Відмінним від грабежу служить також така обтяжуюча обставина, як застосування при розбої зброї чи предметів, які були використані як зброя.
Відкритий характер і зухвалість здійснення цих злочинів, та враження, які вони роблять на потерпілих і очевидців, обумовлюють значний суспільний резонанс, чому сприяє і відносно низьке розкривання грабежів і розбоїв.
Предмети зазіхання дуже різноманітні, але найбільше часто викрадаються гроші, золоті вироби, коштовності, хутра, одяг, відеоапаратура, комп'ютерна техніка, радіотехніка й інші коштовні речі, предмети, а також вино-горілочні вироби та цінні продукти.
На відкритій місцевості злочинці найчастіше діють групами, заздалегідь чекаючи кого-небудь на малоосвітлених вулицях, пустирях, у парках, на лісових дорогах і стежинах і т.д. Зустрічаючи жертву, злочинці зупиняють чи доганяють і оточують її, а потім, погрожуючи насильством, чи заподіявши шкоду здоров'ю, відбирають гроші і речі й ховаються.
Способи проникнення в житлове приміщення можна розділити на дві основні групи: таємне проникнення злочинців у житло, в другу групу входять способи проникнення злочинців у квартиру під вигаданим приводом або за допомогою сталих незадовго до нападу довірчих відносин з потерпілим [5, 347-351с.].
Застосовуючи насильство при здійсненні грабежу чи розбою, злочинці використовують фізичну силу, вогнепальну або холодну зброю, сипучі речовини (тютюн, пісок), мотузки чи провід для зв'язування й ін.
Що стосується осіб, які вчиняють злочини, то особам, які вчиняють грабежі й розбої, притаманні цинізм, зухвалий і нахабний характер злочинних дій. Такі злочини звичайно вчиняються в присутності очевидців у парках, на вокзалах, у громадському транспорті, кафе та інших громадських місцях. При цьому злочинці розраховують, що очевидці не перешкоджатимуть злочинові, боячись наразитися на напад.
Вчиняючи грабіж чи розбійницький напад, злочинці враховують певні обставини (місце події, риси, властиві особі потерпілого, характер майна, яким передбачається заволодіти) і визначають спосіб, час,знаряддя і засоби, які можуть бути використані під час нападу.
В останні роки характерною особливістю розбійницького нападу є те, щотакі злочинні акції, як правило, здійснюються групою, що робить звичайніспособи їх вчинення більш витонченими, досконалими і результативними для злочинців. Так, приймаючи рішення про напад на інкасатора чи касира, злочинці визначають спосіб вчинення злочину: вивчають шлях пересування інкасаторів чи касирів з грошовими коштами, старанно аналізують наявність охорони, визначають найбільш зручні ділянки, де можна вчинити напад, передбачають шляхи відступу чи від'їзду, планують способи схову й реалізації викрадених матеріальних цінностей. Якщо напади вчиняються на власників жилих приміщень, у яких є матеріальні цінності, то способи їх вчинення частіше за все пов'язані зі сферою діяльності власників майна (бізнес, торгівля тощо), видом і особливостями предмета посягання, його споживчою вартістю, характерними рисами і кримінальними навичками злочинців.
Отже, способи вчинення грабежів і розбоїв є різноманітними і злочинці обирають у кожному конкретному випадку той чи інший спосіб залежно від конкретних обставин [6, 447с ].
1.1 Обставини, які підлягають доведенню
Успішне розкриття грабежів, розбоїв і викриття осіб, винних у їх здійсненні, у значній мірі забезпечується обґрунтованим і своєчасним порушенням кримінальної справи, швидким і якісним проведенням первісних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. Відправний момент для порушення кримінальної справи по грабежах і розбоях – це одержання чи виявлення органами дізнання, слідчим даних, що свідчать про зроблені злочини.
У тих випадках, коли даних недостатньо, виникає необхідність у проведенні попередньої дослідчої перевірки. Метою такої перевірки є своєчасність і обґрунтованість порушення кримінальної справи. Її змістом (предметом) є перевірка законності приводу, установлення достатності підстави до порушення кримінальної справи, а також з'ясування наявності чи відсутності обставин, які виключають провадження у справі. Тактика проведення попередньої перевірки залежить від часу одержання повідомлень про злочини даного виду, які надходять безпосередньо після здійснення злочину чи через визначений час.
У першому випадку після усної бесіди чи телефонного повідомлення, усвідомивши характер події, необхідно негайно зробити огляд місця події з метою виявлення і закріплення слідів злочину. Паралельно з оглядом оперативні працівники установлюють свідків серед осіб, які проживають (працюють) у районі здійснення злочину. Якщо в процесі огляду виявлено досить даних, що вказують на ознаки складу злочину, то приймаються міри до переслідування і затримки злочинця по "гарячих слідах". У тих же випадках, коли повідомлення про злочин надійшло через тривалий період часу після злочину (несвоєчасне повідомлення про зроблений грабіж чи розбій потерпілим), доцільно спочатку скласти протокол усної заяви.
Якщо надійшло письмове повідомлення, то в заявника береться пояснення. У протоколі усної заяви чи пояснення потерпілого повинні бути докладно викладені відомі обставини події. Обов'язково варто з'ясувати причину спізнілого повідомлення про злочин. Потім провадиться огляд місця події, у ході якого можна знайти: ознаки характерні для грабежу чи розбою; обставини, що сприяли злочину; усвідомити обстановку здійснення злочину; установити свідків[4, 346-348с.].
Ознаки складу злочину можуть бути виявлені в ході розслідування інших злочинів. Обсяг обставин, які підлягають встановленню в процесі розслідування грабежів і розбоїв, варто визначати виходячи з предмета і меж доведення по кримінальній справі, ознак розглянутого виду злочинів і особливостей конкретного нападу.
Виходячи з вимог кримінальних і кримінально-процесуальних законів, а також слідчої практики по справах цієї категорії, криміналістичної характеристики грабежів і розбоїв можна зробити висновок, що обов'язковому з'ясуванню підлягає наступне коло питань:
- чи мав місце факт грабежу чи розбійного нападу;
- якщо так, то де він зроблений;
- коли зроблений грабіж чи розбійний напад, тобто календарна дата (рік, місяць, число) і час доби;
- який спосіб здійснення грабежу чи розбою (зміст і характер дій, спрямованих на підготовку, безпосереднє здійснення нападу і приховання його слідів; чи був нападав збройний і чим саме; чи мало місце у відношенні потерпілого насильство й у чому воно виражалося; якщо що нападав обмежився погрозою застосування насильства, те який характер цих погроз);
- яке коло осіб, що володіють інформацією про грабіж або розбійний напад і винних у його здійсненні;
- хто зробив грабіж, розбійний напад (одна особа, а якщо група осіб, хто входив у її склад і в чому конкретно виражалася участь кожного в підготовці, безпосереднім здійсненні і прихованні його слідів, час і ціль утворення злочинної групи, тип і характер групової діяльності, що передує розбійному нападу (грабежу), наявність попередньої змови між співучасниками чи чіткого розподілу ролей: хто організатор і активний учасник злочинної групи; мета і методи залучення в неї нових членів; час і ціль утворення організованої злочинної групи, тип і характер її діяльності, що передує чи грабежу розбою, і інші питання діяльності організованої групи);
- які дані, що характеризують особистість кожного обвинувачуваного, зм'якшуючі чи обтяжують їх відповідальність, у тому числі наявність минулої судимості;
- хто став жертвою нападу, у тому числі його матеріальне становище і роль у виникненні і реалізації винними злочинного задуму;
- які наслідки для життя і здоров'я потерпілого спричинили грабіж, розбійне напад ( чи був він чи його близькі поранені, ступінь ваги отриманих ними ушкоджень і які наслідки спричинили чи могли спричинити);
- що викрадено в результаті розбійного нападу (грабежу) і кому належить викрадене майно (найменування, кількість, індивідуальна сумарна вартість викраденого майна, його характерні прикмети – чи належить він потерпілому чи іншим особам, державним, муніципальним, громадським організаціям, акціонерним, спільним і іншим підприємствам, банкам і т.д. і який у зв'язку з цим характер спрямованості злочинного наміру винних);
- де знаходиться викрадене в результаті нападу майна, які канали його збуту;
- які заходи варто прийняти з метою відшкодування матеріального збитку, заподіяного потерпілому;
- які причини й умови, що сприяли проникненню в житло потерпілого, інше приміщення і здійснення на нього нападу;
- які конкретні заходи слід почати з метою усунення виявлених причин і умов аналогічних злочинів.
Ретельне дослідження сукупності названих обставин орієнтує слідчого на всебічне, повне й об'єктивне дослідження всіх обставин кримінальної справи. Дані обставини встановлюються шляхом проведення різних слідчих і оперативно-розшукових заходів[7,234-237с.].
1.2 Слідчі ситуації і завдання розслідування
На відміну від криміналістичної характеристики злочину слідча ситуація відображає характеристику процесу розслідування. Вона може бути визначена як система інформації, що свідчить про стан розслідування на визначений момент часу, встановлених у справі фактичних даних, джерелах їхнього одержання.