Другий основний обов'язок підрядника полягає в здачі замовнику результату виконаних робіт - здачі підряду. Вона повинна бути здійснена в належному місці і в належний термін.
За договором на підрядника можуть бути покладені і деякі додаткові обов'язки. До них відносяться наприклад прийняття підрядником на себе всіх витрат, необхідних для виконання договору (видача замовником авансу повинна бути спеціально обумовлена в договорі), інформування замовника про наявні в переданих йому матеріалах недоліків, які ускладнюють або виключають виконання робіт на належному рівні.
Основні обов'язки замовника полягають в прийнятті робіт від підрядника і сплаті винагороди за їх виконання.
Прийняття підряду полягає у фактичному прийманні результату виконаних робіт і оцінці якості. Неприйняття виконаного замовлення в узгоджений термін тягне наслідки, передбачені на випадок прострочення, допущеного кредитором. Зокрема, ризик випадкової загибелі або пошкодження предмету замовлення переходить на замовника. В разі винного порушення обов'язку по прийманню замовлення, замовник повинен відшкодувати підряднику збитки, якщо такі наступлять.
Згідно із ст. 1791 ФЦК, § 641 НЦУ, робота може прийматися в цілому або по частинах. По умовах крупних контрактів, допускається попереднє і остаточне приймання. Часткове приймання робіт встановлюється або по періодах виконання договору - календарних термінах, наприклад в підряді на науково-дослідні роботи, або по елементах здійснення робіт, наприклад в будівельному підряді[2; 5].
Інтересам замовника найбільш відповідає оплата роботи після її виконання в цілому. Проте це правило, передбачене також п. 1 ст. 711 ЦК РФ, є диспозитивним. Замовник може сплатити роботу повністю при укладенні договору або виплатити аванс, провівши остаточний розрахунок після здачі всієї роботи в цілому. Підрядчик же має право вимагати виплати винагороди при укладенні договору або авансу тільки у тих випадках і у розмірі, які передбачені законом або договором підряду.
Винагорода підлягає оплаті на підставі прийняття виконаних робіт або її частки. Оплата проводиться, як правило, на підставі перевірки замовником виконання робіт.
В забезпечення вимоги про сплату ціни, законами визнається за підрядником заставне право на виготовлені об'єкти.
За умовами договору, на замовника можуть бути покладені додаткові обов'язки. Так, замовник може прийняти на себе обов'язок по сприянню підряднику у виконанні підрядних робіт, передати матеріали для виготовлення або будівництва об'єктів, а також надати технічну документацію, креслення, інструкції для виконання робіт, провести підготовчі роботи, наприклад по прокладці комунікацій, споруді будівельного майданчика та ін.
В разі невиконання замовником цього обов'язку, підрядник має право призначити термін і оголосити, що він зажадає припинення договору, якщо обов'язок не буде виконаний в цей термін. В разі неприйняття замовником відповідних заходів, дія договору може бути припинена. Якщо робота не доведена до кінця із-за порушення замовником вказаних обов'язків, підрядник може зажадати винагороди за виконану роботу, а при винному порушенні - відшкодування збитків.
В контрактах, складених на базі типових, часто зустрічається умова про те, що або підрядник бере на себе обов'язок страхування персоналу, або замовник здійснює таке страхування за рахунок підрядника.
1.4 Відповідальність сторін за договором. Припинення дії договору
Сторони несуть відповідальність за точне виконання всіх зобов'язань за договором відповідно до загальних норм зобов'язального права і спеціальними нормами, регулюючими підряд. Останніми приділяється особлива увага питанню відповідальності підрядника за якість і терміни виконання робіт.
Вимога замовника про розірвання договору допускається, як правило, лише при виявленні істотних недоліків, тобто таких, які перешкоджають використанню результату підряду за призначенням або значно знижують цінність або якість робіт. Так, по ст. 358 ШЗЗ [4] замовник має право відмовитися від приймання замовлення, «якщо робота настільки дефектна або настільки не відповідає умовам договору, що замовник не може її використовувати або принаймні бути справедливо примушеним до її приймання». В разі провини підрядчика замовник може вимагати відшкодування збитків, як за невиконання договору.
Підрядчик несе відповідальність за завершення роботи до встановленого договором терміну. В разі порушення цього обов'язку, замовник має право стягнути з підрядника збитки, заподіяні йому простроченням виконання, або вимагати розірвання договору. Здійснення права на розірвання договору пов'язується з попереднім повідомленням підрядника і наданням йому додаткового терміну. Суди, проте, визнають за можливе негайне розірвання договору за наявності особливої зацікавленості замовника.
В типових проформах контрактів і угодах, що укладаються на їх основі, важливе місце відводиться умовам, що гарантують фінансові інтереси кожній із сторін у разі порушення контрагентом своїх договірних зобов'язань.
В регулюванні підрядних відносин крім підстав припинення договору, що передбачаються загальними нормами зобов'язального права, діє і ряд спеціальних правил. Враховуючи тривалий характер виконання багатьох робіт і нестійкість господарського положення учасників обороту, допускається розірвання підрядного договору за ініціативою замовника або підрядчика на будь-якій стадії виконання робіт до їх завершення.
Замовник може відступитися від договору у будь-який час до закінчення його виконання, не посилаючись на наявність будь-яких особливих мотивів. Це правило встановлене ст. 1794 ФЦК, § 649 НЦУ або вироблено судовою практикою[2; 5].
Судовою практикою і договорами за підрядником також визнається право відступитися від договору із збереженням інших правових засобів захисту своїх інтересів. Для цього зазвичай необхідне попереднє сповіщення ним замовника і наявність достатньо серйозних підстав. Такими вважаються, зокрема:
- невиплата замовником винагороди за виконану частину роботи протягом передбаченого договором терміну;
- припинення виконання робіт на тривалий період часу (іноді прямо визначений в договорі) зважаючи на випадкові або форс-мажорні обставини, вказівки інженера-консультанта, контролюючого виконання роботи;
- ненадання замовником необхідної документації;
- оголошення замовника неспроможним і деякі інші.
Закінчуючи перший розділ курсової роботи, можна зробити наступні висновки:
1. За договором підряду відповідно до ст. 837 ЦКУ [1] підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду є консенсуальним, двостороннім, оплатним.
2. Договір підряду регулюється в країнах романо-германської системи права нормами цивільних кодексів. В англо-американській системі права норми відносно підряду розроблені в основному судовою практикою, але в США є і спеціальні закони в окремих штатах.
3. Договір підряду, враховуючи його характерні ознаки (підрядник виконує обумовлену сторонами роботу для замовника), має певні схожі риси з іншими договорами, зокрема трудовим договором та договором купівлі-продажу (поставки), особливо при виконанні робіт з матеріалів підрядника та передачі їх у власність замовника.
4. Зміст підрядного договору визначається його істотнимиумовами, якими є предмет договору, його ціна та строки виконання робіт.Крім того, договором визначаються права і обов'язки та відповідальність сторін, а також умови припинення дії договору.
2. Особливості правового регулювання договорів підряду в законодавстві різних країн
2.1 Правова база регулювання укладення договорів підряду
В більшості випадків, загальні положення про договори і зобов'язання, які виникають з договору, містяться в цивільних кодексах різних країн. Французький Цивільний кодекс (ФЦК) містить розділи «Загальні положення про договори і зобов'язання з договору», «Про купівлю-продаж», «Про міну», «Про договір найму», «Про договір доручення на організацію будівництва», «Про позику», «Про зберігання і секвестр», «Про угоди, пов'язані із здійсненням неподільних прав», «Про ризикові договори», «Про доручення», «Про поручительство», «Про мирові угоди», «Про заставу» та ін. Німецьке Цивільне укладення (НЦУ) включає розділ третій «Договір» третього розділу першої книги, книгу другу, де в основному містяться правила про окремі договори (купівля-продаж, міна, дарування, наймання, оренда, заїм, договір підряду та ін.). У книзі четвертої Цивільного кодексу Іспанії «Прозобов'язання і договори» окрім загальних положень про зобов'язання, містяться правила про окремі види договорів. Книга четверта Цивільного кодексу Італії містить розділи «Загальні положення про договори» і «Окремі види договорів». У книзі шостої Цивільного кодексу Нідерландів є розділ «Загальні положення про договори», а в книзі сьомої - положення про окремі договори (купівля-продаж, міна, дарування, оренда, позика, підряд та ін.) [13].
В окремих державах загальні положення про договори, що містяться в цивільних кодексах схильні до сильного впливу з боку підзаконних актів. Так, Цивільний кодекс Бразилії закріплює можливість активного втручання держави в договірні відносини.
Найчастіше зарубіжне законодавство не робить чіткого розмежування договорів на договори, що реалізовуються в комерційній сфері і договори, що реалізовуються в інших сферах, закріплюючи єдині цивільно-правові форми.
Як сказано вище, договір підряду регулюється в країнах романо-германської системи права нормами цивільних кодексів (у Франції - ст. 1789-1799 ФЦК; в Німеччині - § 631-651 НЦУ і т. д.). В англо-американській системі права переважну роль відносно підряду грають норми прецедентного права, але в США є і спеціальні закони в окремих штатах.