Тема №1
Предмет, метод, джерела ( державного ) конституційного права зарубіжних країн
1.Поняття конституції, предмет
2.Метод
3.Джерела КП
4.Види і форми конституції. Функції конституції.
-1-
Конституція ( від. Лат. «конституціо» - устрій, установа. Установлення)
Причини прийняття Конституції:
- обмеження влади монарха;
- встановлення особливого права;
Перші конституції регулювали:
1.Основи устрою держави ( з’явились перші виборчі органи).
2.Закріплення і гарантованість важливих прав людини ( громадянські права ).
3.Предмет ДПЗК – це система правових норм, які регулюють засади устрою суспільства, держави і статус людини в них, а також відносини пов’язані з участю населення в здійсненні публічної влади.
-2-
Методи галузі:Методи науки:
1.Метод дозволу. 1. Порівняльно - правовий
2.Метод обов’язку. 2. структурний ( функціональний аналіз )
3.Метод заборони.
Норми КПЗК, їх класифікація:
I. Юридична сила:
1. Найвища юридична сила – норми Конституції, норми судових органів, які здійснюють конституційний контроль. Закони конституційного значення, підзаконні акти, які регулюють діяльність державних органів.
II. По способу впливу:
1.Регулятивні.
2.Охоронні.
III. За характером припису:
1.Дозволяють
2.Забов’язуючі.
3.Забороняючі.
IV. За характером регулювання:
1.Матеріальні.
2.процесуальні ( мало )
V. За дією у часі:
1. Постійні.
2. Тимчасові.
3. Надзвичайні.
VI. За способом викладення:
1.Пряме.
2.Відсильні
3.Бланкетні.
Принципи КП:
Загальні принципи:
1.Народний суверентет
2.Принципи поділу влади.
3.представницьке правління.
4.Природний характер права і свобод.
Спеціальні принципи:
1.Недоторканість суддів.
-3-
Джерела – це зовнішнє закріплення і зовнішнє вираження норм КП:
Джерела:
1. Нормативно – правові акти:
- Конституції;
- Закони ( про вибори )
- Кодекси;
- Галузеві закони;
- Договори ( угоди )
А) міждународні.
Б) внутрішньодержавні .
- Нормативні акти вищих органів виконавчої влади;
- Акти органів конституційного контролю;
- Регламенти парламентів;
- Акти органів місцевого самоврядування.
2.Правові звичаї – це ніде офіційно не зафіксовані правила поведінки, які застосовуються на протязі значного часу і санкціоновані державою.
- наявність уряду;
- голова партії переможця, керує створення уряду.
- Обов’язки монарха погоджується рішенням двох палат парламента.
3.Судові прецинденти ( в англо – саксонській правова система ) – рішення вищих судових органів по питанням не врегульованих правом.
4.Доктринальні положення – офіційно опубліковані думки, судження вчених – юристів.
5.Релігіозні джерела ( мусульманські держави )
Дія КП: у 3 вимірах, але є особливості:
1.У часі:
– Починає діяти вказано в Конституції.
– Момент закінчення дії, вказано в перехідному положенні.
– Зворотня сила відсутня, але питання з громадянства мають зворотню силу.
2.У просторі:
- Конституційні норми діють на всій території держави ( повітряний простір – 21 км.)
- Норми можуть діяти в окреих регіонах.
- Екстириторіальна дія, норми конституційного права діють на громадян України, де б вони не були.
3.По колу осіб:
- по відношенню до своїх громадян, а також до інших осіб.
-4-
1. Юридична Констиуція – система правових норм.
2. Фактична Конституція – система суспільних відносин ( Конституційний устрій)
Юридична Конституція використовується в 2-х значеннях:
Види:
1.Матеріальному – це система пр. норм, які регулюють.
2.Формальному – це нормативний акт, який має таку ж назву.
Форми Конституції:
1.Писана ( розуміється як 1 акт або декілька актів. Кількість цих актів чітко визначена ) Наприклад – Швеція – 4 акти!
2.Неписані ( складаються з необмеженої кількості джерел, які не можна визначити).
Функції Конституції:
1.Юридична функція – полягає в тому, що конституція – це головне джерело всіх галузей права, визначає розвтиток всіх галузей права.
2.Політична функція - Конституція встановлює засади організації публічної влади.
3.Ідеолгогічна функція – в Констуції сформована кінцева мета.
Зміст Констиції:
1.Правове становище людини і громадянина.
2.Конституція закріплює державний устрій.
Тема №2
Конституційно – правовий статус людини і громадянина
План:
1.Зміст інституту Конституційного права .
2.Конституційне право і Конституційні свободи і принципи їх закріплення. Види прав і свобод.
3.Конституційні обов’язки.
4.Громадянство і режим іноземців.
-1-
Зміст інституту Конституційного права:
1.Права і свободи і обов’язки
2.Принципи і способи формолювання прав і свобод.
3.Конституційна правосуб’єктність фізичних осіб.
4.Громадянство і режим іноземців.
5.Конституція гарантує права і свободи.
-2-
Констиуційні права і свободи – це визначенні Конституцією найважливіші можливості фіз. Особи по досягненні своїх інтересів в межах визначених Констиуцією або законами.
Два способи закріплення прав і свобод:
1.Позитивний – контитуція гарантує чи встановлює, що суб’єкт володіє певним правом ( має право «може»).
2.Негативний – являє собою конституційну заборону для будь – якого суб’єкта порушити або обмежити певне право.
Принципи правового статусу:
I.Для демократичних держава:
1.природне походження прав і свобод.
2.Рівноправність.
3.Принципи верховенства міжнародного права.
II. Для соціолістичних держав:
1.Класовий підхід до закріплення прав і свобод.
2.Відповідність прав і свобод будівництву соціалізма.
III.Мусульманським державам:
1.Принципи ісламу.
2.Особливість закріплення прав і свобод в Констиуціїє те що вони не є вичерпним.
-3-
Обов’язки – це найважливіші повинності, які підлягають виконанню в межах встановлених Конституцією або іншими законами.
Харктерними рисами є :
1.Конституційні обов’язки встановлюються виключно Конституцією або виключно законами.
2.Перелік обов’язків завжди є вичерпним.
3.Обов’язок в порівняні з правом і свободами є значно меншими.
4.Кожному обов’язку є юридична відповідальність за не виконання конституційного обов’язку.
-4-
Громадянин, відомий в древньому Римі, зустрічається в Біблії, в період феодалізму виник термін «піданний».
Зміст громадянства:
1.правовий стан особи, виражається в індивідуальному юридичному оформленні громадянства.
2.Постіний характер громадянства.
3.Громадянство – це двохстороній зв’язок між державою і фіз. Особою ( виражається в права і обов’язок і відповідальність ).
4.Розповсюдження на громадянина суверенної влади країни, де б він не знаходився.
Громадянство – це постійний політико – правовий зв’язок між людиною і державою, що виражається у сутності їх взаємин прав, обов’язків і відповідальності.
Інститут громадянства має 3 види норм:
1.Норми регулюють порядок набуття громадянства.
2.Норми регулюють право припинення громадянства.
3.Норми регулюють право розгляду справ з питань громадянства.
Набуття громадянства, підстави:
1.Філіація – за народження, визначається 2 принципи:
- право крові ( якого громадянство батьки)
- право грунту ( на території якої держави народився)
2.Натуралізація – набуття громадянства за законом, який діє в цій країні, шляхом прийняття і видачі індивідуального акта; може натуріалізуватися лише повнолітня особа, письмова заява, готовність відмовитись від іншого громадянства, знання державної мови, мінімальний строк проживання, відсутність певних хвороб, наявність законних засобів існування. Внаслідок правонаступництва держави.
3.Оптація ( вибір ).
4.Відновлення громадянства.
5.Репатріація – групове надання громадянства.
6.Дароване громадянство за особливі заслуги.
7.Усиновлення.
Підстави припинення громадянства:
1.Добровільна відмова.
2.Позбавлення громадянства, може позбавити лише набутого громадянства.
3.Автоматична втрата громадянства.
Режим іноземця ( є в демократичних країнах, крім КНР і Туркміністан ).
1.Національний режим іноземці = до громадян за деякими виключенями).
2.Режим найбільшого благосприйняття ( встановлюється лише до деяких категорій іноземців, лише до тих коли ін. країна встановлює такий режим).
3.Спеціальний режим.
Лекція №3
Гарантії прав і свобод громадян
Гарантії – це правові, політичніЮ, ідеологічні, організаційні, економічні засади, які створюють умови для забеспечення прав і свобод людини і громадянина і в ряді випадків не уможливлюють їх порушення з боку будь – якого суб’єкта права і держави.
Гарантії:
1.Міждународно – правові:
- «Декларація прав людини і громадянина»;
- «Декларація прав дитини» 1ст. новонароджена дитина має право на громадянство і сім’ю
2.Внутрішні – залежать від державного і політичного режиму.
Державні режими – це спосіб здійснення влади, який закріплює Конституція.
Політичний режим – як здійснюється влада.
Лекція №4
Форми державного правління в зарубіжних країнах.
План:
1.Поняття і види форм правління.
2. Монархія та її види:
А) абсолютна;
Б) обмежена ( дуалістична і парліментська )
В) нетрадиційні види монархій.