Процес інтеграції РФ відбувається в реальності, і результатом його стають додаткові робочі місця у важливих для України галузях промисловості, таких як нафтопереробка та кольорова металургія, їх стабільна робота, наявність прибутку та зростання відрахувань податків в українську казну.
Ми – європейська країна, і ми повинні прагнути до інтеграції в євроструктури, до досягнення конкурентоспроможності якраз на європейському рівні. Ми – переважно слов’янська держава, і ми повинні прагнути до економічної та культурної близькості зі своїми сусідами по слов’янському світу, а також до утвердження своєї особливої ролі в системі регіональних відносин у Центральній і Східній Європі та Чорноморсько-Кавказькому районі, де у нас є особливі інтереси, що потребують захисту, до оформлення та зміцнення статусу ключової держави.
Ми повинні просуватися в Європу, не віддаляючись і не відгороджуючись тим самим від Росії, а робити це разом з Росією, ми повинні докладати всіх зусиль для консолідації євроатлантичного елемента в центрі евроазійського району. Вибираючи одне, відмовитися від іншого не розумно, а головне, необов’язково. Але найголовніша внутрішня єдність у цьому питанні.
Також до зовнішніх функцій відноситься підтримка екологічної безпеки на землі. Тому, що охорона навколишнього природного середовища – складова раціонального природокористування. У правових формах повинні захищатись всі компоненти, що складають природне середовище.
Сучасним головним нормативно-правовим актом, що регулюють основи організації, охорони природного навколишнього середовища, є Закони України: «Про охорону природного навколишнього середовища» від 25 червня 1991 р., «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 р., «Про природно-заповітний фонд України» від 16 червня 1992 р., та ін.
Кожна людина має право на: безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище. Тому функцією держави є здійснення санітарних заходів, щоб попередити глобальні катастрофи.
– Оздоровлювати навколишнє середовище;
– збереження безпечного для існування живої та неживої природи навколишнього середовища;
– створення природно-заповідних фондів.
Складовою функцією у напрямку діяльності держави за її межами є боротьба за мирне співіснування, та безпеку людства.
У Кримінальному кодексі України 2001 року вперше злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку виділені в окремому розділі, в якому вперше у більшості статей встановлена відповідальність за суспільно небезпечні діяння. Це ті злочини, які світове співтовариство визнає особливо небезпечними для всього людства, тому, що вони підтримують основи міжнародних відносин і здатні знищити саме людство.
2. Функції деяких органів держави
В нашій демократичній державі судова система повинна бути дійсно правовою. Суд – єдиний орган держави, наділений правом здійснювати правосуддя. Будь-які інші органи не можуть виконувати функції суду. Згідно зі ст. 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції побудована за принципами територіальності і спеціалізації. Судова влада у структурі державної влади України посідає особливе місце, зумовлюючи її соціальною роллю і специфічними функціями.
Із судовою владою пов’язані такі категорії, як правосуддя, судовий контроль, юстиція.
Основною метою судово-правової функції згідно з концептуальними документами, є створення системи ефективного державного захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, а також суспільних інтересів, запобіганням злочинним проявам і правопорушенням, затвердження режиму законності у діяльності органів влади і посадових осіб, забезпечення конституційного правопорядку. Завданням держави є створення таких судових систем і судочинства, які гарантували б демократичні ідеї правосуддя вироблені світовою наукою і практикою.
Функцією держави у судоустрої має бути:
– створення цілісної судової системи, яка об’єднає принципи галузевої організації окремих судових гілок з існуванням єдиного верховного органу.
– впровадження адміністративного судочинства, метою якого є розгляд з поряд спорів між громадянами і органами державного управління, що знайшла відображення у Законі від 7 лютого 2002 року «Про судоустрій України». Адміністративна форма правосуддя – це спеціальна гілка судочинства, що забезпечує судовий контроль за публічною владою, діяльність органів виконавчої влади. Це дає можливість забезпечити позитивний досвід організації судової системи зарубіжних країн, з урахуванням національних особливостей нашої держави.
– створення судів у справах неповнолітніх, що передбачено Конституцією України. Тому, що ці справи вимагають відповідної спеціалізації судів. Водночас виділення судів у вказаних справах в окрему ланку може призвести до перевантаження судової системи. Тому, вбачається, доцільним ввести у склад судів загальної юрисдикції окремої комісії, що спеціалізувалась би на розгляді справ, щодо неповнолітніх, враховуючи тенденцію до зросту злочинності.
Діяльність держави, функціонування її управлінського апарату здійснюється через державну службу, що є особливим інститутом сучасної держави. Державна служба – це спеціально організована професійна діяльність громадян з реалізації конституційних цілей і функцій держави.
Основними напрямками діяльності державної служби є:
– охорона конституційного устрою, створення умов для розвитку відкритого громадянського суспільства, захист прав і свобод людини та громадянина;
– забезпечення ефективної діяльності державних органів відповідно до їх повноважень та компетенції шляхом надання професійних управлінських послуг політичному керівництву цих органів і громадськості.
Щодо формування нових фінансово-економічних основ функціонування державного управління. Це передбачає вжиття заходів з оптимізації видатків на державне управління за рахунок Державного бюджету, державних цільових над бюджетних надходжень і місцевих бюджетів з урахуванням існуючого зарубіжного та вітчизняного досвіду.
Прокуратура – єдина централізована система державних органів, які від імені України здійснюють нагляд за точним виконанням та єдиним застосуванням законів через своєчасне виявлення правопорушень, вжиття заходів щодо їх усунення і притягнення винних до відповідальності.
На органи прокуратури України покладають такі функції:
– підтримання державного обвинувачення в суді;
– представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законодавством;
– нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність;
– нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень.
Форми здійснення функцій держави – це спеціальні аспекти її діяльності, з допомогою яких реалізуються державні функції. За правовими наслідками названі форми поділяються на правові і не правові. Існують різні види правових форм здійснення функцій держави – правотворча, управлінська, правоохоронна, правозастосовна.
Правотворча форма – це діяльність компетентних державних органів, уповноважених державою громадських об’єднань, або всього народу чи його територіальних спільностей із врахуванням зміни чи скасування юридичних норм. Соціальне призначення – встановити стандарти, еталони, взірці поведінки учасників суспільної життєдіяльності, тобто моделювати суспільні відносини, які, з позиції держави, є припустимі, бажані або необхідні.
Види правотворчості:
1) за суб’єктами – правотворчість державних органів, правотворчість державних об’єднань (які уповноважені державою на встановлення правових норм), правотворчість трудових колективів, правотворчість народу, або територіальної спільності;
2) за способом формування юридичних норм – встановлення юридичних норм, санкціонування.
Принципи правотворчості:
– гуманізм: юридичні норми мають закріплювати й охороняти соціальні умови, необхідні для захисту основних прав людини;
– демократизм: норми і права повинні виражати волю більшості населення, різноманітні об’єднання громадян;
– забезпечення національної самобутності та інтернаціоналізм: в юридичних нормах мають бути виражені і враховані специфічні інтереси кожної нації, народності та етнічної групи, що проживають на території даної держави;
– науковість: юридичні норми повинні відповідати досягнутому рівня розвитку суспільства, реальним соціальним умовам, закономірностям суспільного життя; при їх розробці слід використовувати новітні висновки відповідних наук;