Основними структурними елементами договору є предмет, ціна (включаючи гарантії оплати), гарантії виконання підрядником договору, відповідальність замовника і підрядника, гарантійні терміни. Договори можуть також включати розділи про інтелектуальну власність (право на креслення, документи і інші матеріали), про розподіл ризику випадкової загибелі об'єкту будівництва, відповідальність за нещасні випадки на виробництві і виплату компенсацій, страхування відповідальності.
Як правило, в міжнародних підрядних договорах є розділ про постачання необхідних для здійснення робіт будівельних матеріалів, машин і устаткування з посиланнями на конкретні базиси ІНКОТЕРМС.
Фінансування робіт за договором міжнародного підряду здійснюється шляхом залучення банківських кредитів і гарантій. Тендерна документація, як правило, передбачає необхідність надання перспективним підрядчиком банківської гарантії виконання (як правило, першокласного банку) і страхування своєї відповідальності надійним страховиком. Відносини з банками і страховиками не охоплюються конструкцією договору підряду, тому, як правило, регулюються правом банку і страховика відповідно.
Під час виконання контракту, як правило, передбачається необхідність отримання підрядчиком двох гарантій:
1) гарантії виконання (performancebond) (наприклад, на суму 5% від вартості контракту), яку необхідно отримати для підписання контракту (гарантія виплачується тільки на вимогу замовника за «невиконання контракту»);
2) гарантії якості товару і належного постачання (banker'sguaranteebond) (наприклад, 10% від вартості устаткування, що поставляється), надання якої - необхідна умова для отримання коштів з акредитиву. Така гарантія стягається замовником в разі непостачання, прострочення в постачанні або постачанні дефектного устаткування або матеріалів.
Договори міжнародного підряду, а також передуюча їх укладенню тендерна документація в більшості випадків передбачають розгляд спорів в створюваних сторонами третейських судах або (що рідше) в державних судах по місцю здійснення будівництва, яке, як правило, співпадає з місцем знаходження замовника, із застосуванням права держави-замовника.
Часто в тендерах використовується наступне формулювання: «Контракт регулюється правом держави X (країна замовника). Спори розглядаються в арбітражі в країні X. Кожна сторона призначає по одному арбітрові, які обирають третього - суперарбітра або він призначається міністром юстиції країни X»[12].
Тендерна документація може вимагати від учасників створення консорціумів (спільних підприємств) (jointventures) для здійснення проекту за договором міжнародного підряду
Класична схема створення консорціуму - це об'єднання будівельного і фінансового досвіду двох компаній, з яких одна займається безпосередньо будівництвом і підрядними роботами, має відповідні ліцензії і персонал, а інша інвестує грошові кошти.
Закінчуючи розділ другий курсової роботи, ми можемо зробити наступні висновки:
1. Зарубіжне законодавство не робить чіткого розмежування договорів на договори, що реалізовуються в комерційній сфері і договори, що реалізовуються в інших сферах, закріплюючи єдині цивільно-правові форми.
2. Договір підряду регулюється в країнах романо-германської системи права переважно нормами цивільних кодексів, а в англо-американській системі права - нормами прецедентного права.
3. В країнах романо-германської правової системи підряд розглядається як самостійний вид договору, а в англо-американській системі права підрядні відносини традиційно вважаються одним з видів договору особистого найму.
4. Укладення договорів міжнародного підряду має свої особливості, такі як тендерна процедура укладення, банківські гарантії, порядок розгляду спорів.
Висновки
Законодавство зарубіжних країн трактує договір підряду як договір, коли одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати за завданням іншої сторони (замовника) певну роботу і здати її результат замовнику, а замовник зобов'язується прийняти результат роботи і оплатити його.
В договорі підряду боржник передає річ у власність кредитора. Проте договір підряду, який передбачає передачу речі як результату виконаної роботи у власність замовника, направлений на виготовлення речі, яка визначається в момент укладення договору родовими ознаками. Крім того, підрядчик зобов'язаний передати не будь-яку річ, а саме ту, яка з'явилася результатом його роботи. Таким чином, підряд охоплює відносини не тільки товарного обігу, але й виробництва матеріальних благ.
В момент укладення договору підряду речі, яка повинна бути передана кредитору, як правило, ще немає в наявності, її тільки належить виготовити.
Підрядні відносини направлені на задоволення індивідуальних потреб і вимог замовника. Підряд в першу чергу зобов'язує боржника виготовити річ (виконати роботу), а вже потім її передати.
Договір підряду охоплює правовим регулюванням процес труда. За договором підряду задоволення інтересу замовника забезпечується результатом роботи підрядника, тобто основний акцент в регулюванні відносин підряду робиться на регламентацію досягнення і передачі результату труда замовнику.
Нарешті, речі ж, створені за договором підряду, до моменту їх передачі замовникові належать на праві власності підрядчикові.
Відзначимо конститутивні ознаки зобов'язання, які встановлюються договором підряду:
-підрядник виконує роботу за завданням замовника з метою задоволення тих або інших індивідуальних потреб і вимог замовника;
-підрядник зобов'язується виконати певну роботу, результатом якої є створення нової речі або відновлення, поліпшення, зміна вже існуючій речі;
-річ, створена за договором підряду, належить на праві власності підряднику до моменту прийняття виконаної роботи замовником;
-підрядник самостійний у виборі засобів і способів досягнення обумовленого договором результату;
-підрядник зобов'язується виконувати роботу за свій ризик, тобто він виконує роботу своїм утриманням і може отримати винагороду тільки в тому випадку, якщо в ході виконання роботи він досягне обумовленого договором результату;
-підрядник виконує роботу за винагороду, право на отримання якої у нього виникає по виконанню і здачі, як правило, всієї роботи замовнику, окрім випадків, встановлених законом або договором.
Список використаних джерел
1. Цивільний кодекс України – К.: Школа, 2003.
2. Code civil. - Édition Dallos, 1995, P. 731.
3. Кулагин М.И. Предпринимательство и право: опыт Запада. - М.: «Дело», 1992, 1992, с.72.
4. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1994, с.380.
5. Германское право. Часть 1. Гражданское уложение / М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996, с.11.
6. Порівняльне правознавство: Курс лекцій / Л. В. Голяк,А. С. Мацко, О. В. Тюріна. — К.: МАУП, 2004. — 200 с
7. Гражданское и торговое право капиталистических государств/ Отв.ред. Е.А. Васильев. – М.: «Международные отношения» , 1993 – 302 с.
8. Гражданское и торговое право зарубежных государств: Учебник / Отв. ред. Е.А. Васильев, А.С. Комаров. 4-е изд. Т. II. М., 2006. С. 294.
9. Бірюков І.А. Цивільне право України. Загальна частина: Навч. посібник для вузів / В.А.Бірюкова, Ю.О. Заїка, В.М.Співак. – К.: Наукова думка, 2000. – 304 с.
10. Брагинский М.И. Витрянский В.В. Договорное право. – Кн. 1. Общие положения. – М.: Статут, 2000. – 848 с.
11. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. – Т. 2. Особлива частина. – К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. – 408 с.
12. Канашевский В.А. Понятие внешнеэкономической сделки в российском праве, доктрине и судебно-арбитражной практике // Журнал российского права. 2008. N 8.
13. Учебно-методический комплекс по дисциплине «Основные институты гражданского права зарубежных стран» для студентов специальности «Правоведение»: Новополоцк 2004.
14. Інтернет: www.ebooktime.net/book_227_glava_79_7.1._Німецьке_циві.html
15. Інтернет: http://forms.findlaw.com/llc_forms.html
16. Інтернет: www.uncitral.org/ pdf/ russian/ texts/ procurem/ construction/ lgconstr-r.pdf
17. Оландер Т.В. Тендерные гарантии в международной практике // Международные банковские операции. 2009. N 5.