По-друге, громадська думка відіграє подвійну роль, вона може як позитивно оцінювати службово-професійну діяльність особового складу органів і підрозділів внутрішніх справ, так і давати негативну оцінку їх діяльності. Таким чином, законність виступає як центральна категорія, навколо якої формується громадська думка про службову діяльність міліції.
По-третє, в епіцентрі громадської думки, яка оцінює службову діяльність органів внутрішніх справ, перебувають працівники міліції громадської безпеки. Їх діяльність щодо дотримання законності, правопорядку, високої загальної правової культури є тим важливим чинником, який сприяє довірі населення до міліції, зміцненню партнерських зв’язків.
По-четверте, вивчення і аналіз громадської думки керівним складом повинен будуватись на науково-теоретичному і методичному рівні, з урахуванням специфіки відносин, соціальної ролі й статусу соціальних класів, груп і прошарків.
По-п’яте, у зміцненні законності і правопорядку в суспільстві велике значення має політика держави, спрямована на соціальний і правовий захист правоохоронців та їх морально-психологічної підтримки. У цьому аспекті важливе місце посідають засоби масової інформації (ЗМІ), які справляють значний вплив на формування громадської думки про службову діяльність органів і підрозділів міліції.
По-шосте, сучасні паблікрілейшнз володіють значним інтелектуально-емоційно-психологічним потенціалом впливу на формування не тільки громадської думки, а й на психологічний стан працівників. Їх інформація може бути як науково-обґрунтованою, об’єктивною і логічно-послідовною, що безумовно сприяє усуненню недоліків в управлінській діяльності органів і підрозділів міліції, так і протилежною.
По-сьоме, як підкреслюється в Програмі формування позитивного іміджу міліції України на 2003-2007 рр., в наш керівниками органів і підрозділів міліції ще не достатньо використовуються ЗМІ для формування позитивної громадської думки про діяльність міліції. «Внаслідок цього критичні матеріали в ЗМІ щодо службової діяльності органів внутрішніх справ нерідко сприймаються як наклепницькі, перевірка конкретних звинувачень здійснюється здебільшого поверхово. Водночас на відверту інформаційну «агресію» окремих ЗМІ, тенденційні та некомпетентні матеріали керівництво майже не реагують, чим нерідко дають громадянам підстави вважати розповсюджені відомості правдивими».
По-восьме, міліція України перебуває в інформаційно-морально-психологічному полі, яке суттєвим чином відрізняється від аналогічного, в якому виконувала свої службові обов’язки радянська міліція, на імідж та авторитет якої працювали всі державні структури, що проводили одностайну політичну та ідеологічну лінію, а радянські ЗМІ, якими керувала КПРС, морально і психологічно обґрунтовували діяльність міліції, як вірного захисника законності і правопорядку в суспільстві.
По-дев’яте, на стан зміцнення партнерських зв’язків між міліцією і громадськістю серйозно впливає загальна культура поведінки правоохоронців, особливо їх культура спілкування з населенням.
По-десяте, з метою забезпечення законності, правопорядку в суспільстві, подолання негативного стереотипу у пересічних громадян щодо діяльності міліції, розвитку і зміцнення партнерських відносин між органами внутрішніх справ і населенням доцільно вивчати і аналізувати досвід співпраці між громадянами і міліцією в колишньому СРСР, критично, з огляду на сучасні реалії, сприймати як негативні, так і позитивні елементи їх взаємовідносин. Вельми корисним, на наш погляд, є вивчення і аналіз досвіду діяльності поліції США, Великобританії та інших країн, їх зв’язок і співпраця з населенням, форми і методи боротьби зі злочинністю, який може і повинен творчо використовуватися правоохоронними органами України.
Необхідно, з метою належної підготовки майбутніх працівників міліції, реалізації ними в своїй службово-професійній діяльності партнерських відносин між міліцією і населенням підготувати спецкурс «Взаємовідносини міліції і населення України: історія, проблеми, досвід».
Діалектика взаємовідносин міліції і громадськості, а також міліції та ЗМІ вимагає більшої відкритості, пошуку найбільш ефективних та адекватних форм і методів співпраці. Гасло «Міліція і народ – партнери» повинно стати не тільки звичайним лозунгом, а й серйозним мобілізаційним закликом побудови стабільних взаємодовірливих стосунків, які сприятимуть налагодженню ефективної правоохоронної діяльності всіма працівниками міліції України.
ЛІТЕРАТУРА
громадський думка міліція
1. Степанов В.И. О социалистическойзаконности // Правоведение. - 1997. - №3. - С. 7-9.
2. Сторожук Г. 22 серпня – День пам’яті працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов’язків // Міліція України. - 2005. - №8.
3. Строков І.В. Правові та моральні основи забезпечення справедливості і законності в слідчій діяльності: Автореф. дис... канд. юрид. наук. - К., 1998. – 16 с.
4. Таран Н.Є. Культура спілкування як цінність і творчість // Комунікативна компетентність правників і їх зв’язки з громадськістю / За ред. Токарської А.С.: Збір. наук. статей. - Львів, 2003. - С.124-126.
5. Тараненко С.М. Захист прав і свобод громадян у провадженні в справах про адміністративні правопорушення та їх забезпечення в діяльності міліції: Автореф. дис... канд. юрид. наук. - К., 2000. - 20 с.
6. Тацій В.Я. Методологічні проблеми правової науки на етапі формування правової, демократичної, соціальної держави // Методологічні проблеми правової науки: Матеріали міжнародної наукової конференції. - Харків, 13-14 грудня 2002./ Упорядники М.І. Панов, Ю.М. Грошевий. - Харків: Право, 2003. - С.7-10.
7. Теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. - М.: Право и закон, 1996. - 424 с.
8. Темченко В. Психологічні основи теорії та принципи етики працівників міліції // Право України. - 2002. - №5. - С.26-28.
9. Тихонов В.Н. Идеи П.Д. Юркевича о государстве и праве в контексте современности: Монография / МВД Украины, Луганская академія внутренних дели 10-летия независимости Украины: [Научн. ред. д-р юрид. наук, проф. О.Ф. Скакун]. - Луганск: РНОЛАВД, 2003. - 304 с.
10. Філософія права: Навч. посібник / О.О. Бандурка, С.А. Бублик, М.Л. Заінчковський та ін.; за заг. ред. М.В. Костицького, Б.Ф. Чміля. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 336 с.
11. Філософсько-антропологічні студії 2001. - К.: Стилос, 2001. - 358 с.
12. Франко І. Соціальна акція, соціальне питання і соціалізм // Публіцистика. Вибрані статті. - К., 1953. - С. 116-123.
13. Фрейд З. Психологиямасс и анализчеловеческого «я» // Диалог. - 1990. - №12. - С.104-112.
14. Фролов О.С. Підстава застосування сили працівниками ОВС // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 1999. - №2. - С.69-79.
15. Фуллер Лон. Л. Мораль права: Наукове видання / Пер. з англ.. Н. Комарова.. - К.: Сфера, 1999. - 232 с.
16. Ципко А.С. Насилиелжи, или Как заблудился призрак. - М.: Мол. гвардия, 1990. - 271с.