Зміцнити демократію, політичні свободи та участь громадян у створенні законів пов’язаних з правами людини;
Міжурядове співробітництво в питаннях демократії та ефективного управління на всіх рівнях;
Розвивати транскордонне співробітництво, стандарти демократії та ефективного управління, в тому числі, незалежного функціонування громадських служб;
Заохочувати участь неурядових організацій в діяльності урядів держав, як суттєву складову внеску громадянського суспільства до прозорості і підзвітності демократичної форми управління;
Забезпечити право вільного волевиявлення свободи слова, свободи мирних зібрань, свободу асоціацій;
Так, звичайно, завдання мають конкретні факти. Тому що, нещодавно, в травні 2006 року в Республіці Білорусь влада систематично нехтує фундаментальними правами і свободами людини; владний режим у боротьбі з опозицією не гребує найогиднішими методами державного терору: викраденнями та вбивствами політичних супротивників, розгонами мітингів і демонстрацій, залякування і побиття активістів опозиції, обшуками й арештами і т.д. Отже факти досить переконливі.
Об’єкт дослідження
Об’єктом дослідження є люди, які не знають свої права, і не користуються ними.
Мій об’єкт належить до живої групи.
Ще існують подібні об’єкти такі як, тварини, рослини, птахи і т.д.
Мій об’єкт відрізняється від подібних йому об’єктів тим, що людина є найвищим над всіма іншими об’єктами.
Спільне в них лише те, що вони відносяться до живої групи, а також дихають і розвиваються.
Об’єкт дослідження розвивається рік за роком, поки він не усвідомить, що він людина і не почне користуватися своїми правами.
Предмет дослідження
Об’єкт має різноманітні напрямки діяльності, тому що об’єктом є люди, а вони панують у всіх напрямках діяльності.
У моєму випадку досліджується роль міжнародної інформації в захисті прав людини.
Мене цікавить саме цей напрямок, тому що переді мною стоїть завдання, воно полягає у визначені міжнародної інформації, міжнародного права, права людини на інформацію та захист прав.
Вони відділяють мої напрямки від мого об’єкта своєю неточною визначеністю, недотриманістю і специфічною тематикою і проблематикою.
Ці напрямки потрібно досліджувати для того, щоб розкрити головну проблему мого дослідження, яка полягає в ролі міжнародної інформації в захисті прав людини.
Результати будуть, на мою думку невичерпними, тому що тема обширна і всі її аспекти, я, як учениця другого курсу, просто не в змозі буду дослідити самостійно до кінця.
Предметом моєї індивідуальної роботи є всілякі міжнародні закони, Хартії, принципи та права людини, якими потрібно користуватися і які потрібно знати.
Моделювання системи
міжнародне право омбудсман судочинство
Завдання або призначення системи
Призначення системи полягає у прийнятті законів про права людини, поширення цих законів в широкі маси на міжнародній арені, користування цими правами людей для досягнення найвищої цілі системи.
Різниця між призначенням і ціллю полягає у тому, ціль – сприяння і підтримка дотримання прав особистості і фундаментальних свобод усіх людей незалежно від расової, статевої приналежності, мови чи віросповідання, а призначення це вже готове донесення прав до всіх людей, які можуть і хочуть цими правами користуватися.
Ця система буде потрібна рівно стільки, скільки панують люди, держави, права і свободи. Тому що моя система і існує для того, щоб забезпечити рівне існування для кожної людини.
Надсистемою в моїй системі є закони, які обмежують міжнародну інформацію. Це, наприклад, ті, які є неприпустимими в тій чи іншій країні, чи в тому чи іншому віросповідання.
Цілі системи
Цілі системи полягають у забезпеченні доступу до міжнародної інформації про захист прав людини усім верствам населення будь-якої країни.
Система виникла заради забезпечення і чіткого врегулювання добра і зла, тобто насильства і мирного життя, для того, щоб люди користувалися міжнародною інформацією, яка створена для них.
На мою думку, ця система може зникнути лише тоді, коли люди вивчать всі свої права досконало і всі люди будуть, врегульовані, але з іншої сторони над будь яким врегулюванням повинен бути все одно керуючий, тобто найважча ланка,тому я думаю система повинна існувати завжди.
Ну, по-перше цілей у мене не багато, а дві. А по-друге їх може бути безліч, тому що тема має багато аспектів, і інформації.
Я склала одну ціль, яка звучить так : сприяння і підтримка дотримання прав особистості і фундаментальних свобод усіх людей незалежно від расової,статевої приналежності, мови чи віросповідання. Я думаю, що ще загальніше про мою ціль сказати не можна, тому що вона і так звучить загальними словами.
Функції системи
На мою думку, є такі функції системи :
Охорона права на інформацію;
Контроль за дотриманням інформаційного законодавства;
Неприпустимість зловживання правом на інформацію та зловживання свободою діяльності друкованих ЗМІ;
Забезпечення відповідальності за порушення законодавства про інформацію;
Контроль за відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди;
Захист права власності на інформацію.
Регулярно система видає, наприклад, нові закони, досить часто уповноважені люди з цієї системи виконують різноманітні захисні процеси, якщо люди звертаються за допомогою.
Система здійснює свої функції за допомогою уповноважених людей, які діють на місцях. Ці люди керуються інформацією, яка їм дана для використання у своїй роботі, вони підзвітні вищому керівництву, але не повинні бути упередженими чи всіляко принижувати людей, які до них звертаються.
Якщо система не буде виконувати свої функції, то це призведе до анархії. Тому що люди будуть робити те, що вони хочуть, не будуть рахуватися ні з якими правозахисними законами, і захищати свої права хто як може, це призведе не тільки до адміністративних, але до кримінальних правопорушень.
На мою думку, подібні функції може виконувати судова влада,тому що вона теж забезпечує захист прав людини, також,можливо, Верховна Рада України, бо вона теж складає закони, які врегульовують правові відносини.
Саме ці функції покладені на систему, тому що вони є правовими, а захист прав людини, ще й на міжнародній арені нерозривно пов’язаний з правом. Хоча право виникло не так давно, але воно вже розповсюдилося майже на всі напрямки і діяльності людини. Воно відіграє в суспільстві важливу роль, його майже всі дотримуються і перечити праву – це тільки шкодити самому собі.
Якщо, на мою думку, надсистема, це самі закони, які не можуть бути оскаржені після ухвалення їх Президентом, то ці закони будуть потрібні завжди, щоб люди не коїли дурниць, і не завдавали шкоди ні собі, ні іншим людям, ні,тим паче, нашій екології, що до речі,трапляється дуже часто через незнання чи недотримання законів.
Інтегральні властивості
Інтегральні властивості системи – це такі властивості, якими система володіє в цілому, і не володіє жоден окремий елемент.
До інтегральних властивостей відноситься створення інформації, яка пов’язана з захистом прав людини, розповсюдження цієї інформації за допомогою різних джерел інформації.
Дані властивості мають такі елементи системи, як створення самої міжнародної інформації, органи захисту прав людини та міжнародне право, на мою думку.
Я вважаю, що всі інтегральні властивості в системі дуже важливі, і без жодної з них неможливо обійтися.
Повинні з’явитися такі інтегральні властивості, як обов’язковість знання своїх прав всім людям, незважаючи на їхній вік, стать, фізичні чи психічні рівні розвитку.
На мою думку унікальними є такі властивості, які пов’язані безпосередньо з створенням інформації,тому що об’єдналося багато людей для досягнення однієї мети, а це дуже важливо в цій системі, зокрема, в захисті прав людини.
Структура системи
Структура системи, яку я описую, складається, на мою думку, з декількох елементів: міжнародна інформація, міжнародне право, права людини на інформацію та, власне, захист прав людини.
На мою думку, існує. Тому що самою головною ланкою в цій системі буде захист прав людини, на другому місці обов’язково повинна стояти міжнародна інформація, тобто право доступу до цієї інформації, а тоді можуть йти такі ланки, як міжнародне право, хоча воно не є набагато нижчим, воно відіграє теж важливу роль у системі.
Я думаю, що в процесі розвитку, ця система може змінитися двома напрямками. По-перше, якщо покращиться доступ до міжнародної інформації, люди людина буде забезпечена правом на інформацію. А, по-друге, якщо зміниться сама міжнародна інформація, якщо вона стане більш демократичною, чіткішою, і точнішою в своєму міжнародному відношенні до людини.