– особливе місце та роль суддівської діяльності зумовлює й відповідне значення тих видів юридичної діяльності, що пов’язані з нею, забезпечують її ефективність та дієвість, а тому й прецедентне право – це не тільки суддівське право, як зазначається іноді в юридичній літературі, а «юридичне право» як результат цілісної юридичної діяльності.
Сучасні процеси світового правового розвитку характеризуються здебільшого не поглибленням самобутності національних правових систем і притаманних їм форм організації й здійснення юридичної діяльності, а, навпаки, конвергенцією, взаємопроникненням особливо в тих сферах, у яких правові інституції інших країн є більш ефективними й такими, що відповідають правовому прогресу. Прецедентне право як «юридичне» право все більше проникає в країни, що відносяться до інших правових сімей, а також у правовий простір міждержавних і наддержавних об’єднань, регіональне й міжнародне право.
Враховуючи інтеграцію України в європейський та міжнародний правовий простір, така конвергенція й міжнародне визнання значення юридичної діяльності в правовому розвитку стає одним із напрямків реформування вітчизняної правової системи.
Література
юридичний правовий сім’я регулювання адвокатський
1. Козюбра М. І. Тенденції розвитку джерел права України в контексті європейських правоінтеграційних процесів / М. І. Козюбра // Наук. записки НУКМА. – Том 26. – 2004. – С. 3–9. (Серія «Юридичні науки»).
2. Колодій А.М. Конституція і розвиток принципів права України (методичні питання): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / А.М. Колодій. – К., 2000. – 36 с.
3. Концепція удосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні: за станом на 22 березня 2006 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukradv.org/up/docs/concept220306_1.rtf
4. Копоть В.О. Концептуальні основи правового реалізму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.12 «Філософія права (юридичні, філософські науки)» / В.О. Копоть. – К., 2008. – 15 с.
5. Корчевна Л.О. Проблема різноджерельного права: Дослід порівняльного правознавства: Монографія / Л.О. Корчевна. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 360 с.
6. Луць Л.А. Методологія порівняльного правознавства / Л.А. Луць // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІІІ регіон. наук. конф, – Львів, 1997. – С. 29–34.
7. Луць Л.А. Структура правової системи суспільства: загальнотеоретичні аспекти / Л.А. Луць // Право України. – 2002. – №9. – С. 7–10.
8. Луць Л.А. Сучасні правові системи світу. Навчальний посібник / Л.А. Луць. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. – 247 с.
9. Луць Л.А. Типологізація сучасних правових систем світу: Відкрита лекція / Л.А. Луць. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К.; Сімф.: Логос, 2007. – 23 с.
10. Лучникова В.В. Развитие английской правовой системы в конце ХVII-начале ХVIIІ в.в. (на примере развития общего и статутного права): автореф. дис. на присуждение науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. «Теория и история государства и права; история полетических і правовых учений» / В.В. Лучникова. – М., 1983. – 16 с.
11. Максимов С.И. Правовая реальность: опыт философского осмысления: Монография / С.И. Максимов. – Харьков: Право, 2002. – 328 с.
12. Малиновский А.А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права / А.А. Малиновский. – М.: Междунар. отношения, 2002. – 376 с.
13. Малишев Б.В. Судовий прецедент у правовій системі Англії / Б.В. Малишев. – К.: Праксіс, 2008. – 344 с.
14. Марченко М.Н. Проблемы правопонимания и основные источники англосаксонского права / М.Н. Марченко // Научные труды Эдилет. – 2000. – №1 (7). – С. 7–21.
15. Недбайло П.Е. Введение в общую теорию государства и права (Предмет, система и функции науки) / П.Е. Недбайло. – К.: Изд-во «Вища школа», 1971. – 160 с.
16. Нерсесянц В.С. Сравнительное правоведение в системе юриспруденции / В.С. Нерсесянц // Государство и право. – 2001. – №6. – С. 5–15.
17. Нерсесянц В.С. Философия права: Учебник для вузов / В.С. Нерсесянц. – М.: Норма, 2005. – 656 с.
18. Оборотов Ю.М. Традиції та новації в правовому розвитку: загальнотеоретичні аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Ю.М. Оборотов. – О., 2003. – 38 с.
19. Оборотов Ю.Н. Месторазвитие в пограничной (евразийской) цивилизации как основа правового развития Украины / Ю.Н. Оборотов // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. – Вип. 45 / ред. кол. С.В. Ківалов (гол. ред.) та ін.; відп. за вип. Ю.М. Оборотов. – Одеса: Юридична література, 2009. – С. 7–11.
20. Поляков А.В. Общая теория права: проблемы интерпретации в контексте коммуникативного подхода: Учеб. [для студентов ун-тов, обучающихся по направлению (специальности) «Юриспруденция»] / А.В. Поляков. – СПб.: Изд. дом Санкт.-Петерб. гос. ун-та, 2004. – 863 с.
21. Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження): Монографія / ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: «Видавництво «Фенікс», 2007. – 400 с.