Характеристика функцій Національної поліції Ізраїлю
На думку вітчизняних вчених, зокрема О.М. Бандурки, функції поліції необхідно розглядати як «державну діяльність, спрямовану на захист суспільства у цілому і кожного громадянина окремо від діянь, що загрожують безпеці та громадському порядку» [17, с. 49].
Так як Національна поліція Ізраїлю в своїй діяльності широко використовує ідеї американських та британських авторів, слід звернути увагу на класифікацію функцій поліції за англо-американською традицією.
Так, О. Вільсон до основних функцій поліції відносить «придушення» та попередження злочинності, арешт правопорушників, захист майнових прав громадян, забезпечення безпеки дорожнього руху, підготовку справ про правопорушення для передачі до суду [7, с.10].
I. Інсіарді визначає дві функції поліції: перша - боротьба з правопорушеннями, а друга - охорона громадського порядку [18, с. 188].
С. Томас та Й. Хепбьорн наголошували на чотирьох основних функціях поліції. Перша функція - представницька (поліцейський є представником держави). Друга функція (основна) пов’язана із розкриттям злочинів, проведенням досудового слідства, попередженням правопорушень. Третя функція поліції (її називають публічною) - це виконання завдань, пов’язаних із підтриманням правопорядку, в тому числі процесуальні дії, пов’язані з підготовкою матеріалів щодо конкретних правопорушень для подальшого їх розгляду в судах. Четверта функція виконується в умовах надзвичайного стану і пов’язана із протидією масовим заворушенням, «придушенням» актів непокори, зокрема із застосуванням сили [9, с. 192].
Ф. Коул до перших двох основних функцій поліції відносить розкриття та розслідування правопорушень. Третя функція полягає у подоланні антигромадської поведінки на побутовому ґрунті. Четверта функція – соціальна, яка передбачає надання допомоги при розшуку дітей, тварин, особам, які її потребують, наприклад, немічним тощо [10, с. 186].
Законом України «Про міліцію» та Положенням про Міністерство внутрішніх справ України встановлено, що органи внутрішніх справ забезпечують такі основні функції (напрями діяльності): адміністративну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, профілактичну, охоронну (на договірних засадах) та виконавчу [11, с. 237].
Законом про поліцію (нова редакція) 1971 року та внутрішніми нормативно-правовими актами визначено основні функції, тобто основні напрями діяльності Національної поліції Ізраїлю [8, с. 19].
За змістом нової редакції Закону, всі функції поліції поділяються на такі групи:
- перша група - функції, пов’язані із забезпеченням внутрішньої безпеки держави (тероризм, антидержавні злочини);
- друга - протидія правопорушенням, їх профілактика та попередження;
- третя - забезпечення громадського порядку;
- четверта - забезпечення безпеки дорожнього руху;
- п’ята - забезпечення нормального та безпечного функціонування установ, організацій, підприємств [12, с.115-117].
До функцій поліції, пов’язаних із забезпеченням внутрішньою безпекою держави, належать такі:
- здійснення розвідувальної та оперативно-розшукової діяльності з використанням людських та технічних ресурсів;
- здійснення системних перевірок об’єктів та осіб з метою попередження терористичних актів;
- інформування громадян щодо необхідності проявляти пильність;
- безумовне реагування на звернення громадян про виявлені підозрілі предмети, їх перевірка на наявність вибухових речовин та їх знешкодження;
- огляд місця пригоди з метою виявлення небезпечних предметів, збору доказів у справах щодо терористичних актів;
- затримання осіб, які підозрюються у здійсненні терористичних актів;
- здійснення рятувальних робіт у разі вчинення терористичних актів, надання допомоги та евакуація потерпілих з місця пригоди.
До функцій поліції, пов’язаних із протидією правопорушенням, їх попередженням та профілактикою, належать такі:
- прийняття процесуальних рішень за заявами громадян за фактами порушення закону та громадського порядку;
- проведення оперативно-розшукової діяльності та розкриття злочинів;
- розслідування злочинів та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у їх вчиненні;
- виявлення, розкриття та розслідування латентних злочинів, насамперед, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, зброї, торгівлею людьми, кримінальним шантажем, торгівлею викраденим майном;
- транспортування, супроводження та охорона затриманих осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, зокрема до суду, організація виконання наказів судового виконавця;
- проведення комплексу профілактичних заходів щодо попередження злочинності;
- проведення спеціальних профілактичних заходів щодо неповнолітніх;
- інформування населення про те, яким чином можна зменшити вірогідність вчинення злочинів щодо громадян.
До функцій поліції, пов’язаних із забезпеченням громадського порядку належать такі:
- охорона громадського порядку;
- патрулювання з використанням особового складу поліції;
- проведення відпрацювань та спеціальних операцій для забезпечення охорони громадського порядку та безпеки на час офіційних заходів державного значення;
- прийняття необхідних заходів під час проведення демонстрацій, мітингів, інших масових акцій населення;
- організація заходів з охорони правопорядку в муніципалітетах, районних радах та сільськогосподарському секторі;
- боротьба з хуліганством;
- організація діяльності добровольців цивільних патрульних загонів.
До функцій поліції із забезпечення безпеки дорожнього руху належать:
- здійснення контролю за додержанням правил дорожнього руху та заходів щодо його регулювання;
- проведення розслідувань дорожньо-транспортних пригод, притягнення винних у ДТП до правової відповідальності, насамперед судової;
- регулювання дорожнього руху у зв’язку із здійсненням терористичних атак;
- інформування населення із приводу поведінки на дорогах, особливо учнів шкіл та інших навчальних закладів.
До функцій поліції щодо забезпечення нормального та безпечного функціонування установ, організацій, підприємств, належать:
- охорона об’єктів державного значення, зокрема морських та повітряних портів;
- охорона та забезпечення нормальної діяльності урядових установ, міністерств, відомств, громадських організацій, іноземних представництв та установ;
- охорона шкіл та інших навчальних закладів;
- ліцензування, визначення обмежень та умов деяких видів підприємницької діяльності, особливості роботи розважальних закладів, контроль за виконанням відповідних приписів та обмежень.
Ізраїльські фахівці у галузі правоохоронної діяльності завжди стояли на тих позиціях, що функції поліції підлягають системному перегляду з метою виключення тих, що не мають безпосереднього відношення до охорони громадського порядку, громадської безпеки, боротьби із правопорушеннями та їх профілактикою. Не властиві поліції обов’язки підлягають передачі іншим компетентним державним органам.
Національної поліції Ізраїлю характерне швидке реагування на зміни криміногенної обстановки у країні шляхом реформування та впровадження нових методів діяльності і створення нових поліцейських підрозділів [3, с. 1-2].
Її досвід підтверджує думку вчених пострадянського періоду про те, що для поліції (міліції) «настав час перестати підміняти соціальні інститути», а необхідно перейти виключно до виконання професійних функцій, скоротивши при цьому «кількість пріоритетних напрямів діяльності до необхідного, науково-обґрунтованого мінімуму» [3, с. 32]. Наявність надто великої кількості функцій «лише заважає виконанню прямих функцій як правоохоронного органу» [14, с. 44].
Вищевизначений розподіл функцій в повній мірі відповідає практиці Національній поліції Ізраїлю. Поряд з функціями (напрямами діяльності), пов’язаними з боротьбою з правопорушеннями (оперативно-розшукова, кримінально-процесуальну), поліція, як і міліції України, здійснює адміністративну діяльність.
На законодавчому рівні термін «адміністративна діяльність» не визначений ні в Україні, ні в Ізраїлі.
Українські вчені, наприклад І.П. Голосніченко та Я.Ю. Кондратьєв, визначили адміністративну діяльність як «діяльність органів державної виконавчої влади, що спрямована на забезпечення охорони прав громадян, громадського порядку та громадської безпеки, виявлення, припинення та попередження правопорушень» [5, с. 104].
Той же І.П. Голосніченко акцентує увагу на тому, що адміністративна діяльність - це «врегульована нормами адміністративного права державна виконавчо-владна діяльність, яка спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, громадського порядку, громадської безпеки та боротьбу із правопорушеннями» [16, с. 196-198].
На думку Ф.Д. Фіночка, Ю.П. Битяка, В.В. Богуцького, В.М. Гаращука, адміністративна діяльність полягає в «організації і практичному провадженні заходів щодо охорони правопорядку та здійснюється службами і підрозділами міліції громадської безпеки» [17, с. 482].
Інші автори, наприклад Л.В. Коваль, вважають, що адміністративна діяльність - це «видання нормативних та індивідуальних актів» [6, с. 69].
В.В. Конопльов формулює поняття «адміністративна діяльність» як «урегульовану адміністративно-правовими нормами виконавчо-владну, розпорядницька діяльність, яка спрямована, з одного боку, на забезпечення виконання поставлених перед цими правоохоронними органами завдань щодо сприяння реалізації нормативно закріплених прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, їх охорону та захист, охорону громадського порядку та громадської безпеки, боротьбу із правопорушеннями, з іншого - на упорядкування внутрішньо-системних відносин, які виникають з питань організації самої системи органів внутрішніх справ, забезпечення необхідних умов для її функціонування» [17, с. 11-13].