Договір про виконання будівельних робіт в усіх країнах вважається підрядним, незалежно від того, чий матеріал використовує будівельник. Це обґрунтовується тим, що будівля чи споруда є аксесуаром або приналежністю земельної ділянки, яка, як правило, не належить підряднику на правах власності.
Важлива відмінність між купівлею-продажем і підрядом на виготовлення речі в організаційно-правовому плані полягає в тому, що правовідношення, яке засноване на договорі купівлі-продажу, охоплює тільки обіг виготовлених товарів, їх збут (передачу речі у власність однією особою іншій), а засноване на договорі підряду - також безпосередньо процес виробництва (який здійснюється за участю замовника, який сприяє і дає вказівки підряднику).
1.2 Істотні умови договору підряду
Договірпідряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншихробіт з переданням їхрезультату замовникові. Втому разі, коли договором передбачено виготовлення речі, підрядник після завершення робіт має передати права на неї замовнику.
Зміст підрядного договору визначається його істотнимиумовами, якими є предмет договору, його ціна та строки виконання робіт.
Предметом договору підряду є індивідуально визначені речі.Договором мають бути чітко визначені їх характеристики, такі як кількість, якість, розміри, інші необхідні характеристики, які, як правило, визначаються на розсуд замовника.
Підрядник повинен виконати підряд так, щоб предмет договору володів всіма передбаченими за договором якостями і не мав недоліків (дефектів), які б повністю або частково позбавляли його цінності і придатності до звичайного або прямо передбаченого в договорі використання. Ця вимога сформульована в § 633 НЦУ і є, по суті, загальним в праві більшості країн[5].
Ціна роботи за договором підряду,як одна зістотнихумов,визначається в українському цивільному законодавстві відповідно до ст. 843 ЦКУ [1], якою встановлено, що вдоговорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Договором може бути визначена сплата ціни у вигляді твердої фіксованої суми за всю роботу в цілому або з відсиланням до кошторису, який містить докладне перерахування робіт з вказівкою ціни кожної з них (а prixfait, lumpsum). За умовами договору ціна може встановлюватися також після закінчення певного об'єму робіт, що часто практикується в будівельному підряді.
Закон не передбачає для підрядника права вимагати зміни ціни підряду зважаючи на збільшення вартості матеріалів або робочої сили і відповідно відшкодування додаткових витрат. Але тривалі терміни проведення підрядних робіт, особливо в будівництві, різкі коливання цін породили практику включення в контракти обмовки про перегляд умов контракту зважаючи на різку зміну первинних економічних умов дії договору (hardshipclause). Сторони зобов'язуються переглядати фінансові умови контракту, тобто його ціну, а у разі недосягнення угоди - вирішувати суперечку в арбітражному порядку.
Строки початку і завершення виконання підрядних робіт та терміни передачі результатів робіт замовнику є істотними умовами договору підряду. Строки виконання роботи або її окремих етапів мають бути встановлені у договорі підряду (ст. 846 ЦКУ[1]). На практиці при виконанні довгострокових робіт сторонами часто затверджуються графіки проведення робіт, яких має дотримуватися підрядник під загрозою штрафних санкцій або навіть припинення договору.
Якщо вдоговорі підряду не встановлені строки виконання робіт, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання врозумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру, обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
1.3 Права і обов'язки сторін в договорі підряду
Основні обов'язки підрядника полягають у виконанні роботи та передачі результатів роботи замовнику.
Здійснення підрядником роботи характеризується законом трьома особливостями:
- виконанням роботи в точній відповідності до завдання замовника;
- проведенням роботи на свій ризик;
- здійсненням роботи під спостереженням і контролем замовника.
Робота повинна бути виконана в точній відповідності до завдання замовника, в якому визначається, який результат підлягає досягненню. В сучасних умовах виробництва і науково-технічного прогресу, коли підряди характеризуються великими об'ємами робіт і складністю їх виконання, завдання формулюються замовником вельми детально. Вони прописуються в загальних формах в самому тексті договору і деталізовано - в додатках, які складають невід'ємну частину договору.
Підрядне завдання визначає предмет підряду і ті якісні показники, якими він повинен володіти, тобто техніко-економічні вимоги до об'єкту розробки.
При виконання роботи підрядник не може значно відхилитись від підрядного завдання без згоди замовника. Якщо ж він допустив істотні відхилення, то замовник має право відмовитися прийняти роботу і не виплатити винагороди.
Замовник має право в період виконання підряду змінити своє завдання. Підрядник, за загальним правилом, зв'язаний додатковими вказівками замовника, але необхідні при цьому додаткові витрати по виконанню підряду несе замовник.
Підрядник бере на себе відповідальність за кінцевий результат роботи, виконуючи її на свій «страх і ризик». Це означає, що до моменту прийняття роботи замовником він несе всі ризики виконання підряду: на нього лягають всі майнові наслідки загибелі або пошкодження (псування) предмету підряду, виготовленого чи готового до здачі, або неможливості виконання підряду. Ризик підрядника полягає в тому, що він не має права вимагати від замовника винагороди за ту роботу, яка була виконана до моменту загибелі предмету підряду або його пошкодження або яку стало неможливо завершити.
Підрядник несе майнові наслідки загибелі або пошкодження об'єкту підряду або неможливості виконання підряду, які наступили за його власної вини або в результаті випадкових обставин (випадку). Якщо ж зазначені наслідки були викликані замовником і не можуть бути поставлені в провину підряднику, останній зберігає право вимагати винагороди за виконану роботу, а також відшкодування заподіяного йому збитку, наприклад при загибелі або пошкодженні об'єкту в результаті використання поставлених замовником дефектних матеріалів або виконання неправильних вказівок замовника.
Одноманітно вирішується питання про ризик випадкової загибелі або пошкодження матеріалів, призначених для виготовлення речі. Згідно загальному правилу про несення власником ризику випадкової загибелі або пошкодження майна, цей ризик покладається в даному випадку на ту сторону - підрядника або замовника, - якій належить матеріал. Виняток становить загибель або пошкодження матеріалів підрядчика при будівельному підряді, коли ризики покладаються на замовника, бо, будучи завезеними на його ділянку, матеріали розглядаються як приналежність даної ділянки.
Тим не менш, в усіх випадках підрядник звільняється від відповідальності за ризики, які випадково наступили в період прострочення прийняття замовником предмету підряду, виконаного в строк.
Підрядник здійснює роботу в господарському відношенні самостійно, але під наглядом і оперативним контролем замовника. Виконуючи завдання, підрядник юридично зберігає оперативно-господарську самостійність. Він сам організовує роботу, визначає конкретні шляхи досягнення кінцевого результату, черговість виконання окремих частин роботи, розстановку персоналу та ін. Підрядник обмежений в цьому відношенні перш за все змістом замовлення, що визначає техніко-економічні і інші показники, якими повинен володіти результат роботи, а також засобами його досягнення, зокрема матеріалами і механізмами, що підлягають використанню.
Господарська самостійність підрядчика проступає і в організації роботи по виконанню підряду. Найчастіше підрядчик виконує роботу власними силами і за свій кошт. Можливість передачі ним виконання робіт третій особі за субпідрядним договором не регламентується законом. Типовими контрактами часто передбачається заборона підряднику покладати виконання своїх обов'язків на іншу особу без згоди замовника. За погодженням, підрядник має право передати виконання замовлення повністю або частково одному або декільком субпідрядникам. Проте в цьому випадку він залишається повністю юридично відповідальним за виконання договору перед замовником, який не вступає у будь-які правові відносини із субпідрядниками. Разом з тим, умовами контрактів нерідко допускається безпосередня виплата замовником винагороди цим виконавцям робіт по мірі їх виконання. Зважаючи на складність контролю за діяльністю підрядника по виконанню підряду, ці функції часто покладаються замовником на спеціалізовані фірми інженерів-консультантів, яким за договором надаються спеціальні права.
Умовами підрядного договору часто обговорюється право замовника на випробовування і перевірку вживаних матеріалів, давати вказівки про ліквідацію відмічених недоліків, вимагати усунення від роботи окремих осіб персоналу або навіть припинення робіт.
Якщо підрядник не згоден з вказівками замовника як необґрунтованими і такими, що загрожують міцності, безпеці або іншим сторонам якості робіт, то він зобов'язаний негайно повідомити про це замовника. При виникненні розбіжностей між сторонами, вони можуть звернутися за вирішенням суперечки в арбітражний суд, якщо це обумовлено в контракті.