Смекни!
smekni.com

Науково-методичні та організаційні засади оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань в обліковій діяльності експертної служби МВС України (стр. 2 из 4)

Основними принципами дослідницької роботи в цьому напрямку є: постійний аналіз та оцінка, безперервність отримання, накопичення, систематизації та порівняльній обробці інформації, яка надходить про знов вчинені злочини, подібних із вже відомими, та по яким вже проводиться розслідування.

Ю.П. Аленін для розслідування злочинів, вчинених одними й тими ж особами, ввів поняття осередку злочинів, як сукупності навмисних, перед усім однорідних злочинних посягань, аналогічність характеру яких визначається системою об’єктивних критеріїв кримінально-правових та криміналістичних якостей (подібність територіально-часових характеристик, способу вчинення та приховання злочинних посягань та їх слідів, предметів посягань та ін.), що дозволяє висувати версії про вчинення їх однією й тією ж особою (групою злочинців), які підтверджуються результатами подальшого розслідування. З процесуального боку це має відбиватися в об’єднанні матеріалів кримінальних справ у єдиному провадженні згідно зі ст. 26 КПК України [6, с. 149-152].

Даним автором для якісного ведення аналітичної роботи з розпізнавання та розкриття осередків злочинів висунуто низку рекомендацій.

1. Окрім збігу способів вчинення злочинів, використовувати ознаки: 1) ідентичність або однакова групова приналежність слідів, які вилучені з місць скоєння різних злочинів; 2) збіг конкретного часу, доби чи днів тижня вчинення злочинних діянь; 3) збіжні часові інтервали між злочинами; 4) територіальні особливості вчинення аналогічних посягань; 5) збіжність конкретної обстановки вчинення злочинів; 6) збіжність мотивів та цілей; 7) однорідність об’єктів посягання; збіг предметів посягання; однакові чи збіжні прикмети одягу, взуття тощо.

2. Діяльність по виявленню сігнікативних ознак вести безперервно.

3. При проведенні дослідницької роботи по розпізнанню та розкриттю конкретного ОЗ не слід зводити її лише до аналізу злочинів одного виду, а розширювати коло пошуку та вивчати відомості про злочинні діяння, які за своїми кримінально-правовими ознаками не збігаються з тими, що досліджуються, але є близькими за криміналістичними якостями.

Для встановлення першоджерел про аналогічні злочини треба використовувати відомості, які містяться в:

· кримінальних справах, що розглядані судом або знаходяться в слідчому провадженні, матеріали перевірки;

· закритих та призупинених, у т.ч. так званих «старих» кримінальних справах [1, с. 146-147].

Отже, на нашу думку, з метою оптимізації облікової діяльності по боротьбі з крадіжками з ознаками серійності необхідно:

· постійно проводити моніторинг та аналіз інформації щодо крадіжок з проникненням у житло з метою виявлення ознак серійності, взаємодії слідчих, оперативних, експертних та інших підрозділів у цієї діяльності;

· підвищити оперативність виявлення серійних крадіжок з проникненням у житло за рахунок більш чіткої інформаційно-аналітичної роботи, покращення поінформованості співробітників слідчих та оперативних підрозділів про такі злочини;

· ширше використовувати спеціальні криміналістичні знання для виявлення та діагностики серійних крадіжок з проникненням у житло, всебічного виявлення існуючих між ними зв’язків, формування інформаційних масивів;

· забезпечувати своєчасне об’єднання кримінальних справ в одному провадженні (ст. 26 КПК України);

· вжити заходів щодо створення первісного обліку кримінальних справ по крадіжках з проникненням у житло, функціонування яких повинна забезпечувати експертна служба МВС України.

Метою створення, накопичення та використання первісного обліку кримінальних справ по крадіжках із проникненням у житло, є отримання аналітичної інформації про особу злочинця, склад, структуру злочинних груп, ознаки дій та способів їх вчинення, факти перебування однієї й тієї ж особи на місці скоєння двох та більше злочинів, використання однієї й тієї ж зброї або знаряддя, транспортного засобу для скоєння декількох крадіжок, а також:

· виявлення групи неодноразових крадіжок з проникненням у житло, ймовірно вчинених однією і тією ж особою (особами);

· встановлення та розшук осіб, що вчинили крадіжки з проникненням у житло;

· виявлення додаткових епізодів, що складають серію крадіжок, вчинених обвинуваченим чи підозрюваним, який намагається приховати ці факти від слідства.

Створення первинного обліку кримінальних справ потребує методології проектування реляційних баз даних, інформаційно-пошукового тезаурусу для документальної інформаційно-пошукової системи, розробки методики постановки на облік та максимальної інтеграції можливостей кожної з форм використання спеціальних знань, що складають інтегративну модель, яка має забезпечуватися чіткою організацією процесу техніко-криміналістичного забезпечення процесу розкриття злочинів та використанням відповідної криміналістичної характеристики.

Оптимальним засобом групування кримінальних справ по крадіжках, вчинених одними й тими ж особами є їх конкретизована криміналістична характеристика, що містить наступні елементи: 1) спосіб вчинення злочину; 2) механізм слідоутворення; 3) обстановка злочину: місце, час, та ін.; 4) предмет злочинного посягання. Основою групування кримінальних справ про нерозкриті злочини є їх кваліфікація, окремі елементи їх кримінально-правової характеристики та спосіб вчинення злочину.

З метою групування кримінальних справ потрібно виділити всю сукупність дій, скоєних на місці події, та сформувати модель злочинної події, що надасть можливість проводити порівняння між злочинами, ідентифікаційний пошук шуканих об’єктів, адже механізм слідоутворення, як елемент криміналістичної характеристики злочину, пов’язує всі елементи характеристики між собою з виходом на особу злочинця.

Що стосується призупинених кримінальних справ, механізм слідоутворення є засобом інтеграції між подібними криміналістичними характеристиками злочинів, що дає змогу більш чітко провести групування та об’єднання кримінальних справ, вчинених однією особою (особами).

Тому, для встановлення першоджерел про аналогічні злочини треба використовувати відомості, які містяться в:

· кримінальних справах, що розглядані судом або знаходяться в слідчому провадженні, матеріали перевірки;

· закритих та призупинених, так званих «старих» кримінальних справах.

Джерелами інформаційно-аналітичного первісного обліку кримінальних справ по крадіжках з проникненням у житло повинні бути:

· слідові комплекси: сліди рук, взуття, злому, транспортних засобів;

· відомості про спосіб дій злочинця (ців), час, місце, предмет злочинного посягання тощо.

Тому, по-перше, реєстрації підлягають не окремі сліди, а слідові комплекси, які необхідно систематизувати за категоріями злочинів. По-друге, – не тільки ідентифікаційні ознаки матеріальних слідів-відображень, а й чітко зафіксовані місця їх виявлення. Отже, в процесі аналізу відомостей про місця подій по кримінальних справах про крадіжки з проникненням у житло з ознаками серійності, потрібно використовувати докладні схематичні плани, фотознімки місць розташування слідових комплексів. Висока якість виготовлення планів місць подій має досягатися за рахунок використання комп’ютерної техніки, фотограмметричних комплексів ФОМП-КС, ФОТОКОМ, до складу яких входять цифровий калібрований фотоапарат, персональний комп’ютер та спеціальне програмне забезпечення (Adobe Premiere, PocketDivXEncoder_0.3.50), що працює в операційній системі Windows, об’єктно-орієнтований графічний редактор для побудови схем в 3D форматі. Точність фіксації розташування слідових комплексів на місцевості має бути забезпечена за рахунок використання далекомірів, а при значному удаленні – за допомогою приладу супутникової орієнтації (типу «GarminGPS-65»). Це дасть змогу при вивченні й аналізі відомостей про місця вчинення крадіжок, що можливо складають серію, встановити збіжність підходів до них злочинця; місць можливого ведення спостереження за об’єктом посягання; шляхи відходу злочинця з місця крадіжки; зміст дій крадія у житлі тощо. По-третє, моделі та алгоритми функціонування бази даних способу вчинення злочину, слідів рук, взуття, злому повинні дозволяти проводити перевірку по картотеках обласного та державного рівнів в автоматизованому режимі.

Це, в свою чергу, потребує вирішення наступних завдань:

· розробки методики постановки на облік, тобто підсистеми введення первинної інформації та доставки обробленого запиту кінцевому споживачеві інформації;

· розробки первинних документів обліку кримінальних справ;

· розробки комплексної технології формування автоматизованих криміналістичних електронних баз даних, що об’єднують, окрім традиційних текстових документів та дактиломасивів, ще й сліди взуття, рукавичок, знарядь злому, транспортних засобів та ін., які складають слідовий комплекс крадіжок з проникненням у житло.

Постановка на облік передбачає вирішення ряду підзавдань: збір, конвертація в електронну форму, формалізація, структурування, розмежування доступу, забезпечення конфіденційності, пошук, передача, обмін, синхронізація, вивчення й аналіз. При цьому потрібно застосовувати усі види інформації, представлені як у традиційних формах – текстовій (рукописна та друкована), графічній (схеми та малюнки), фотографічній, звуковій, так і в цифрових форматах – мультимедія (комбінована) тощо. Основою для цього можуть бути сучасні універсальні інформаційні технології, що можуть принципово змінити рівень роботи з обліками – від окремого до комплексного використання усіх типів інформації, надаючи йому аналітичного характеру. Такими технологіями є: цифровий звукозапис, цифрова фото- і відеозйомка, технологія сканування та розпізнавання (OSR), технологія рукописного комп’ютерного введення та розпізнавання тексту (graffiti, handwriting), технологія розпізнавання образів (ТРО, OSR), електронна багатошарова картографічна технологія (ГІС), технологія цифрового щільникового радіозв’язку, особливо з пакетною передачею даних (GSM, GPRS), технологія супутникового орієнтування та визначення параметрів руху (GPSAGPS).