У деяких країнах плату за послуги з форфейтування ділять між експортером і імпортером.
Ця плата має покривати:
· вартість наданих коштів;
· страхове покриття від зміни процентних ставок;
· страхове покриття від комерційного й політичного ризиків;
· вартість хеджування щодо валюти, для якої характерний високий валютний ризик;
· прибуток для форфейтора;
Отже, плата за форфейтинг має кілька складових, які відображають різні види ризиків, що їх зазнає форфейтор:
· ризик неплатежу;
· ризик переведення, що криється у неможливості країни покупця виконати свої зобов’язання у іноземній валюті;
· валютний ризик;
· процентний ризик.
Розглянемо деякі з основних видів ризиків, що супроводжують операцію “а-форфе”.
Наприклад, комерційні ризики, пов’язані з невиконанням боржником або гарантом своїх зобов’язань (тут форфейтору важливо оцінити кредитоспроможність гаранта з урахуванням економічних ризиків і ризиків країни). Зокрема, економічні ризики пов’язані з діями урядових органів, які перешкоджають виконанню зобов’язань боржником (тут необхідно оцінювати можливість виконання країною імпортера і гаранта платіжних зобов’язань перед закордонними кредиторами). У разі несприятливого валютного становища країни уряд може вводити мараторій на платежі за кордон на певний строк або вставлювати додаткові обмеження на платежі за кордон, а при відсутності коштів увалюті в центральному банку платіж не може бути здійснений через неконвертованість валюти.
Валютні ризики форфейтора пов’язані із зміною валютних курсів, що може призвести до суттєвої зміни контрактної ціни при перерахунку її у валюту експортера. Цей ризик ураховується при укладенні угоди й визначенні її вартості через використання ставок форвардного ринку.
Нестійка політична ситуація в країні боржника може призвести до ускладнень у виконанні угоди, тому при визначенні вартості форфейтингової угоди необхідно враховувати й політичні ризики.
Відзначаючи достатню ризикованість цієї операції для форфейтора, не можна не сказати про ті переваги, які гарантує форфейтинг експортеру, а саме:
· експортер звільняється від відповідальності за борги покупця;
· експортер звільняється від потенційних пасивів у вигляді боргів, які мають бути сплачені іноземним покупцем протягом середньострокового періоду;
· позиція експортера щодо ліквідності поліпшується, оскільки він негайно отримує готівку;
· поліпшуються шанси експортера отримати позику, бо форфейтинг не впливає на ліміти експортера з овердрафту або на інший кредит, що надається банком;
· експортер звільняється від валютного ризику, який бере на себе форфейтор;
· експортер звільняється від потреби захищати себе від ризику неплатежу;
· експортер звільняється від ризику процентних ставок, оскільки облікова ставка відома з самого початку;
· експортер звільняється від адміністративних проблем і видатків за інкасування боргів.
Водночас основною вадою форфейтингу у світі є його вартість – це досить дорогий вид банківських послуг, що значною мірою викликано ризикованістю цієї операції для форфейтора. Ще однією вадою форфейтингу може бути те, що експортер не знайде банку, який би діяв у ролі форфейтора.
Для відмови банку може бути кілька причин:
· незадовільна кредитоздатність покупця;
· банк – аваліст не є престижним, тому банк – форфейтор не довіряє його гарантіям;
· уряд країни покупця може накласти обмеження на платежі за кордон;
· країна покупця відчуває нестачу іноземної валюти;
· покупець може відмовитися виконати авнсовий платіж за товари, тому банк – форфейтор може відмовитися надати послугу.
Враховуючи викладене, зазначимо, що в сучасних умовах в Україні немає обставин, які сприяли б застосуванню такої сучасної форми кредитування експорту, як форфейтинг. Залишається сподіватись, що українські підприємства нарощуватимуть свій експортний потенціал, а українські банки надаватимуть у майбутньому новий для нашої країни вид банківського кредитування – форфейтинг, який широко використовується у закордонній бунківській практиці для експортерів.
Список використаної літератури.
1. Нестерова Т.Н. Банковские операции.-М,:ИНФРА.-2000.
2. Носкова Н.Я. Финансовие и валютные операции. Учебное пособие.- М.: ЮНИТИ.-2000.
3. Осташ С.І. Форфейтинг як перспективний вид кредитування зовнішньоторгівельних угод. “Фінанси України”.- 1999. - №4.