Зміст
Вступ
І. Сутність і функції правового регулювання економічних відносин
1.1 Співвідношення права і економіки
1.3 Співвідношення державного регулювання і саморегулювання ринкових економічних відносин
ІІ. Особливості правового регулювання економічних відносин
2.1 Місце галузей права у правовому регулюванні ринкових економічних відносин
2.2 Місце і роль законів у правовому регулюванні економічних відносин
2.3 Визначення економічного законодавства. Напрями удосконалення економічного законодавства України
Cписок використаних джерел
Актуальність теми дослідження. Здійснення в Україні ринкових перетворень обумовлює якісно нове ставлення до права як головного регулятора суспільних відносин. У сучасних умовах право набуває особливого змісту, оскільки має забезпечувати реформування суспільних відносин на ринковій основі. Забезпечення оптимального правового регулювання суспільних відносин, у тому числі економічних - дуже актуальна проблема не лише сучасного соціально-економічного, а й суспільно-політичного життя держави. Це зумовлено якісно новими явищами, структурними зрушеннями в економіці. України, його розвитком у напрямку до формування в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки, це вказує на потребу вивчення ролі права в регулюванні економічних відносин, удосконалення методів їх правового регулювання.
Визначаючи сутність правового регулювання економічних відносин, слід звернути увагу на те, що “мірилом цього процесу є певний рівень упорядкованості, а одним з важливих засобів - право та закон як юридична форма його втілення”.
Регулятивні можливості права залежать від багатьох факторів пізнавально-правового процесу: соціально-політичних, психологічних, аксіологічних, логічних та ін., правового мислення, що загалом утворює цілісну картину функціонування права як пізнання. Водночас право не варто ставити в залежність від соціальних факторів. Щоб бути ефективним регулятором суспільних відносин право має враховувати стан розвитку суспільних відносин, а отже, сутність і зміст економічних процесів, які відбуваються в державі.
З іншого боку, право за допомогою притаманних йому механізмів впливу на економіку, може забезпечити її розвиток в певному напрямку, і бути гарантом становлення України як демократичної, соціальної та правової держави.
Ці проблеми, окрім своєї теоретичної актуальності, мають ще й важливе практичне значення, оскільки на сучасному етапі ринкових перетворень в економічній сфері, ключового значення набувають проблеми їх правового забезпечення, відшукання оптимального співвідношення державного регулювання економічних відносин і використання ринкових механізмів у цій сфері. Не менш важливе практичне значення набуває проблема ефективності і вибору методів правового регулювання економічних відносин, враховуючи їх ринковий характер та сутність.
Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження є правове регулювання сучасних економічних відносин України.
Предметом дослідження є особливості правового регулювання економічних відносин, що формуються в процесі ринкових перетворень, перспективи вдосконалення економічного законодавства.
Мета і завдання. Метою дисертаційного дослідження є з’ясування особливостей правового регулювання економічних відносин, що формуються під впливом ринкових перетворень, вироблення науково - обґрунтованих висновків щодо їх удосконалення, а також напрями та перспективи удосконалення економічного законодавства.
Для досягнення цієї мети у процесі дослідження ставились такі завдання:
· розкрити зміст зв’язку економіки і права та показати напрями впливу права на економічні процеси;
· виявити сутність ринкових економічних відносин, як предмету правового регулювання;
· визначити сутність правового регулювання економічних відносин;
· виявити співвідношення державного регулювання економічних відносин і ринкових механізмів впливу на економічні відносини і їх правове забезпечення;
правове регулювання економічний україна
· виявити особливості правового регулювання економічних відносин за допомогою норм права, договорів, законів;
· внести пропозиції по удосконаленню економічного законодавства і перспективи його розвитку.
Методи дослідження. Методологічними основами дослідження виступають, перш за все, філософські концепції соціального детермінізму та конкретно-історичний підхід до предмета дослідження. Мета і завдання дисертації зумовили використання таких загально-наукових методів дослідження, як історичний, системний, функціональний, порівняльний, логічний. Зі спеціальних методів використовувались тлумачення нормативних та інших актів з питань, що торкаються правового регулювання економічних відносин, контент-аналіз документів; узагальнення відповідної юридичної практики.
За допомогою структурно-функціонального, системно-логічного та формально-логічного методів з’ясовані сутність, функції і механізм правового регулювання економічних відносин України. Завдяки використання історико-порівняльного методу простежено розвиток досліджень проблеми особливостей правового регулювання економічних відносин за допомогою норм права, договорів, законів. Крім того використання конкретно-соціологічного та статистичного методів дало змогу отримати кількісні,, а разом з тим і якісні результати процесу удосконалення економічного законодавства та його розвитку. Філософські методи забезпечили органічну єдність соціально-правового, та гносеологічного аналізу, об’єктивності та конкретності істини.
Основні положення та висновки роботи ґрунтуються на аналізі актів економічного законодавства, досягнень науки цивільного, господарського права, інших споріднених наук.
Нормативна та емпірична база дослідження. Нормативну базу проведеного дослідження складає чинне законодавство України.
В дисертації використовувались роботи з загальної теорії, історії держави і права, цивільного, господарського права, інших спеціальних юридичних наук.
Наукова новизна отриманих результатів.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона за характером, сутністю і змістом в Україні є однією із перших, в якій у загальнотеоретичній та практичних площинах комплексно досліджується проблема сутності, функцій і особливостей правового регулювання сучасних економічних відносин України.
У дисертації на основі встановленої мети та визначених завдань висвітлені певні теоретичні, правові, організаційно-методичні питання, викладені шляхи їх вирішення, що відповідно має забезпечити ефективність правового регулювання економічних відносин, а саме:
1. Уточнено характер взаємозв’язків права і економіки, зокрема, визначено, що право впливає на економіку, по-перше, як чинник упорядкування економічних відносин та економічних процесів; по-друге, як інструмент здійснення економічної політики, як з боку держави, так і з боку господарюючих суб’єктів; по-третє, право закріплює економічні відносини, що складаються в державі, гарантує їх стабільність; по-четверте, право стимулює формування нових економічних відносин; по-п’яте, право підтримує і охороняє економічні відносини, а, отже праву належить провідна роль у становленні соціально орієнтованої ринкової економіки.
2. На основі аналізу особливостей економічних відносин сформульовано висновок, що під правовим регулюванням економічних відносин слід розглядати дію норм права на економічні відносини за допомогою загальнодозвільних та інших міжгалузевих методів правового регулювання, через призму яких і забезпечується становлення в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки.
3. Обґрунтовано необхідність оптимального поєднання законів їх регулювання та дерегулювання, розширення сфери застосування загальнодозвільних, диспозитивних методів, а особливо методів рекомендацій та заохочень.
4. Обґрунтовано положення про те, що лише збалансоване застосування міжгалузевих методів правового регулювання економічних відносин може вирішити проблему його достатності, необхідності та повноти.
5. Додатково обґрунтовано залежність ефективності правового регулювання ринкових економічних відносин від меж і обсягу державного регулювання.
6. Доведено, що оптимальне співвідношення між державним регулювання економічних відносин і саморегулюванням має враховувати такі головні чинники, як забезпечення механізму реалізації та захисту прав і свобод особи, принцип верховенства права; принцип верховенства норм Конституції України; врахування соціально-економічних умов розвитку нашого суспільства і держави; подальшої європейської інтеграції нашої держави та входження її до світової спільноти, використання світового досвіду в розбудові України, як демократичної, соціальної та правової держави.
Відомо, що право є одним з найбільш важливих і дієвих існуючих важелів регулювання суспільних відносин. Як зазначає А.А. Козловський, право як соціальне явище, безперечно, зумовлене специфікою функціонування і розвитком самого соціуму [10].
Свого часу Б.О. Кистяківський писав, що “немає більш загальноприйнятого положення, ніж те, що право є соціальним явищем [11]. Натомість, слід врахувати, що право як елемент надбудови не є ізольованим соціальним явищем, а перебуває весь час у русі і є невід’ємною складовою суспільних процесів [12].
У зв’язку з цим, варто зауважити, що право тісно пов’язане з станом суспільного розвитку і в силу змін, які відбуваються в суспільстві, потребує відповідного реформування. В принципі право навряд чи можна розглядати як автономне, самодостатнє соціальне явище, оскільки його виникнення і функціонування обумовлюється в кінцевому підсумку певними потребами суспільного розвитку, станом соціально-економічних, політичних та інших відносин, що ставить право в певні обмежувальні рамки [13].