Содержание
Вступ
Розділ І. Історичний розвиток та становлення правової системи США
1.1 Поняття англо-саксонського типу правової системи
1.2 Юридичні джерела в правовій системі штатів
1.3 Передумови виникнення та прийняття Конституції США
1.5 Право США у XІХ-XX ст.
Розділ ІІ. Структура американського права
Розділ ІІІ. Правова система США на сучасному етапі
Список використаної літератури
Поняття правової системи має суттєве значення для характеристики права тієї чи іншої конкретної країни. Право як частина світової культури неоднакове для держав різних типів, форм, режимів. Для кожної держави сучасного світу характерний той чи інший тип права. Його сутність, зміст мають вирішальне значення для характеристики правової системи, притаманної цій державі.
У деяких державах діють кілька конкуруючих правових систем. Іноді навіть недержавні об"єднання можуть мати своє право, наприклад, мусульманське право, канонічне право, індуське право, тощо.
Правова система кожної держави має свою специфіку, структуру, мету, формується у визначений історичний час, у конкретному регіоні, характеризується національними особливостями, складається в суспільствах з різними звичаями, віруваннями, різними видами джерел права. Правові системи можна класифікувати за різними критеріями: юридичним, економічним, географічним, етнографічним, ідеологічним тощо. Співвідношення цих критеріїв у різних державах різні. Правова система конкретного суспільства, що відображає його соціально-економічну, політичну і культурну своєрідність, представляє собою національну правову систему. Вона визначає цінність даної правової системи, відображає єдність суспільства і виступає одним із виявлень державного суверенітету держави. (13, с.99).
З урахуванням викладеного в науці виділяють наступні правові системи (або сім"ї):
1) англосаксонську (Англія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія та ін.);
2) романо-германську (країни континентальної Європи, Латинської Америки, деякі країни Африки, а також Туреччина);
американське право конституція
3) релігійно-правову (країни, що сповідують як державну релігію іслам, індуїзм, іудаїзм);
4) соціалістичну (Китай, В"єтнам, КНДР, Куба);
5) систему звичаєвого права (екваторіальна Африка і Мадагаскар). (3, с.221)
За дослідження різних типів правових систем, бралося багато вітчизняних і зарубіжних вчених, такі як: К. Волинка, А. Олійник, Согрин, Н. Оніщенко. А до вивчення правової системи США свої сили приклали Берхнем, Дж. Клак, Р. Таргонскі, Д. Каррі та інші.
Мета курсової роботи полягає в тому, щоб проаналізувати правову систему США, визначити її тип, описати структуру, дослідити історичний розвиток та становлення права у США, знайти деякі особливості у порівнянні з іншими країнами. Для досягнення поставленої мети ставляться такі завдання:
1. Охарактеризувати тип правової системи США. (Сполучені штати належать до англосаксонської правової системи) Отже будемо досліджувати саме англосаксонську правову систему.
2. Проаналізувати передумови виникнення Конституції, її прийняття та висвітлити основні ідеї, закріплені в ній.
3. Охарактеризувати структуру права США.
4. Вказати особливості американського права на даному етапі.
Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатку.
Правова система - сукупність внутрішньо узгоджених, взаємопов"язаних, соціально однорідних юридичних засобів, за допомогою яких держава здійснює необхідний нормативний вплив на суспільні відносини, закріплюючи, регулюючи, охороняючи і захищаючи їх від правопорушень.
Вона:
базується на праві;
Формується у зв"язку з правом;
має вторинний характер щодо базисних відносин;
існує у вигляді складного комплексного утворення;
складається із ряду елементів.
Елементи правової системи:
Статичні:
система права;
система законодавства;
правові принципи;
правова культура;
юридичні установи;
юридична техніка;
юридичні терміни;
правова політика;
Динамічні:
правотворчість;
правореалізація;
юридична практика;
правові відносини.
Правова сім’я - досить широка сукупність національних правових систем у межах одного типу права, що об"єднані спільністю історичного формування, структури джерел, провідних галузей та правових інститутів, юридичної культури та мислення, а також практикою застосування. (12, с.126-127).
Англо-американський тип (сім’я) правової системи загального права - сукупність національних правових систем, які мають спільні риси, проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі норми, сформульованої суддями в судовому прецеденті, який домінує як форма (джерело) права, у поділі права на загальне право і право справедливості, у визнанні закону лише після апробування його судовою практикою, у превалюванні процесуального права над матеріальним. (14, с.546-547).
В основі цієї правової системи лежить англійське право, яке практично застосовується тільки в Англії та Уельсі. Структура англійського права складалася протягом століть. У ньому не існує традиційного поділу на приватне та публічне, на цивільне, адміністративне, торгове та т. ін. У той же час англійське право поділяють на загальне та право справедливості.
Загальне право - сукупність норм, що були створені системою королівських судів.
Право справедливості - система правових норм, що створені судами лорда-канцлера у процесі доповнення, а іноді й перегляду системи загального права.
Загальне право і право справедливості залишилися структурними елементами єдиного права. (12, с.129).
У США застосовується загальне право Англії з 1607 року, тобто з дати утворення першої колонії. На той час юристів у США не було, а вироблені прецеденти феодальним суспільством були далекі від умов життя в Америці. Це свідчить про те, що Америка того часу загального права не знала.
Після прийняття Конституції США (1789 р.) постало питання про кодифікацію. Ряд штатів прийняли кримінальний, кримінально-процесуальний та цивільно-процесуальний кодекси.
Проте не зважаючи на це, всі штати крім Луїзіани, залишилися у системі загального права. Загальне англійське право залишилося незмінним тільки до проголошення незалежності. Після цього правові системи Англії та США розвивалися незалежно. Оригінальність права США можна пояснити такими рисами:
Англія - острів у Європі, США - континентальний масив;
Англія - країна традицій, американці не люблять стародавніх традицій;
Англія - монархія, де правосуддя централізоване, США - республіка, в якій є федеративний поділ і система судів;
американське право відрізняється від права англійського за структурою і змістом норм, понять та структурою в цілому. (12, с.131).
Географія поширення загального права англо-американського типу, крім Англії і країн Північної Америки - деякі держави різних континентів. Ступінь його впровадження в цих країнах неоднаковий. (14, с.546.)
Своєрідність англосаксонського права полягає в тому, що воно реалізується не самостійно, а через прецеденти, за їх допомогою. Ця система включає нині правові системи усіх, за деяким винятком, англомовних країн.
Судовий прецедент - своєрідне джерело права англосаксонської правової системи. Прецедент являє собою таке рішення державного судового органу, що приймається за зразок при розгляді аналогічних справ у майбутньому. За його допомогою може бути підтверджений чи пояснений будь-який аналогічний факт чи обставина, що має значення при розгляді юридичної справи.
Суть прецеденту - в обов"язку суддів ухвалювати рішення на основі рішень вищих судів. Судовий прецедент створюється, як правило вищими органами судової системи. Умовою дії системи прецедентів є наявність джерел інформації про прецеденти, тобто судових звітів (law reports). (3, с.121-122.)
Визначити дату набрання прецедентною нормою чинності складно, оскільки неписана норма формується протягом невизначеного часу. Можливі три варіанти застосування суддями нової прецедентної норми:
1) лише до фактів, що виникли після прийняття цієї норми (перспективна дія).
2) до фактів, які мали місце після оголошення нової норми, і до фактів у тих справах, що знаходяться в судовому розгляді (теперішня перспективна дія)
3) до фактів, які виникли до і після її прийняття (ретроспективне застосування).
Традиційно застосування прецедентної норми пов"язано з третім випадком, тобто зі зворотною дією. (14, с.555.)
Англійське право гласить: вирішувати так, як було вирішено раніше. Воно має імперативний характер, тобто кожна судова інстанція зобов"язана слідувати прецедентам, виробленим вищестоящим судом, а також створеним нею самою. (3, с.224.)
Іншим джерелом англосаксонського права є закон (статут). Він з"явився набагато пізніше прецеденту, але поступово набув важливого значення у правовому регулюванні суспільних відносин. Статут має певний пріоритет перед прецедентом, може скасувати його. Однак це не означає, що прецедент похідний від закону. Своєрідність англосаксонського права полягає в тому, що закон реалізується не самостійно, а через прецеденти, за їх допомогою. (3, с.224.)
Правовий звичай. Під правовим звичаєм розуміється звичай, що одержав санкцію держави і визнаний внаслідок цього джерелом права.
Правовий звичай - правило поведінки, яке в результаті багаторазового повторення в часі і просторі набуває певної стійкості, закріплюється у практичному досвіді і психології людей, санкціоноване державою шляхом посилання на нього в нормі закону або використання його як основи судового рішення. (3, с.123.)