В Концепції реформування кримінальної юстиції України від 8 квітня 2008 р. передбачається створення служби пробації, яка б, по-перше, виконувала відповідні види покарань, а, по-друге, забезпечувала суд інформацією про соціальну характеристику особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, з метою визначення найбільш адекватного для цієї особи запобіжного заходу або виду покарання 6, с.9-10].
У цьому зв’язку положення ст.ст. 75-78, 104 КК України потребують суттєвого вдосконалення. Напрямами вдосконалення цих статей є розширення обов’язків, які покладаються на звільненого від покарання за рахунок введення, зокрема, відвідування різних освітніх (навчальних) заходів і спеціалізованих програм, встановлення для них своєрідної „комендантської години”, тобто заборони виходити на вулицю з дому у певні години доби (наприклад, з 20 вечора до 8 ранку) та перебувати у певних місцях (наприклад, барах, гральних закладах, дискотеках тощо), відшкодування заподіяних збитків (останнє пропонується у згаданому законопроекті про гуманізацію кримінальної відповідальності) тощо. Одночасно слід посилити нагляд за поведінкою таких неповнолітніх з боку кримінально-виконавчих інспекцій з метою контролю за дотримання встановлених судом правообмежень. Перспективним видається передбачити в законодавстві можливість поєднання звільнення від відбування покарання неповнолітніх за ст.104 КК України з одночасним виконанням, наприклад, громадських робіт як покарання, що значно підвищить ефективність такого звільнення. Слід також законодавчо виключити можливість повторного звільнення неповнолітнього від покарання за ст.104 КК України, якщо протягом іспитового терміну він вчиняє новий умисний злочин. З українських дослідників А. Чугаєвська вбачає переваги інституту звільнення від покарання з випробуванням у можливості посилення ефективності як загальної профілактики стосовно осіб, які потенційно можуть вчиняти злочини невеликої або середньої тяжкості, так і індивідуальної профілактики стосовно тих, хто вже вчинив злочин [3, с.90]. Проте ми не можемо погодитись із пропозицією А. Чугаєвської виключити зі ст.76 КК України обов’язку особи пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або іншого соціально небезпечного захворювання, оскільки нерідко саме ці захворювання грають роль детермінант (умов) при вчиненні неповнолітніми багатьох злочинів (насильницьких, корисливих, пов’язаних із обігом наркотичних речовин тощо), а тому відповідне лікування може зіграти позитивну роль у корегуванні протиправної поведінки цієї категорії засуджених.
пом'якшуючий покарання неповнолітній умовний