізраїлю залежить від таких чинників:
- соціально-економічної та політичної ситуації;
- географічними особливостями території держави, державного кордону та їх розміром;
- стратегічного планування діяльності, виходячи з прогнозів розвитку криміногенної обстановки в країні, стану громадського порядку та громадської безпеки;
- демографічної ситуації в країні, національних, релігійних та професійних особливостей населення;
- кількістю об’єктів, які потребують особливої системи контролю, захисту та охорони з боку поліції;
- розміром бюджетних асигнувань на утримання особового складу поліції.
Слід звернути увагу, що для МВС України існують не тільки перераховані, а й інші фактори, які визначають чисельність органів внутрішніх справ, тобто вказані фактори є індивідуальними, що необхідно враховувати при визначенні чисельності.
Кількість осіб, які працюють у Національній поліції Ізраїлю, має стійку тенденцію до збільшення. В 1998 році, тобто на період 50 - річчя свого існування, особовий склад поліції нараховував 25741 працівника (зокрема з особами, які проходили строкову та альтернативну службу в поліції) [3, с. 3].
Загальна чисельність поліції у 2005 році становила 26835 працівників, зокрема чисельність безпосередньо поліцейських (носять блакитну форму) становила близько 18 тисяч працівників. До складу поліції належать військовослужбовці прикордонної гвардії (поліції), чисельність яких становить близько 8 тисяч осіб. На кожну тисячу населення припадає 2,2 працівника Національної поліції (для порівняння, у США - 3,3; Чехії - 4,6; Італії – 5,6; Північній Ірландії - 5,9) [7].
Як свідчить аналіз, на комплектування поліції безпосередньо впливає криміногенна обстановка у країні. За отриманими даними, на одного працівника поліції в 2003 році припадали 21,4 злочини, а в 2004 році - 21,7 злочинів [6, с. 108]. У зв’язку з суттєвим погіршенням криміногенної обстановки в країні, комісія Кнесету з внутрішніх справ та екології запропонувала прийняти законопроект про збільшення штатної чисельності поліції протягом 7 років на 50%. В такому випадку чисельність поліції сягне до 3, 5 поліцейських на одну тисячу населення [8].
Одночасно не менш важливим при вирішенні кадрових питань є фінансовий стан поліції, який не можна розглядати, як постійно стабільний.
Генеральний інспектор поліції Й. Вільк наприкінці 90-х років звертав увагу суспільства та уряду на постійне скорочення витрат на утримання поліції: «Ізраїлю потрібна сильна поліція, інакше життя в країні перетвориться в справжнє пекло». Він також підкреслював необхідність збалансованого підходу до розподілу витрат на потреби адміністративного апарату й оперативних підрозділів [9].
Працівник поліції стає учасником владних відносин у зв’язку з укладенням контракту і виникненням на цій підставі трудових відносин, без яких неможливе виникнення адміністративно-правової форми реалізації виконавчої влади, управлінських функцій.
Елементами правового статусу працівників поліції є функціональні повноваження та юридична відповідальність за неналежне їх виконання. Повноваження працівників поліції визначають межі їх діяльності: це права, обов’язки та певні обмеження, які пов’язані із здійсненням специфічних функцій з охорони громадського порядку, громадської безпеки та боротьби з правопорушеннями.
У вітчизняній літературі є проблемним розгляд питання про види службовців, які здійснюють свої функції у зазначених напрямах [5, с. 14].
Вивчення діяльності поліції Ізраїлю дає підстави вважати, що особовий склад поліції Ізраїлю являє собою специфічну професійну групу із складною внутрішньою диференціацією. Однією з класифікацій кадрів у поліції є розподіл особового складу залежно від наявності чи відсутності у працівників поліції спеціальних звань, встановлених у системі Національної поліції Ізраїлю наказом Національного штабу поліції «05.02.01. – звання в поліції та нагороди».
Це зрозуміло, виходячи з того, що в Ізраїлі поліція належить до систем воєнізованого типу. Не слід забувати, що на першому етапі свого існування поліція Ізраїлю формувалася та діяла у складі збройних сил, а зараз діє в умовах постійних військових конфліктів. За цим критерієм усі кадри поліції поділяються на дві категорії: на осіб, які мають спеціальні звання, та осіб, які таких звань не мають. Це, як правило, технічні працівники, обслуговуючий та допоміжний персонал.
Працівники, які мають спеціальні звання, у свою чергу, поділяються на рядовий та начальницький склад. Рядовий склад поліції нараховує 5300 осіб і формується, як правило, за рахунок строкової служби прикордонної гвардії (поліції). До цієї категорії також належить незначна за чисельністю група працівників, які не проходили курси першопочаткової підготовки. Середня заробітна плата цієї категорії працівників поліції встановлена у розмірі до 800 дол. США.
До начальницького складу належать посади молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу. В підході до визначення офіцерського складу поліції необхідно враховувати те, що до офіцерського складу належать представники молодшого начальницького складу. Молодший начальницький склад (сержанти) налічує 22 тис. осіб і поділяється на 8 рангів. Для цієї частини поліції встановлена заробітна плата у розмірі від 1,2 тис. до 3,0 тис. дол. США на місяць.
У складі Національної поліції Ізраїлю нараховується 4776 штатних посад середнього, старшого і вищого начальницького складу. Питома вага у загальній чисельності офіцерських посад кожної категорії становить: середній начальницький склад - 72,7%; старший начальницький склад - 25,6%; вищий начальницький склад - 1,7%.
Середній начальницький склад включає офіцерів поліції до капітана включно. Вони отримують, у середньому, від 2,1 тис. до 3,7 тис. дол. США на місяць. Старший начальницький склад – офіцери, які мають звання майор поліції і вище. Це керівники структурних підрозділів, які отримують заробітну плату в розмірі від 3,2 до 5,0 тис. дол. США на місяць.
Вищий начальницький склад поліції - генерали (бригадний генерал, генерал-майор, генерал-лейтенант). Усього в системі МВБ Ізраїлю передбачено 65 посад, які комплектуються генералами. Вони отримують заробітну платню в розмірі від 5,5 до 7,0 тис. дол. США на місяць.
Генеральний інспектор поліції має найвище звання в поліції - «генерал-лейтенант». Він отримує заробітну плату в розмірі до 9,0 тис. дол. США на місяць [7, с. 106-107].
Значення спеціальних звань поліції достатньо вагоме, оскільки вони використовуються як регулятор відносин у середині поліції, стимулюють ефективне виконання персоналом своїх службових обов’язків, а також впливають на покращення якості особового складу. Структурно-організаційна класифікація кадрів тісно взаємопов’язана із професіональною та дозволяє розрізняти кадри поліції залежно від змісту їх професійних функцій. За цим критерієм кадри поліції можна поділити на осіб, які зайняті в галузевих, функціональних та штабних структурах, а також на певні класифікаційні групи в середині цих підрозділів та служб.
правовий кадровий поліція ізраїль фінансовий
Висновки
В основі функціональної класифікації закладена ступінь участі та відповідальності того чи іншого працівника поліції в процесі підготовки та прийняття управлінського рішення, що має значення насамперед для апаратів управління. Усіх працівників поліції, які працюють в апаратах управління, можна поділити на три основні категорії: керівники, спеціалісти та технічні виконавці.
До керівників, тобто осіб, відповідальних за прийняття та організацію виконання управлінських рішень, які мають підлеглих, належать Генеральний інспектор поліції, його заступник – начальник Національного штабу, керівники департаментів, відділів, структурних підрозділів тощо. До спеціалістів слід віднести, по-перше, осіб, які можуть і не мати підлеглих, але мають повноваження здійснювати вплив для реалізації відповідних функцій підрозділів та служб, в яких вони працюють (працівники розвідки, оперативно-розшукових служб, слідчі та ін.); осіб, які здійснюють інформаційне забезпечення та підготовку управлінських рішень, контроль та перевірку їх виконання (фахівці штабних підрозділів); особи, які є у вузькому значенні спеціалістами у певній галузі знань (наприклад, експерти). Технічні виконавці – це особи, які зайняті технологічними операціями зі збору, фіксації, обробки, оформлення, зберігання, пошуку, розмноження інформації (технічні секретарі, машиністки, обслуговуючий персонал).
Література
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
2. Губанов А.В. Полиция государств Западной Европы: основне черты организации и деятельности: Учебное пособие / А.В. Губанов - М.: ВНИИ МВД СССР, 1990.
3. Гессен В.М. Из лекций по полицейскому праву / В.М. Гессен. – СПб., 1914.
4. Пєтков С.В. Ефективний менеджмент в органах внутрішніх справ: Монографія / С.В. Пєтков. - Сімферополь: «Таврія». – 2004. – 564 с.
5. Бесчастний В.М. Реформування системи МВС України: шляхи та сучасні проблеми. Правове забезпечення діяльності міліції/поліції: історія, сучасні проблеми та міжнародний досвід: Тези доп. наук. – теорет. конф. / В.М. Бесчасний. – К.: КНУВС, 2007. – 108 с.