· отримання доказів вчинення злочинів одними й тими ж особами навіть за умови дефіциту інформації про них;
· отримання відомостей про причетних до цих злочинів осіб, що можуть бути використані в їх розшуку та ідентифікації;
· дослідження окремих елементів, деталей вчиненого злочину, встановлення подібності ознак способів вчинення декількох злочинів;
· забезпечення повноти та всебічності дослідження версій про вчинення ними окремих злочинів, що складають серію, чи їх сукупності, а також кримінальне переслідування підозрюваних та обвинувачених з відповідних кримінальних справ;
· виключення з кола підозрюваних, обвинувачених у вчиненні серії злочинів, або окремих з них непричетних до них осіб.
2. Організація використання результатів аналізу інформації в практичній діяльності правоохоронних органів та функціонуванні інтегративної моделі використання спеціальних криміналістичних знань.
Отже, використання криміналістичної характеристики крадіжок з проникненням у житло для проведення моніторингу нерозкритих злочинів, з використанням спеціальних криміналістичних знань полягає в наступному.
1. Визначення шляхом класифікації та порівняння елементів криміналістичної характеристики злочинів групи злочинів, ймовірно вчинених однією особою (особами).
2. Проведення ідентифікації об’єктів злочинів за допомогою доказів, що містяться в кримінальних справах з використанням експертних технологій. При цьому потрібно тримати в полі зору такий аспект, як необхідність виявлення в процесі розслідування відомої серії крадіжок інших аналогічних злочинів, що можуть бути вчинені обвинуваченим (підозрюваним), та прийняття заходів з перевірки даної версії. Тому, в разі встановлення позитивної ідентифікації сліду злочину необхідно прийняти заходів для перевірки всіх слідів, що складають слідовий комплекс крадіжки. Виявлення всієї сукупності взаємопов’язаних обставин конкретного злочину та встановлення їх належності до інших злочинів має сприяти встановленню істини по розслідуваним злочинам та виявлення інших злочинів, вчинених конкретної особою (особами), а також слугувати важливим доказом встановлення ознак неодноразовості, систематичності чи рецидивністі вчинення злочинних посягань.
Викладені науково-методичні та організаційні засади оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань в обліковій діяльності підрозділів експертної служби МВС України відображають лише перспективну теоретичну концепцію (як проект) створення первісного обліку кримінальних справ та взаємодії оперативних та криміналістичних обліків, який має стати потужним засобом пошуково-аналітичної діяльності з розслідування та попередження крадіжок з проникненням у житло. Переконані, що такий підхід надає системного вигляду запропонованої інтегративної моделі використання спеціальних криміналістичних знань, як засобу оптимізації ТКЗ розслідування злочинів. До цього лишилося додати ще одну ланку – законодавчо та відомче врегулювати використання спеціальних криміналістичних знань в обліковій діяльності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Турчин Д.А. Полевая криминалистика и её практическое применение: Научно-практическое пособие/ Д.А. Турчин, И.С. Чижиков / Под ред. проф. Е.П. Ищенко . – М.: Издательство«Юрлитинформ», 2006. – 144 с.
2. Турчин Д.А. Теоретические основы учения о следах в криминалистике / Дмитрий Афанасьевич Турчин. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1983. – 187 с.
3. Украинцев Б.С. Проблема активности отображения/ Б.С. Украинцев // Вопросы философии. – 1972. – № 11. – С. 78-90.
4. Усманов Р.А. Информационные основы предварительного расследования / Рамиль Асхатович Усманов / Под ред. д.ю.н. А.А. Белякова. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2006. – 208 с.
5. Философия для аспирантов: Учебное пособие / [Кохановский В.П., Золотухина Е.В., Лешкевич Т.Г., Фатхи Т.Б.]. – [2-е изд.]. – Ростов н/Д: «Феникс», 2003. – 448 с. (Серия «Высшее образование».).
6. Философия Канта и современность / [Т.И. Ойзерман, В.Ф. Асмус, А.А. Пионтковский, П.П. Гайденко, В.С. Швырев и др.] / Под общ. ред. Т.И. Ойзермана. – М., «Мысль», 1974. – 469 с.
7. Хорунжий С.Н. Совершение преступления группой как фактор, определяющий особенности следовой информации / С.Н. Хорунжий // Юридические записки: Криминалистические средства и методы исследования преступлений / Под ред. О.Я. Баева. – Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета, 1999. – Вып. 10. – С. 143-151.
8. Хрусталёв В. Какой быть классификации криминалистических экспертиз? / Виталий Хрусталев // Уголовное право. – 2002. – № 4. – С. 75-78.
9. Хрусталёв В.Н. Участие специалиста-криминалиста в следственных действиях / В.Н. Хрусталёв, Р.Ю. Трубицын. – СПб.: Питер, 2003. – 208 с.
10. Центров Е. Тактические особенности допроса при участии защитника/ Евгений Центров // Законность. – 2004. – № 3. – С. 27-29.
11. Циркаль В.В. Тактика производства следственных действий с участием специалистов: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза» / В.В. Циркаль. – К., 1984. – 25 с.
12. Шаров В.И.Методологический аспект внедрения информационных технологий в деятельность по раскрытию и расследованию преступлений / В.И. Шаров // Вісник ЛДУВС: Науково-теоретичний журнал. Спец. Вип. у 4 ч. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. – Ч. 3. – С. 16-20.
13. Шаталов А.С. Криминалистические алгоритмы и программы. Теория. Проблемы. Прикладные аспекты. (Научное издание) / Александр Семенович Шаталов. – М.: Лига Разум, 2000. – 252 с.
14. Швидкий О.Г. Планування та організація початкових слідчих дій при розслідуванні квартирних крадіжок: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / О.Г. Швидкий. - Х., 2000. - 18с.