Підприємство, що підлягає атестації, подає атестаційної комісії заяву та документи за встановленим переліком. Атестаційна комісія протягом місяця готує висновок про віднесення підприємства до відповідної категорії. Рішення про присвоєння категорії підприємству та переведення його до вищої або нижчої категорії приймаються за поданням атестаційної комісії керівниками (їх заступниками) райдержадміністрацій, міськ-(рай) виконкомів з видачею свідоцтва за встановленим зразком.
Атестація проводиться за поданням підприємства протягом трьох місяців після його реєстрації. Переатестація здійснюється у разі появи змін у показниках його діяльності, встановлених вимогами для присвоєння підприємству категорії, але не менше одного разу на три роки. Контроль за своєчасністю проведення атестації (переатестації) здійснюється органами, які створюють атестаційні комісії.
Побутові послуги надаються замовникам згідно з домовленістю документальним підтвердженням укладення яких є такі документи: договір за типовою формою, затвердженою Укрсоюзсервісом, квитанція, касовий чек, товарний чек, квиток встановленої форми. Термін виконання замовлення встановлюється за погодженням сторін. Права, обов'язки, відповідальність виконавця і замовника, передбачені Правилами, діють з моменту укладення договору про надання побутової послуги.
Розрахунковими документами, що засвідчують факт надання послуги, можуть бути: касовий чек для виконавців, які у розрахунках із замовниками використовують електронні контрольно-касові апарати (товарний чек у разі виходу такого апарату з ладу або тимчасового відключення електроенергії), квитанція або квиток – для виконавці які згідно нормативно-правовими актами не застосовують з таких апаратів. Для останніх вони є документами суворої звітності. Розрахунки із замовниками за надані у готівковій, безготівковій чи в іншій законодавства. Порядок оплати вартості послуг визначається виконавцем за погодженням із замовником. Він може передбачати повний розрахунок під час оформлення замовлення або часткову оплату з остаточним розрахунком під час отримання замовлення. В останньому випадку після кожної завершеної і сплаченої операції з надання послуги замовнику видається розрахунковий документ. Вартість послуг і матеріалів виконавця оплачується замовником за цінами, що діяли на день оформлення замовлення, якщо інше не передбачено умовами угоди. Вартість речей і матеріалів замовника визначається та оформлюється документально за погодженням сторін або на основі поданих документів, що засвідчують їх ціну. Види, кількість і якість матеріалів, необхідних для надання послуг, визначаються виконавцем відповідно до нормативно-технічних документів за погодженням із замовником.
У разі відсутності матеріалів або неможливості під час оформлення замовлення визначити необхідний для надання побутової послуги обсяг матеріалів, використання їх попередньо погоджується із замовником, а вартість оплачується ним після виконання послуг за цінами, що діяли на день надходження матеріалів.
Виконавець зобов'язаний забезпечити:надання послуг відповідно до вимог цих Правил, інших нормативно-правових актів та умов угоди; виконання гарантійних зобов'язань щодо виготовлених виробів і відремонтованих ним речей; дотримання термінів виконання замовлення; належний рівень культури обслуговування; надання замовникові повної, доступної та достовірної інформації про послуги; збереження прийнятих від замовника для надання послуги речей та матеріалів, а також використання їх за призначенням; відшкодування збитків, заподіяних замовнику невиконанням або неналежним виконанням умов угоди, а також у разі втрати, псування чи пошкодження із своєї вини речей та матеріалів, прийнятих від замовника для надання послуг, у розмірах, передбачених угодою; дотримання встановленого режиму роботи; виплату замовникові у разі порушення умов угоди неустойки (пені), якщо це передбачено умовами угоди. Виплата неустойки (пені) не звільняє виконавця від виконання замовлення; повернення замовникові невикористаних матеріалів, наданих замовником, а також, за його бажанням, усіх замінених за плату деталей та комплектуючих виробів; попередження замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, наданих замовником, а також про інші незалежні від виконавця обставини, що можуть погіршувати споживчі властивості замовлення.
Він має право відмовитися від виконання договору коли замовник, незважаючи на своєчасне і обґрунтоване попередження, у відповідний термін не замінить свої недоброякісні або непридатні матеріали, не змінить вказівок про спосіб виконання послуги. У разі неявки замовника за отриманням виробу виконавець має право через шість місяців після визначеного угодою терміну виконання замовлення і після дворазового письмового нагадування (з повідомленням) реалізувати виріб в установленому порядку. При цьому кошти, отримані від реалізації, за вирахуванням сум, які належать виконавцеві (у тому числі витрат на повідомлення замовника про виконання замовлення, його зберігання і реалізацію), вносяться на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника.
За невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених Правилами та договором виконавець несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством та угодою між ним і замовником. Він також не звільняється від відповідальності у разі псування чи пошкодження речей та матеріалів внаслідок їх особливих властивостей, які він не зміг виявити під час прийняття замовлення. При цьому встановлюється презумпція вини виконавця, тобто він несе відповідальності за недоліки у наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли не з його вини.
Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити вартість наданих згідно з умовами угоди послуг. У разі неотримання замовником без поважних причин замовлення у визначений угодою термін з урахуванням обумовленого пільгового терміну він повинен відшкодувати виконавцю вартість зберігання замовлення.
Замовник має право на: повну доступну та достовірну інформацію про послуги і виконавця; безпеку послуг його життя, здоровця, майна та навколишнього природного середовища; перевірку якості наданої її послуги. У процесі виконання замовлення він право вносити до нього часткові зміни, які приймаються виконавцем за умови, що виконання їх технічно і технологічно можливе. Якщо зміни впливають на вартість послуги, їх внесення повинно бути оформлене документально і враховане під час остаточного розрахунку за надані послуги за цінами, які діяли на час внесення змін. Замовник має право анулювати замовлення і розірвати угоду з власної ініціативи до закінчення терміну його виконання. При цьому замовник оплачує виконавцю вартість виконаної роботи і відшкодовує йому збитки, заподіяні розірванням угоди.
У разі невиконання або належного виконання виконавцем умов договору він користується правами, наданих законодавством. Зокрема, правом гарантійного ремонту або заміни товарів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. №506 якою затверджені Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів і Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній зміні. Спірні питання між виконавцем та замовником вирішуються за домовленістю між ними, а в разі недосягнення її у порядку встановленому Законом «Про захист прав споживачів», іншими законодавчими актами.
Контроль дотриманням Правил здійснюється місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Держспоживзахистом і його територіальними органами, іншими органами виконавчої влади у межах наданих їм повноважень.
§ 3. Господарсько-правові засоби захисту прав споживачів
Права споживача одна з найголовніших прав людини. Об’єктивність процесу формування їх захисту гарантується на положеннях Конституції України. Частиною 3 ст. 42 якої передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організаційних споживачів.
Господарсько-правові заходи захисту прав споживачів обумовлені необхідністю створення умов для насичення споживчого ринку якісними та безпечними товарами, роботами, послугами, виявлення і вилучення з обігу неякісно, фальсифікованої та небезпечної для життя і здоров'я продукції (товарів). Центральне місце в системі споживчого законодавства займає Закон України від 12.05.1991 р. із змінами і доповненнями «Про захист прав споживачів» (надалі – Закон), який вперше визначив поняття «споживач» і ще 27 термінологічних визначень, а норми права якого становлять основний зміст захисту прав споживачів. Даючи характеристику цьому Закону, треба зазначити, що норми, з яких він складається є різнорідними за своїм змістом та галузевою приналежністю статей матеріального і процесуального права. їх умовно можна поділити на такі групи: організаційно-правові (статті 5 - 7, 9, 10, 10 - 1); правовстановлюючі норми (статті. 3, 11 - 16, 18 - 20); правозобов'язуючі норми (статті 12, 14); - право регулюючі норми (статті 15, 17, 20, 23); правозахисні норми (статті 8, 9, 24). Крім Закону, в системі законодавства про захист прав споживачів велике значення мають норми ЦК, ГК, Кодексу України про адміністративні правопорушення, закони і підзаконні акти, особливо, Кабінету Міністрів України (статті. 5, 10, 13, 14, 20), а також норми міжнародного права (ст. 2).