Також, за аналогією із професіональними організаціями Великобританії, Американська асоціація адвокатів задля підтримання професійної, етичної та правової культури адвокатів здійснює контролюючу діяльність за представниками адвокатської професії своєї країни або окремого штату.
Іншим видом юридичної діяльності, який слід розглянути в контексті досліджуваного нами питання, є діяльність поліції у країнах англо-американської правової сім’ї. Організація поліції кожної країни є різною й адаптованою як під національне законодавство, так і під структуру самої держави. Наприклад, поліція у Великобританії складається з приблизно 50 регіональних підрозділів в Англії, Шотландії та Уельсі і такий тип організації поліції вважається децентралізованим. Окрім поліцейських сил, у Великобританії існує спеціальний підрозділ MI5, який забезпечує внутрішню безпеку держави. Будь-який працівник поліції в Англії може виконувати окремі юридичні дії, які відносяться до юридичної діяльності, але при цьому їм не обов’язково мати юридичну освіту. Майже 3/4 всіх поліцейських сил Англії складають констеблі різних рівнів, які за своїми повноваженнями проводять певні дії щодо припинення, розслідування й розкриття злочинів. Вони не мають повної юридичної освіти, але проходять юридичну підготовку щодо питань у сфері розслідування, попередження та розкриття злочинів [8, с. 64].
Кадрова робота в країнах англо-американської правової сім’ї відрізняється відїї аналогів у країнах романо-германського типу. У таких країнах як Сполучені Штати Америки, Великобританія, Австралія, Канада, Нова Зеландія, майже всі, кого приймають на роботу в поліцію, починають з найнижчого рівня навчання, але відповідно до їхньої попередньої освіти. При проходженні служби кожен поліцейський може отримати підвищення за умов належного виконання ним своїх обов’язків та проходження конкурсних змагальних екзаменів, що дозволяє виявити найбільш професійно підготовлених та достойних працівників.Так, у Великобританії найбільш перспективних молодих працівників відбирають для проходження 12-місячного навчання у національному поліцейському коледжі у Брамсхилі, де вони навчаються без відриву від проходження служби на своїх посадах. Особливістю такого коледжу, порівняно з аналогами у країнах романо-германської правової сім’ї, є те, що успішне його закінчення не гарантує обов’язкового підвищення [7].
Дещо іншою є діяльність австралійської поліції, яка, як і поліція США, поділяється на федеративну (загальнодержавну) та поліцію окремих штатів, що виконує свої повноваження в межах окремого штату, інколи окремого міста (найчастіше мегаполіса). Зокрема, у США існує п’ять груп поліцейських агентств. Перша група об’єднує федеральні поліцейські агентства – Департамент внутрішньої безпеки, департамент юстиції, ФБР, підрозділи по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, Секретну службу тощо. До другої групи відносяться поліцейські та слідчі підрозділи, які створені кожним штатом і їхня юрисдикція розповсюджується виключно на територію даного штату. У третій групі виокремлюються департаменти шерифів та департаменти поліції окремих округів, у четвертій – поліцейські підрозділи окремих міст. До п’ятої групи входять поліцейські сили окремих міст, селищ або їхні об’єднання. До цієї групи відносяться й поліцейські підрозділи по обслуговуванню мостів, тунелів, «університетська» поліція тощо.
Подібним чином, до структури австралійської поліції належать шість поліцейських відомств, які знаходяться відповідно в шести австралійських штатах. Але, порівняно з США, австралійська поліція більш централізована і безпосередньо підпорядкована федеральному органу. Особливістю поліцейської діяльності на території Австралії є те, що, крім функцій розкриття, розслідування та попередження злочинів по незначних кримінальних справах, вона забезпечує публічне переслідування, підтримує публічне обвинувачення в суді. Проте здебільшого, а в деяких випадках, і по незначних кримінальних справах, переслідування та підтримання обвинувачення здійснюється прокурорською службою.
При розгляді будь-якої юридичної діяльності суттєвим є наявність або відсутність професійних організацій, оскільки вони впливають як на загальну діяльність, так і на розвиток професії у майбутньому. Тому треба зазначити, що у більшості країн англо-американської правової сім’ї об’єднання співробітників поліції у професійні організації в минулому було заборонено, тому протягом тривалого часу на території таких держав створювалися братства або інші неформальні організації, які частково виконували функції професійних спілок та союзів. Такі організації існують у багатьох країнах і сьогодні. За всієї різноманітності напрямків їхньої діяльності, основним призначенням є захист прав працівників поліції. Зокрема, у США такі поліцейські об’єднання за рахунок фінансів самої організації сплачують кошти офіцерам поліції за здійснення охорони громадського порядку у їхній власний час.
Пов’язаною з судовою та поліцейською діяльністю є діяльність осіб, які обіймають посади прокурорів або аналогічні їм. У Великобританії переслідування по кримінальних справах здійснює Королівська служба переслідування на чолі з Генеральним Аторнеєм країни, яка входить до системи спеціалізованих органів виконавчої влади. Органи цієї служби очолюють королівські переслідувачі, які разом з іншими її членами здійснюють підтримання обвинувачення в судовому процесі. Королівська служба переслідування Великобританії складається з декількох рівнів, кожен з яких має свою компетенцію. Повноваження королівських переслідувачів схожі на повноваження прокурорів в Україні. Зокрема, до них відносяться надання рекомендації поліції при проведенні розслідувань, підготовка матеріалів до суду, здійснення переслідування в судах, а також інструктування відповідного адвоката, якщо сторону обвинувачення буде представляти він тощо. Королівська служба переслідування тісно співпрацює не тільки з поліцейськими або судовими органами, а й з представниками обох гілок адвокатської професії Великобританії. Причому при розгляді певних справ підтримання обвинувачення в суді уповноваженим на те солісітором чи баристером здійснюється на підставі договорів, які укладаються між адвокатом та службою переслідування [4, с. 66–60].
У Великобританії загальне керівництво службою публічного переслідування та підтримання обвинувачення в судовому процесі забезпечує Генеральний Аторней, який здійснює переслідування по найбільш тяжких справах та у випадках, коли вони стосуються інтересів монарха, парламенту, уряду тощо [8, с. 7].
На території Сполучених Штатів Америки подібні функції виконує аторнейська служба, яка, зважаючи на федеративну структуру країни, більш розгалужена і складна за своєї структурою, ніж Королівська служба переслідування Великобританії. Зокрема, у США виокремлюються рівні федерального аторнея, генерального аторнея штату, місцевих аторнеїв, які незалежні та не підпорядковані один одному. Аторнеїв федерального рівеня призначає Президент США за згодою Сенату, місцевих же аторнеїв у більшості штатів обирає населення. Повноваження аторнейської служби США є майже однаковими з королівською службою переслідування Великобританії. Основні відмінності між цими двома службами існують у їхній структурній організації та в законодавчому регулюванні.
До прокурорської служби Австралії та Ірландії відносяться Директор публічного переслідування та Офіс або Департамент Директора публічного переслідування. Цей інститут має незначні відмінності у повноваженнях, сфері діяльності та комплексі здійснюваних юридичних дій. Більш детально відмінності у діяльності прокуратури вищезазначених країн проаналізовано в підрозділі 3.3. «Юридичні властивості діяльності поліції та прокуратури в англо-американській правовій сім’ї».
Таким чином, дослідження юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї у єдності таких її основних видів як суддівська, адвокатська, прокурорська, поліцейська діяльності, а також деяких інших, що є похідними від зазначених, дає можливість виокремити такі її особливості:
– враховуючи природу англо-американської правової сім’ї, фундаментальне значення має суддівська діяльність, яка посідає основоположне місце в структурі правових систем країн цієї правової сім’ї й відіграє домінуючу роль у створенні та функціонуванні прецедентного права, а особливості всіх інших видів юридичної діяльності, так само як і їхня диференціація, визначаються, передусім, їхньою взаємодією з суддівською діяльністю, їхніми функціями та відповідними повноваженнями у судовому розгляді юридичних справ, причому їхня «конфігурація» є своєрідною для кожної країни;
– попри всі зміни, що відбуваються у правовій сфері країн англо-американської правової сім’ї в контексті сучасних процесів конвергенції основних правових сімей світу, судовий прецедент був і залишається основною формою й джерелом загального права, що визначає самобутність цієї правової сім’ї. Судова практика була й залишається домінуючою формою правотворчості, контролю за законністю нормативно-правових актів, рішеннями органів державної влади, а судовий прецедент є критерієм їхньої правомірності, засобом забезпечення їхньої реальності, ефективності правового регулювання тощо;