в) систематичні порушення громадського порядку і прав громадян, вчинення інших правопорушень після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженими до позбавлення волі за тяжкі злочини або засудженими двічі і більше до позбавлення волі за умисні злочини;
г) засудження до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних речовин і прекурсорів.
Порядок здійснення адміністративного нагляду. Адміністративний нагляд здійснюється міліцією. Осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, беруть на облік, фотографують, а в разі потреби у них беруть відбитки пальців. Працівники міліції зобов'язані систематично контролювати поведінку цих осіб, запобігати порушенням ними громадського порядку та прав інших громадян і припиняти їх, проводити розшук осіб, які уникають адміністративного нагляду [3].
Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ: а) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом; б) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.
Піднаглядний може сам подати клопотання про знаття нагляду. В інших випадках адміністративний нагляд автоматично припиняється а) після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом внутрішніх справ не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду; б) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання або в) у разі смерті піднаглядного.
Обов'язки піднаглядних. Особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов'язані вести законослухняний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і додержуватися таких правил:
а) прибути у визначений виправно-трудовою установою термін в обране ним місце проживання і зареєструватися в органі внутрішніх справ;
б) з'являтися за викликом міліції в указаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
установа виконання покарання нагляд
в) повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
г) у разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби - зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.
Обмеження дій піднаглядних. До осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою начальника органу внутрішніх справ застосовуються частково або у повному обсязі такі обмеження:
а) заборона виходу з будинку (квартири) у певний час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
б) заборона перебування у відповідних місцях району (міста);
в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста);
г) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.
Обсяг вказаних обмежень з урахуванням особистості піднаглядного, його способу життя і поведінки при здійсненні адміністративного нагляду може змінюватися (зменшуватися або збільшуватися) начальником органу внутрішніх справ [9].
Відповідальність за порушення законодавства про адміністративний нагляд. Порушення перерахованих правил адміністративного нагляду тягне за собою відповідальність по ст.187 КУпАП. Кримінальна відповідальність передбачена ст.395 КК України за порушення правил адміністративного нагляду, під яким розуміється порушення самовільне залишення піднаглядним місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також і неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд.
Контроль за здійсненням адміністративного нагляду покладається на Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму, управління внутрішніх справ областей, міст і на транспорті. Найвищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства про адміністративний нагляд здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Локтєв Л.О. був засуджений судом Подільського р-ну м. Києва по ч.2 ст.286 КК України до п’яти років позбавлення волі з відбуванням покарання у вправній колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.
У виправній колонії якого виду умов повинен бути відбувати покарання засуджений Локтєв?
Ст.286 КК України передбачає покарання порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Отже, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
До того ж стаття 12. КК України визначає класифікація злочинів.
Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі [1].
Таким чином, злочин визначений у задачі кваліфікується як злочин середньої тяжкості.
Відповідно до ст.18 КВК України засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання - чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. У виправній колонії цього виду можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановленому статтею 147 цього Кодексу. У секторі середнього рівня безпеки виправної колонії цього виду можуть відбувати покарання також жінки, засуджені до довічного позбавлення волі [2].
Таким чином, Локтєв Л.О. має відбувати покарання у вправній колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.
Органами виконання покарань є: центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань, його територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція.
Установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи - виховні колонії.
Кримінально-виконавчі установи поділяються на кримінально-виконавчі установи відкритого типу - виправні центри і кримінально-виконавчі установи закритого типу - виправні колонії.
Виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівнів безпеки. Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання і колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. У виправних колоніях середнього рівня безпеки можуть створюватися сектори максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі.
У виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання можуть створюватися сектори середнього рівня безпеки для відбування покарання жінками, засудженими до довічного позбавлення волі.
У межах, визначених цим Кодексом та законами України, виконання кримінальних покарань також здійснюють Державна виконавча служба, військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон.
Територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція, арештні доми, виправні центри, виправні та виховні колонії організовуються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань, а військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон - Міністерством оборони України.
1. Кримінальний Кодекс України вiд 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України - 2001. - № 25. - ст.131
2. Кримінально-виконавчий Кодекс України вiд 11.07.2003 № 1129-IV // Відомості Верховної Ради України - 2004. - № 3. - ст.21
3. Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу України. - К.: А. С.К. - 2009.
4. Трубников В.М. Социальная адаптация освобожденных от отбывания наказания. - Харьков, 1990.
5. Пєшков В.П. Управління виховно-виправним процесом: Монографія. - Запоріжжя, 1998.
6. Рудник В.І. Позбавлення волі: негативні наслідки та заходи їхньої нейтралізації. - К., 1999.
7. Кримінально-виконавче право України:: Навч. посіб. / О.М. Джужа, С.Я. Фаренюк, В.О. Кор-чинський та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. - 2-е вид., перероб. та допов. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 448 с.
8. Кримінальне право України. Бажанов М.І. - К., 2004.
9. Кримінально-виконавче право України. - Х., Одисей, 2004.
10. Кримінально-виконавче право України: Курс лекцій. - Семаков Г.С., Гель А.П., Київ, 2000