Досить логічними виглядають міркування Л. Іногамової-Хегай та Е. Казаряна, які пишуть, що підставою умовно-дострокового звільнення є певний ступінь виправлення засудженого, який дозволяє прогнозувати його правослухняну поведінку та остаточне виправлення без реального відбуття покарання [3, с. 28-29]. Автори безумовно праві, стверджуючи, що прогноз правослухняної поведінки засудженого займає важливе місце у структурі підстави умовно-дострокового звільнення. Однак, зазначені автори переводять підставу розглядуваного звільнення у суб’єктивну площину: вони не враховують, що здійснення умовно-дострокового звільнення від відбування покарання неповнолітніх хоча й справді ґрунтується на припущенні правозастосовця про суттєвий ступінь виправлення засудженого та його сприятливому прогнозі про позитивну, законослухняну поведінку після звільнення, але остаточному звільненню підлягає лише той, хто виправився. Звільнення від відбування покарання за ст. 107 КК стає остаточним лише тоді, якщо звільненим не вчинено нового злочину протягом певного, контрольного періоду часу, який є за своєю природою іспитовим терміном. На нашу думку, ця обставина також належить до змісту підстав умовно-дострокового звільнення і, з точки зору механізму його здійснення є не менш важливою, аніж фактично відбута ним частина призначеного за злочин покарання та поведінка засудженого під час відбування покарання. Власне, говорячи про етапи розвитку правовідносин в процесі умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, які було названо в цьому підрозділі дещо раніше, слід визнати, що на другому з названих етапів хоча й відбувається фактичне звільнення особи від відбування покарання, але юридично – це ще не звільнення як таке, а лише тимчасове припинення його відбування. Це припинення стає остаточним звільненням від покарання лише в разі позитивного закінчення певного контрольного (іспитового) терміну. Сказане дозволяє зробити висновок, що підставою умовно-дострокового звільнення від відбування покарання неповнолітнього слід визнати його повне виправлення, яке підтверджене посткримінальною пенітенціарною поведінкою засудженого та успішним (позитивним) проходженням ним певного контрольного часу після цього звільнення. Саме зазначені обставини свідчать про досягнення покаранням мети виправлення засудженого, а також вирішують завдання спеціального запобігання вчиненню нових злочинів [4, с. 3-8].
Література
достроковий звільнення неповнолітній засуджений
1. Бурдін В.М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні : монографія / В.М. Бурдін. — К. : Атіка, 2004. — 240 с.
2. Васильев А.О доказательствах исправления осужденных к лишению свободы / А.О. Васильев // Правоведение. — 1969. — № 6. — С. 127—130.
3. Васильев А. Оценка судом доказательств исправления осужденного / А. Васильев // Советская юстиция. — 1969. — № 9. — С. 16
4. Гуляев А. Чистосердечное раскаяние лица, совершившего преступление / А. Гуляев // Советская юстиция. — 1991. — №13. — С. 6.
5. Гуськов В.И. Социально-правовые вопросы профилактики рецидивной преступности среди освобожденных от наказания : учеб. пособ. / В.И. Гуськов ; под редакцией И.В.Шмарова ; — Рязань: Рязанская ВШ МВД СССР, 1975.— 174 с.
6. Дащенко О.В. Аспект умовно-дострокового звільнення від випробування покарання неповнолітніх у кримінальному праві України / О.В. Дащенко // Від громадянського суспільства – до правової держави : ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 25 квітня 2007 р., Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2007. — С. 350—355.
7. Ефимов М.А. Условно-досрочное и досрочное освобождение от лишения свободы и практика его применения / М.А. Ефимов // Правоведение. — 1961. — №1. — С. 83—93.
8. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: монографія / О.О. Житний. — Х. : Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2004. — 152 с.
9. Загородников Н.И. О пределах уголовной ответственности / Н. И. Загородников // Советское государство и право. — 1967. — № 7. — С. 39.
10. Закалюк А.П. Разработка методик индивидуального криминологического прогнозирования / А.П. Закалюк // Криминология и уголовная политика / Институт государства и права АН СССР. — М. : ИГПАН, 1985. — С. 135—138.
11. Іванов В.М. Соціально-психологічні аспекти переходу від системи виконання покарань до пенітенціарної системи / В.М. Іванов // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. — К. : Видавництво Київського інституту внутрішніх справ, 1997. — № 1 (2). — С. 128—132.