Згідно зі ст. 6 вищеназваного Положення до компетенції зборів належить: по-перше, розгляд будь-яких питань, віднесених до відання місцевого самоврядування (в тому числі і в сфері планування та забудови міст, в межах Конституції і законів України, внесення пропозицій відповідним органам і організаціям; по-друге, обговорення проектів рішень місцевих Рад та їх органів з важливих питань місцевого життя; по-третє, обговорення інших питань, що зачіпають інтереси населення відповідної території.
Отже, участь у зборах громадян за місцем проживання дає громадськості можливість висловити свою думку з метою захисту екологічної безпеки населення, що проживає у відповідній частині міста, які порушуються у здійсненні планування та забудови останнього.
Чинне законодавство України надає зборам право звертатися з пропозиціями до відповідних Рад, державних органів, інших органів місцевого і регіонального самоврядування, керівників підприємств, організацій і установ, які зобов'язані розглянути ці пропозиції та інформувати у місячний строк про результати розгляду осіб або органи, за рішенням яких було скликано збори. Рішення загальних зборів громадян мають враховуватися органами місцевого самоврядування в їх діяльності при здійсненні планування та забудови територій міст.
На сьогоднішній день громадськість в нашій державі має право брати участь в забезпеченні екологічної безпеки містобудівної діяльності не лише на рівні місцевих та регіональних органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також і на рівні центрального органу державної виконавчої влади України, яким є Міністерство регіонального розвитку та будівництва України.
Згідно із Положенням про Громадську раду при Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України, затвердженим наказом Мінрегіонбуду України від 10 травня 2007 р. №11, за наказом Міністра було утворено громадську раду з метою участі громадськості у процесах прийняття важливих рішень, забезпечення захисту громадянами України своїх економічних і соціальних прав та законних інтересів, участі в державному управлінні і сприяння врегулюванню різноманітних конфліктних ситуацій у сфері містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства.
До складу Громадської ради на паритетних засадах залучаються представники громадських організацій та об'єднань, асоціацій, професійних спілок, вчені, представники органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, що висловили бажання взяти участь у її роботі. Рішення Громадської ради, прийняті у межах її компетенції, є рекомендаційними для розгляду і врахування на засіданні колегії Міністерства, науково-технічної ради та у роботі структурних підрозділів.
Громадська рада Мінрегіонбуду України систематично інформує громадськість через засоби масової інформації про свою діяльність, прийняті рішення та стан їх виконання. Громадська рада має своїми основними завданнями участь у розробленні та реалізації заходів щодо проведення єдиної державної політики у сфері містобудування, представлення інтересів громадськості у сфері містобудування, сприяння Міністерству в реалізації своїх повноважень шляхом залучення громадськості, а також забезпечення зворотного зв'язку громадських організацій та об'єднань з Мінрегіонбудом, узагальнення громадської думки стосовно діяльності Міністерства.
З огляду на вищевикладене інститут участі громадськості у плануванні та забудові міст нашої держави є відносно новим, проте, з позицій дисертантки, надзвичайно важливим правовим засобом забезпечення права кожної людини проживати або перебувати в безпечному міському середовищі.
Серед досліджених вище, форм участі громадськості найбільш дієвою, на наш погляд, є місцеві референдуми з питань екологічної безпеки, що виникають при здійсненні планування та забудови міст України. Оскільки рішення таких референдумів є обов’язковими, то це дає нам підстави стверджувати, що вони виступають формою здійснення громадськістю управління в галузі забезпечення екологічної безпеки містобудівної діяльності.
громадськість екологічний безпека довкілля
Література
1. Шульга М.В. Щодо участі громадськості в забезпеченні використання та охорони земель / Шульга Микола Васильович // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2003. – Вип. 50. – С. 85–87. – (Серія «Юридичні науки»).
2. Экология города: [учеб. для студ. вузов / ред. Стольберг Ф.В.]. – К.: Либра, 2000. – 286 c.
3. Юридична енциклопедія: в 6 т. /. – К.: Українська енциклопедія ім. Бажана, 1998. Т. 1: А-Г. – 1998. – 672 с.
4. Юридична енциклопедія: в 6 т. /. – К.: Українська енциклопедія ім. Бажана, 1999. Т. 2: Д-Й. – 1999. – 744 с.
5. Юридична енциклопедія: в 6 т. /. – К.: Українська енциклопедія ім. Бажана, 2002. Т. 4: Н-П. – 2002. – 720 с.
6. Юридична енциклопедія: в 6 т. /. – К.: Українська енциклопедія ім. Бажана, 2002. Т. 5: П-С. – 2003. – 736 с.
7. Явич Л.С. Проблемы правового регулирования советских общественных отношений / Явич Л.С. – М.: Госюриздат, 1961. – 152 с.
8. Яковлєва О. Планування для міста майбутнього / Яковлєва О. // Урядовий кур’єр. – 2005. – С. 10.
9. Яременко В.В. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах / Яременко В.В., Сліпушко О.М. – К.: Аконт, 2005. – 862 с.