Разом з тим, аналізуючи гарантії прав особи і гарантії інтересів держави у кримінальному процесі, необхідно наголосити, що їх співвідношення не повинно розглядатись як протиставлення інтересів особи та держави. Ці гарантії «перебувають в єдності, доповнюють одна одну і в цілому характеризують демократизм і гуманізм кримінального процесу України, хоч і потребують удосконалення» [3, с. 23].
У наукових працях, присвячених дослідженню процесуальних гарантій, наводиться їх класифікація за сферою дії кримінально-процесуальних норм, відповідно до якої виділяють: 1) процесуальні гарантії, передбачені нормами, які охоплюють регулюючим впливом усю систему кримінального процесу або містять роз’яснення процесуальних понять та інститутів; 2) процесуальні гарантії, передбачені нормами, що охоплюють регулюючим впливом певні типові процесуальні ситуації [8, с. 33-34].
Ми поділяємо таку позицію і вважаємо, що конкретний правовий засіб як процесуальну гарантію можливо визначити лише в межах конкретних або декількох однорідних правовідносин, спрямованих на досягнення певного результату.
На нашу думку, до процесуальних гарантій, регулюючий вплив яких поширюється на усю систему кримінального судочинства, слід віднести: принципи кримінального процесу; кримінально-процесуальну форму; обов’язки учасників кримінального судочинства; заходи кримінально-процесуального примусу; здійснення контрольних та наглядових функцій спеціально уповноваженими на те органами.
Усі інші процесуальні гарантії належать до другої групи, оскільки їх регулятивний вплив поширюється лише на окремі однорідні суспільні відносини у сфері кримінального судочинства. Ці гарантії є додатковими щодо перших, оскільки відповідають конституційним принципам кримінального процесу та деталізують їх зміст стосовно конкретних ситуацій.
Таким чином, поряд зі наскрізними гарантіями, які діють на всіх стадіях кримінального процесу (наприклад, презумпція невинуватості, право на повагу до честі і гідності, на оскарження дій та рішень слідчого, особи, що проводить дізнання, прокурора та суду, на відмову давати показання або пояснення щодо себе, члені сім’ї чи близьких родичів), існують гарантії, розраховані на порівняно короткий етап, наприклад, при виборі слідчої дії, її підготовці та проведенні, оформленні ходу та результатів (заборона виконання дій, небезпечних для здоров’я осіб, які беруть участь у відтворенні обстановки і обставин події, заборона розголошення обставин особистого життя під час обшуку чи виїмки тощо).
ЛІТЕРАТУРА
гарантія право кримінальний судочинство
1. Куцова Э.Ф. Гарантии прав личности в советском уголовном процессе / Куцова Э.Ф. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. – 114 с.
2. Тертишник В.М. Гарантії істини та захисту прав і свобод людини в кримінальному процесі / Тертишник В.М. – Дніпропетровськ: Юрид. акад. МВС України, 2002. – 432 с.
3. Мычко Н.И. Законность и обеспечение прав граждан при осуществлении правосудия и в деятельности правоохранительных органов Украины / Мычко Н.И. – Донецк: Донецк. юрид. ин-т, 2008. – 364 с.
4. Юрченко В.Е. Гарантии прав потерпевшего в судебном разбирательстве / Юрченко В.Е. – Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1977. – 140 с.
5. Кротова Л.А. О процессуальных гарантиях в уголовном судопроизводстве / Л.А. Кротова // Вопросы осуществления прав и обязанностей в развитом социалистическом обществе. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1983. – С. 92–96.
6. Ахпанов А.Н. Система гарантий прав личности в сфере процессуального принуждения / А.Н. Ахпанов // Проблемы предварительного следствия и дознания: сб. науч. тр. – М.: Всесоюз. науч. исслед. ин-т МВД СССР, 1987. – С. 3–6.
7. Никоненко М.Я. Поняття, види та зміст кримінально-процесуаль-
них гарантій / М.Я. Никоненко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2001. – Вип. 1. – С. 59–69.
8. Карабут Л.В. Принцип публічності у кримінальному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 ,,Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / Л.В. Карабут. – К., 2008. – 22 с.
9. Добровольская Т.Н. Гарантии прав граждан в уголовном судопроизводстве / Т.Н. Добровольская // Сов. государство и право. – 1980. – № 2. – С. 128–135.
10. Шадрин В.С. Обеспечение прав личности при расследовании преступлений / Шадрин В.С. – М.: Юрлитинформ, 2000. – 232 с.
11. Кокорев Л.Д. Процессуальные гарантии прав и законных интересов личности в уголовном судопроизводстве / Л.Д. Кокорев, В.З. Лукашевич // Вестн. Ленингр. ун-та. – 1977. – № 11. – С. 106–109.
12. Кротова Л.А. Процессуальные гарантии достижения задач уголовного судопроизводства: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09,,Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / Л.А. Кротова. – Казань, 1982. – 37 с.
13. Абдумаджидов Г. Усиление гарантий прав и законных интересов граждан при производстве следственных действий / Г.А. Абдумаджидов // Актуальные проблемы совершенствования проведения следственных действий: сб. науч. тр. – Ташкент: Ташкент. высш. школа МВД СССР, 1982. – С. 38–42.
14. Чельцов М.А. Советский уголовный процесс: [учеб. для юрид. ин-тов] / Чельцов М.А. – 4-е изд., испр. и перераб. – М.: Госюриздат, 1962. – 503 с.
15. Шпилев В.Н. Участники уголовного процесса / Шпилев В.Н. – Минск: Изд-во Белорус. гос. ун-та, 1970. – 176 с.
16. Леоненко В.В. Профессиональная этика участников уголовного судопроизводства / В.В. Леоненко. – К.: Наук. думка, 1981. – 163 с.
17. Галаган А.И. Особенности расследования органами внутренних дел общественно опасных деяний лиц, признаваемых невменяемыми: [учеб.-практ. пособие] / Галаган А.И.; отв. ред. А.Я. Дубинский. – К.: Киев. высш. шк. МВД СССР, 1986. – 82 с.
18. Конституція України: із змінами, внесеними Законом України від 8 груд. 2004 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2006. – 60 с. – (Серія “Закони України”).
19. Кримінальний кодекс України: за станом на 24 берез. 2008 р. – Офіц. вид. – К.: Вид. дім “Скіф”, 2008. – 156 с. – (Серія “Кодекси і закони України”).