Завданням кримінального права більшості держав є охорона інтересів суспільства від злочинних посягань та попередження злочинів. Конкретні формулювання можуть відрізнятися в деталях (наприклад, Кримінальний кодекс штату Нью-Йорк так формулює ці завдання: «заборонити поведінку, яка невиправдано і непробачно заподіює або створює загрозу спричинення значної шкоди індивідуальним або громадським інтересам» і «забезпечити публічну безпеку, попереджаючи вчинення посягань за допомогою страхітливого впливу накладаються покарань, соціального відновлення особистості засуджених, а також їх ізоляції, коли це потрібно в інтересах охорони суспільства »), але суть їх у цілому однакова.
Порушуючи певну функцію права,людина завдає шкоди суспільству в цілому і за це несе певну міру та вид відповідальності.
Роблячи висновок можна сказати,що все залежить від порушення суб’єкта функцій права,в залежності від тяжкості порушення, певна людина буде нести певну міру покарання від тяжкості заподіяння шкоди суспільству.
Порушуючи будь-яку з функцій права так і в державі виникають певні недоліки та розгалуження в системі правопорядку з чого випливає вандалізм,монархія,мітинги і т. і.
Висновок
На закінчення хотілося б підбити деякі висновки:
1. Під функцією права розуміють або соціальне призначення права, або напрями правового впливу на суспільні відносини, або і те й інше разом узяте.
2. Соціальне призначення права формується, складається з потреб суспільного розвитку. Відповідно до потреб, соціальними потребами суспільства створюються закони, спрямовані на закріплення певних відносин, їх регулювання або охорону. Соціальне призначення права полягає у врегулюванні, впорядкуванні суспільних відносин, надання їм належної стабільності, створенні необхідних умов: для реалізації прав громадян і нормального існування громадянського суспільства в цілому.
3. Правове вплив - це така категорія, яка характеризує шляхи, форми, способи впливу права на суспільні відносини. Це реалізація правових принципів, установлень, заборон, приписів і норм в суспільному житті, діяльності держави, її органів, громадських об'єднань та громадян.
4. Напрямок впливу - найбільш істотний компонент функції права, воно є свого роду відповіддю права на потреби суспільного розвитку, результатом законодавчої політики, яка концентрує ці потреби і трансформує їх в позитивне право.
Таким чином, функція права - це прояв його іманентних, специфічних властивостей. У функції акумулюються такі властивості права, що випливають з її якісною самостійності як соціального феномена:
Функція права випливає з її сутності і визначається призначенням права в суспільстві. Функції - це «світіння» сутності права в суспільних відносинах. У той же час, будучи проявом іманентних властивостей сутності, функції не зводяться до них і не є простою їх «проекцією». Не можна механічно зв'язувати функції і сутність права. Як явище завжди містить момент незалежності від сутності, так і функція права має певну ступінь незалежності від його сутності.
Функція права - це такий напрям його впливу на суспільні відносини, потреба в здійсненні якого породжує необхідність існування права як соціального явища. У цьому сенсі можна сказати, що функція характеризує напрям необхідної дії права, тобто такого, без якого суспільство на даному етапі розвитку обійтися не може (регулювання, охорона, закріплення певного виду суспільних відносин).
Функція виражає найбільш істотні, головні риси права і спрямована на здійснення корінних завдань, що стоять перед правом на даному етапі його розвитку.
Функція права уявляє, як правило, напрям його активної дії, упорядочивающего певний вид суспільних відносин. Тому одним з найважливіших ознак функції права є її динамізм.
Сталість як невід'ємну ознаку функції характеризує стабільність, безперервність, тривалість її дії. Про постійний характер функції права можна говорити в тому сенсі, що вона постійно властива праву. Але це не означає, що незмінним залишається механізм і форми її здійснення, які змінюються і розвиваються відповідно до потреб практики
Однією з найважливіших властивостей права є його здатність виступати в ролі регулятора суспільних відносин. Саме в цьому полягає соціальне призначення права. Правове регулювання відбувається в результаті впливу норм права на свідомість людей, а через неї -- на їх поведінку. її одноманітність і повторюваність, відповідність вимогам права становить зміст правового регулювання. Вплив права на суспільні відносини може відбуватися в кількох напрямках.
З регулятивними можливостями права пов'язані його функції. Під функцією права слід розуміти головні напрямки його впливу на суспільні відносини. Ці напрямки обумовлені соціальним призначенням права. Щодо власне юридичних функцій права, то вони поділяються на регулятивну і охоронну. Регулятивна функція спрямована на закріплення суспільних відносин або забезпечення їх розвитку. У здійсненні регулятивної функції особливого значення набуває конституційне закріплення форм власності і основних політичних інститутів, що існують у суспільстві
Завданням охоронної функції права є здійснення впливу на суспільні відносини шляхом поступового витискування тих явищ, які є небажаними для суспільства. Ця функція здійснюється заради охорони особистості і суспільної безпеки з допомогою встановлення заборон та негативних наслідків порушень, шляхів виконання прийнятих щодо правопорушників рішень і т. ін.
Здатність права бути регулятором суспільних відносин -- головна його корисна властивість. Саме через наявність цієї властивості право має величезну інструментальну цінність -- воно є необхідним і корисним для суспільства феноменом, важливою складовою нормативної основи його життя.
Список використаних джерел
1. Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права: Учебное пособие. - М.: Юристъ, 1999. - 272 с.
2. Комаров С.А., Малько А.В. Теория государства и права. Учебник. - М.: Норма, 1999. - 448 с.
3. Лазарев В.В., Липень С.В. Теория государства и права: Хрестоматия: В 2-х т. Т.1. 620 с.
4. Малько А.В., Матузов Н, Теория государства и права: Курс лекций. М.: Юристъ - 2001, 672 стр.
5. Конституція України
[1] Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права: Учебное пособие. – М.: Юристъ, 1999. – 254 стр..
[2] Комаров С.А., Малько А.В. Теорія держави та права. Посібник. – М.: Норма, 1999. – 426 стр.
[3] Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права: Учебное пособие. – М.: Юристъ, 1999. – 261 стр.