= 29 =
ричного розвитку того чи іншого народу.
Слід зазначити, що із прийняттям Конституції України не вирішені водночас всі проблеми публічного та інших галузей права. З огляду на це можна стверджувати про особливу актуальність і необхідність для юридичної науки України подальшого ретельного вивчення проблем публічного права крізь призму Основного Закону.
Далеко не всі риси нашої держави, що передбачені і закріплені новою Конституцією, стали нині повною мірою реальністю. Конституційні положення, що стосуються цих рис, є певною мірою програмою державотворення на найближчі десятиліття, ідеалом, який треба втілити ужиття. Це стосується насамперед зовнішніх аспектів суверенітету держави, а також правового і соціального характеру держави. Тим самим ідеологія українського державотворення потребує значного часу і зусиль для свого утвердження, розвитку і вдосконалення. Ідеологія українського державотворення нині сповна і на найвищому рівні легалізоване, але далеко ще не реалізована, її реалізація —одне з найважливіших завдань нашого часу. Пріоритетним напрямом його вирішення є перетворення Конституції в життя, приведення її в дію.
Ухвалення нової Конституції України знаменує початок нового етапу розвитку права в Україні, основний зміст якого передбачає прийняття у розвиток відповідних конституційних приписів цілого ряду законів.
Проаналізувавши витяги з конституцій різних держав, можемо з певністю ствердити, що в усьому світі основним джерелом публічного права постає Конституція як Основний Закон, що регулює публічно-правові відносини. Конституція України - значний крок уперед для здійснення публічного права у нашій молодій державі, її прийняття, безперечно, забезпечило міцну та стабільну правову базу, і можна стверджувати, що від 26 червня 1996 року Україна стала на демократичний шлях розвитку правової держави.
Будемо сподіватися, що, незважаючи на всі труднощі, пов'язані із ре
= 30 =
алізацією конституційних норм Україна все ж, за підтримки молодих спеціалістів у галузі права, вийде із кризи та твердо стане на правовий шлях розвитку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. BerezowskiC. Prawomiedzynarodovepubliczne.- W., 1960.
2. Бойко В.Нова Конституція і судова влада // Право України.-1997.-№1.-С. 16 - 19.
3. Вітошинський Борис. Міжнародне публічне право.-Мюнхен,1983.
4. Геллінекъ Г. Конституція, ихъ исторія и значеніе въ современномъ праве.-С.-Петербург;1907.-307с.
5. Георгіца А.З. Міжнародне публічне право. - Чернівці, 1996.
6. Головатий С. Конституція України 1996 р. в системі європейського конституціоналізму // Право України. - 1997.-№6 . - С.29-32.
7. Захаров Є. Права людини в проекті Конституції України // Право України.-1996.-№6.- С.5-7.
8. Князєв В. Поняття та елементи конституційного статусу людини і громадянина в Україні // Право України. - 1998. - №12. - С.29-30.
9. Конституційні заходи правового регулювання економічних процесів в Україні // Право України. - 1997. - №8. - С. 20.
10. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. - М., 1998.
11. Опришко В. Конституція України - основа розвитку законодавства // Право України. - 1997. - №8. - С. 14 - 18.
12. Полешко А. Проблеми, досвід, перспективи реалізації положень Конституції // Право України. - 1997. - №8. - С. 18-20.
13. Сравнительное конституционное право. - М., 1996.
14. Тихомиров Ю.А. Публичное право. - М.: Изд-во БЕК, 1995.
15. Шаповал В. Конституційний механізм державної влади в незалежній Україні : політико-правові проблеми організації виконавчої влади // Право України.- 1997. - №1. - С. 30 - 35.
= 32 =
16. Шаповал В. Теоретичні проблеми реалізації норм Конституції // Право України. - 1997. - №6. - С. 3-8.
17. Шаповал В. Верховенство закону як принцип Конституції України // Право України. - 1999. - №1. - С. 5-8.
1Бойко В. Нова Конституція і судова влада / / Право України. - 1997. - № 1
2В.Погорілко. Конституція і державне будівництво // Право України. 1997.-№. 2;
1Головатий С. Конституція України в системі європейського конституціоналізму // Право України. - 1997.-№6.-С.3-8;
2Опришко В. Конституція - фундаментальна основа подальшого розвитку законодавства і правової системи // Право України.-1996.-№9.-С.45-48;
3Тихонов Є., Юзьков Л. Конституція юридична і фактична // Право України.-1992.-№1.-С.9-10;
4Юзьков Л.П. Конституційні закони : утвердження концепції і становлення практики // Радянське право.-1991.-№1.-С.69-73 ;
5Бєлкін Д. Конституція України-закон прямої дії // Право України.-1997.-№1;
6Шаповал В. Основний закон держави // Віче.- 1996.-№3.-С.27-35;
Він же. Основний закон України та актуальні проблеми конституційної теорії // Право України.-1996.-№3.-С.13-22.
1Див.: Проф. Геллинекъ. Конституція, ихъ исторія и значеніе въ современномъ праве. - С.-Петербург.-1907. - С.3-4.
2 Burdeau G. Droit constitutionnel et institutions politiques. P.,1957. P. 47
3Beard C. American Government and Politics. N.Y., 1949. P. 5
1Цит. за : Мишин А.А. Государственное право буржуазных стран.-М., 1961. - С. 19-20.
1див. Інтернет : gopher://ftp.std.com:70/00/obi/book/History/political/united_states/18th_century/constitution.txt.Z
2див. Інтернет : http://www.washlaw.edu/forint/alpha/c/constitutionallaw.htm
3див. Інтернет : http://www.uni-wuerzburg.de/law/
1 Ю. Тихомиров. Публичное право.-М.: Изд-во БЕК, 1995.-485 с.
1Цит. Борис Вітошинський. Міжнародне публічне право. - Мюнхен. - 1983.- С. 18;
2В. Опришко. Доповідь на конференції “Теоретичні та практичні питання реалізації Конституції України: Конституція України —основа розвитку законодавства" // Право України.-1997.-№8.
1В. Шаповал. Конституційний механізм державної влади в незалежній Україні: політико-правові проблеми організації виконавчої влади // Право України.-1997.-№1
1 Цит. С. Головатий. Конституція України 1996 р. в системі європейського конституціоналізму // Право України.-1997.-№6.
1 Див.:Соловьев Вл. О христианском единстве. - М., 1993.-С.183;
2 Див.:Мишин А.А. Конституционное право зарубежных стран. -М., 1998, С. 44.
1Див. Бахрах Д.Н. Действие правовой нормьі во времени. // Советское государство и право. - 1991. - № 2. - С. 15-16.
1 Георг Геллинекъ. Конституція, ихъ исторія и значеніе въ современномъ праве. - С.-Петербург; 1907.-С. 26.