Роздрібна ціна на медикаменти в різних зарубіжних країнах аналогічна за своєю структурою та містить такі елементи:
вартість виробництва ліків - 45-50%;
податок з обігу - 5-6%;
аптечний податок державі - 8-9%;
відрахування оптовій торгівлі - 8-10%;
прибуток аптеки - 30%.
Слід відмітити, що як фармацевтичне виробництво, так і аптечна служба, дуже розвинені за кордоном та посідають за прибутковістю третє місце після космічної та електронної промисловостей. У таблиці 1. наведені середні показники рентабельності фармацевтичної промисловості та аптек у країнах ЄС.
Таблиця 1. Рентабельність фармацевтичної промисловості та аптечної мережі країн ЄС (середньостатистичні показники)
| Країна | Рентабельність фармпромисловості | Рентабельність аптек |
| Греція Португалія Іспанія Франція Італія Бельгія Люксембург Англія Ірландія Данія Німеччина | 8,012,6-13,6414,012,78,013,114,98 - для імпорту із Бельгії13,20 - із інших країн 12,515,067,0існує 8 шкал: від 10,7 до 17,0 | 30,0033,3330,6636,7025,0031,0030,2125,0033,3039,507 шкал: від 23-40,5 |
Значну рентабельність, до 30%, аптеці приносить індивідуальне приготування ліків, тому що рівень торгових накладень на цю групу медикаментів доходить у деяких країнах до 80%. Крім того, незважаючи на великий асортимент готових лікарських засобів, населення високо оцінює (під кутом зору "довіри до лікарського засобу") та жваво замовляє в аптеках екстемпоральні форми. Тому при порівняно невисокому рівні індивідуальної рецептури - до 5%, аптеки отримують значний прибуток при її виготовленні як внаслідок високих торгових накладень, так і в зв'язку з тим, що у всіх зарубіжних країнах за виготовлення ліків береться певна платня. Вартість екстемпоральних лікарських форм за кордоном містить такі елементи:
вартість інгредієнтів - 1%;
вартість трудових та матеріальних витрат - платня за виготовлення (з урахуванням відповідного по країні рівня рентабельності) - 92%;
податок - 7%.
З 1980 р. ООН спільно з ВООЗ проводять міжнародні конгреси представників фармацевтичної промисловості, мета яких - вжити заходів для забезпечення всіх країн ЄС найбільш розповсюдженими ліками за доступними цінами.
Таблиця 2. Основа базової ціни та державна компенсація вартості ліків
| Країна | Основа базової ціни | Частка, що сплачується пацієнтом (у %) |
| Бельгія | новизна лікувальної якості, розповсюдження у країні | 50 |
| Данія | вартість з витратами на НДДКР | 40 |
| Франція | лікувальні якості, розповсюдження у країні | 30 |
| Німеччина | не обумовлюється | 10 |
| Греція | собівартість | 15 |
| Італія | вартість з урахуванням витрат на НДДКР | 20 |
| Нідерланди | не обумовлюється | 20 |
| Англія | контроль за прибутком | 8 |
| Португалія | собівартість | 30 |
| Іспанія | собівартість | 30 |
Великого значення у фармацевтичній промисловості країн з розвинутою ринковою економікою надається управлінню цінами. Процес має дві форми:
державне регулювання цін на стадії виробництва субстанції і готових лікарських форм. Таке регулювання вимагає контролю над цінами, за якими фармацевтичні препарати поступають у продаж;
переговори за цінами між основними споживачами і окремими фармацевтичними компаніями. Роль цього виду управління залежить від частки державних або інших (за формою власності) купівельних організацій на загальному ринку.
У таблиці 2. представлена основа базової ціни на медикаменти та державна компенсація вартості лікарських засобів споживачам у ряді європейських країн.
Слід підкреслити, що фармацевтична галузь має велике соціально-економічне значення для суспільства. В умовах ринкової економіки здоров'я людини є вирішальним економічним фактором, саме тому розвиток сучасного фармацевтичного виробництва та економічна (цінова) доступність ліків як товару сприяє забезпеченості охорони здоров'я населення і, нарешті, національної безпеки держави.
Як вже зазначалося у попередніх розділах, державне регулювання цін розповсюджується не на всі лікарські засоби. При цьому на включення лікарського засобу до Переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню не впливає а ні технологія вробництва, а ні склад препарту, а ні виробник.
Таким чином для препаратів рослинного походження, як для окремої групи лікарських засобів на сьогоднішній час не існує окремих законодавчих актів, чи будь яких інших документів.
Проте, до Переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню (1) та до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які необхідно придбати закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (2) входять деякі лікарські засоби рослинного походження (див. Додаток 1 і Додаток 2). Такі як:
1. Вінбластин (Vinblastin); Вінкристин (Vincristin); Глібенкламід (Glibenclamide); Морфін; Омнопон; Тебаїн.
2. Барбовал; Валокормід; Валеріани екстр., настоянка; Корвалдин; Корвалол; Краплі Зеленіна; Краплі конвалієво-валеріанові; Настоянка кропиви собачої; Настоянка півонії; Екстракт шоломниці байкальської сухий (табл., розч.); Кофеїн-бензоат натрію; Екстракт елеутерококу; Екстракт ехінацеї; Екстракт родіоли; Настоянка женьшеню; Настоянка аралії; Свічки з олією обліпихи; Краплі Зеленіна; Ефедрин; Псевдоефедрин; Рідина Новикова; та деякі інші ЛЗ.
1. Витрати на лікарські засоби здійснюються як за рахунок бюджетного фінансування, так і за власні кошти громадян. Слід підкреслити, що за останні два роки вдалося суттєво підвищити рівень забезпеченості населення лікарськими засобами, насамперед за рахунок збільшення обсягів бюджетних видатків на охорону здоров’я і, зокрема, на медикаменти. У поточному році порівняно з минулим витрати зведеного бюджету на лікарські засоби збільшилися на 32,4%, а державного - у 2,2 разу.
2. Розроблено за європейською класифікацією та оновлено у зв’язку з внесеними змінами до Державного Реєстру лікарських засобів "Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які дозволяється закуповувати закладам та установам охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів". Він незабаром має бути затверджений в установленому порядку Оновлений "Перелік…" включає 820 міжнародних непатентованих назв препаратів, що охоплює близько 2300 лікарських засобів за торговими назвами, співвідношення вітчизняних та імпортних засобів складатиме 65%/35%. Робота за "Переліком…" дасть змогу забезпечити більш раціональне (контрольоване) використання бюджетних коштів, підвищить мінімально достатній рівень медикаментозного лікування хворих та поліпшить врегулювання відпуску лікарських засобів безплатно або на пільгових умовах.
3. Майже втричі розширено "Перелік вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню". "Перелік…" нараховуватиме 154 міжнародні непатентовані назви препаратів (що охоплює близько 800 лікарських засобів за торговими назвами), співвідношення вітчизняних та імпортних лікарських засобів складатиме 40%/60%. Слід зазначити, що вперше до "Переліку…" включено 300 препаратів (за торговими назвами), які найчастіше застосовуються населенням України (Витяг з діючого наказу МОЗ та Міністерства економіки від 01.08.1997 р. № 265/101, яким затверджено "Перелік вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню", наведено нижче.
4. МОЗ України створило постійно діючий тендерний комітет. За результатами проведених тендерів на закупівлю лікарських засобів економія бюджетних коштів цього року склала, наприклад, щодо протитуберкульозних та онкогематологічних препаратів майже 8,3 млн грн., або 23,5%.
5. Позитивні зрушення відбулися також внаслідок впровадження механізму державного замовлення на життєво необхідні лікарські засоби. Практика роботи з підприємством "Індар" підтвердила дієвість та економічну ефективність такого механізму. Ціна на інсуліни практично встановлюється терміном на один рік, що сприяло зменшенню щорічних витрат держави на закупівлю інсулінів на 35,5-42 млн грн.
6. Розпочато створення системи моніторингу цін - впроваджено міжвідомчу базу даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів, вводиться статистична форма звітності щодо поставок вітчизняної фармацевтичної продукції на внутрішній ринок.
7. Постанова №1499 дасть змогу закладам охорони здоров’я та населенню додатково заощадити кошти на придбання лікарських засобів протягом наступного року на суму понад 100 млн грн.
Додаток 1
Про затвердження переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства економіки України від 1 серпня 1997 року № 265/101
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 жовтня 1997 р. за № 466/2270