Другим важливим фактором, що впливає на прояв комплексу сваволі та ілюзій у осіб, які вчинили статеві злочини щодо неповнолітніх, є так звана сексуальна свобода. Вона призвела до вседозволеності в інтимних стосунках. Наприклад, статеве життя широко демонструється на екранах та у поліграфічній продукції під приводом того, що це є невід’ємною складовою людського буття. Напоказ виставляються всілякі збочення: «прикладом для наслідування стають педерасти, лесбіянки, бісексуали і транссексуали; широко рекламується професія повії, дискутується доцільність її легалізації» [13, с. 68]. Очевидним є і те, що «інформаційна отрута» призводить до інтелектуального розпаду та руйнування внутрішніх, душевних якостей особистості.
На сучасному етапі розвитку кримінологічної науки вчені все частіше звертають увагу на негативний вплив засобів масової інформації на формування злочинної поведінки. Так, у 2008 році Академія правових наук України у фундаментальній науковій праці «Правова система України: історія, стан та перспективи» звертає увагу на той факт, що українські ЗМІ, передусім телебачення, переобтяжені демонструванням особливо тяжких злочинів, до яких відносяться і статеві злочини щодо неповнолітніх. Вчені наголошують, що негативний вплив проявляється в тому, що з одного боку у громадян формується викривлене уявлення про характер сучасної злочинності, а з другого – таке тиражування насильства справляє вплив на суб’єктивне сприйняття дійсності громадянами, і підвищується ступінь страху і почуття небезпеки перед злочинами, внаслідок чого послаблюються контакти населення із працівниками правоохоронних органів, і громадяни не повідомляють про злочин [9, с. 35].
Як засвідчують наукові дослідження, ЗМІ та порнографія можуть провокувати агресивну поведінку. Так, кількість зґвалтувань різко виросла в 1960–1970-х роках, коли порнографія розповсюджувалася по всьому світі. Особлива увага звертається на ту обставину, що розповсюдження так званих «секс-журналів» негативно впливає на сексуальну поведінку молодих людей. Як доводять дослідження зарубіжних науковців, особистість, яка вчинила статевий злочин щодо неповнолітнього часто купували продукцію сексуального характеру. Проведене нами опитування засуджених підтверджує цей факт, оскільки 53% засуджених за статеві злочини щодо неповнолітніх, на запитання чи часто ви переглядали аудіо-, відеопродукцію, яка демонструвала статеві зносини із застосуванням насильства, дали позитивну відповідь (Додаток А). Зазначене не викликає сумніву, адже Україна увійшла в п’ятірку країн – виробників дитячої порнографії і у десятку лідерів її розповсюджувачів. Як зазначають експерти, цьому сприяє відсутність законодавчої бази і недостатнє залучення у запобігання цьому негативному явищу Інтернет-спільноти [4, с. 14]. Необхідно відмітити, що дитяча порнографія – проблема не тільки українська, але й світова. За даними організації «National Children’s Homes», кількість злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством над дітьми, з 1988 року у всьому світі збільшилось у 15 разів. Відповідно до спеціального звіту UNICEF, в 2008 році 80% дитячої порнографії розповсюджується через Інтернет [6, с. 14]. Не можна сказати, що в Україні відсутнє законодавство, спрямоване на запобігання пропагування насильницької статевої поведінки та порнографії. Так, в Україні прийнятий Закон «Про захист суспільної моралі», який забороняє виробництво і ввезення в Україну творів, зображень інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження, їх виготовлення перевезення чи інше переміщення, реклама, збут чи розповсюдження [9]. Щоб запобігати негативному впливу порнографії, Верховна Рада України Законом від 11 червня 2009 р. внесла зміни до ст. 301 КК України, де поряд з ввезенням, виготовленням, збутом, розповсюдженням передбачила відповідальність за зберігання порнографічної продукції [7].
Слід зазначити, що заміна цінностей в суспільстві під впливом перегляду порнографії пояснюється механізмом десенсибілізації – поступової заміни в системі цінностей, коли раніше неприйнятні форми сексуальної поведінки стають звичними під дією регулярного впливу сексуальної інформації. Відповідно до зазначеного неадекватні і збочені форми сексуальної активності сприймаються як цілком нормальні, відповідно замінюються морально-етичні стандарти.
Зміна поведінки може приймати деструктивні форми у вчиненні сексуальних злочинів-копій, особливо у осіб з підвищеною навіюваністю і слабкою інтелектуальною діяльністю [8, с. 344]. Неодноразовий перегляд сцен сексуального насильства дозволяє людині більш терпимо ставитись до насильства в житті, а це призводить до послаблення стримуючих етичних факторів.
Таким чином, вищенаведений негативний вплив засобів масової інформації та порнографії на формування злочинної поведінки, дає підстави віднести їх до умов вчинення статевих злочинів щодо неповнолітніх.
З наведених причин і умов статевих злочинів, вчинених щодо неповнолітніх, можна сказати, що сваволя особи, яка вчинила статеві злочини проти неповнолітніх, проявляється у тому, що особа бажає задовольнити свої сексуальні потреби шляхом посягання на статеву недоторканість неповнолітніх. Дії досліджуваного злочинця суперечать природному стану розвитку найбільш незахищеної категорії населення.
Виходячи з семантичного тлумачення терміну ілюзія – видимість, уявність, обман почуттів [6, с. 42] та розглянутих причин і умов статевих злочинів щодо неповнолітнього ми прийшли до висновку, що ілюзія проявляється у тому, що у особи сформувалося уявлення про допустимість (можливість) задоволення своїх статевих потреб шляхом використання неповнолітнього. Усе це призводить до соціальної патології осіб, які вчинили статеві злочини щодо неповнолітніх, яка формується через відсутність соціальної культури та свідчить про наявність комплексу сваволі й ілюзій.
Таким чином, низький рівень соціальної культури суспільства виступає визначальним чинником формування злочинної поведінки осіб, які вчинили статеві злочини щодо неповнолітніх, оскільки на основі нього в осіб сформувався комплекс сваволі та ілюзій, який і є причиною досліджуваних злочинів.
Визначення розглянутих у досліджені детермінант, які впливають на формування злочинної поведінки досліджуваної категорії осіб, у подальшому сприятиме виробленню ефективних заходів протидії вчиненню статевих злочинів щодо неповнолітніх в Україні.
злочин поведінка соціальний статевий
Література
1. Осипов П.П. Квалификация половых преступлений / П.П. Осипов // Вестник Ленинград. ун-та. – 1966. – №5. – С. 152–157.
2. Осипов П.П. О гуманистической сущности учета личности при назначении наказания / П.П. Осипов // Человек и общество. – Л.: 1973. – Вып. 12. – С. 201–208.
3. Парсонс Т. Система координат действия и общая теория систем действия: культура, личность и место социальних систем: [Американская социологическая мысль] / под. ред. В.И. Добренькова. – М.: 1992.
4. Пилипенко В.Є. Спеціальні та галузеві соціології: [Навч. посіб.] / Пилипенко В.Є., Вишняк О.І., Куценко О.Д. – К.: Каравела, 2003. – 304 с.
5. Пусторослев П.П. Русское уголовное право. Общая часть / Пусторослев П.П. – Юрьев: Тип. К.: Маттисена, 1912. – Випуск 1 – С. 256.
6. Петрушенко В.Л. Філософія: [Навчальний посібник, 2-е видання, виправлене і доповнене] / П.П. Петрушенко. – К.: «Каравела», 2002 – 544 с.
7. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву [Курс советского уголовного права. Общая часть] / А.А. Пионтковский. – М.: Ин-т гос. и пр. Акад. Наук СССР, 1961. – 136 с.
8. Питання боротьби зі злочинністю6: [Збірник наук. Праць]. / Ред. кол.: Ю.В. Баулін та ін. – Х.: «Кроссроуд», 2007. – Випуск 14 – 284 с.
9. Побегайло Э.Ф. Криминологическая характеристика и предупреждение насильственной преступности / Э.Ф. Побегайло // Российский криминологический взгляд. – 2007. – №3 – С. 103.
10. Поволоцька С.Г. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх з досвіду Великобританії / С.Г. Поволоцька // Проблеми злочинності в Україні: роль правоохоронних органів та громадськості у їх запобіганні: [Матер. кругл. столу]. – Х.: НУВС, 2003. – 320 с.
11. Подольська Є.А. Філософія [Підручник] / Є.А. Подольська. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 669 с.
12. Познышев С.В. Криминальная психология: Преступные типы. О психологическом исследовании личности преступника в частности / С.В. Познишев; [сост. и предисл. В.С. Овчинский, А.Ф. Федорова]. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 302 с.
13. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1985–2008 / [за заг. ред. В.В. Онопенка, Ю.Л. Сеніна]. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2009. – 592 с.
14. Постанова Пленум Верховного Суду України Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. – №.5 від 30 травня 2008 року. – Режим доступу: www.scourt.gov.ua /crients/vs.nsf.