DES Доставлено франко-строп судно (...порт призначення зазначений). «Франко-строп судно» означає, що зобов'язання продавця по поставці вважається виконаним після того, як товар наданий покупцю на борт судна не очищеним від мита на імпорт у погодженому порту призначення. Продавець має нести всі витрати і ризики, пов'язані з доставкою товару в погоджений порт призначення.
Цей термін можна використовувати тільки для морського або внутрішнього водного транспорту.
DEQ Доставлено франко-набережна (мито сплачене) (порт призначення зазначений). «Доставлено франко-набережна (мито сплачене)» означає, що зобов'язання продавця по поставці вважається виконаним після того, як він надав товар у розпорядження покупця на набережній (товарній пристані) у погодженому порту призначення й очищеним від мита на імпорт. Продавець повинен нести всі ризики і витрати, включаючи мита, податки та інші збори по доставці туди товару.
Цю умову не слід використовувати в тому випадку, якщо продавець не може прямо або посередньо одержати імпортну ліцензію.
Якщо сторони бажають, щоб покупець очистив товар від мита на імпорт і сплатив мито, то замість слів «мито сплачене» слід використовувати слова «мито не сплачене». Якщо вони бажають вилучити із зобов'язань продавця деякі з витрат, сплачуваних при ввозі товару (наприклад, податок на додану вартість (AT), то це повинно бути роз'яснено шляхом додавання слів: «доставлено франко-набережна», (AT не сплачений)... порт призначення зазначений)».
Цей термін можна використовувати тільки для морського або внутрішнього водного транспорту.
DDU Доставлено, мито не сплачене (...місце призначення зазначене). «Доставлено, мито не сплачене» означає, що зобов'язання продавця по поставці вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця в погодженому місці країни імпорту. Продавець повинен нести витрати і ризики, пов'язані з поставкою туди товару (за винятком мита, податків та інших офіційних зборів, виплачуваних при ввозі), а також видатки і ризики по виконанню митних формальностей. Покупець повинен оплатити будь-які додаткові витрати і нести будь-які ризики, викликані його нездатністю вчасно очистити товар від мита на імпорт.
Якщо сторони бажають, щоб продавець виконав митні формальності й поніс викликані цим витрати і ризики, то це повинно бути роз'яснено шляхом додавання слів. Якщо вони бажають включити в зобов'язання продавця деякі витрати, виплачувані при ввозі товару (наприклад, податок на додану вартість (AT), то це слід роз'яснити шляхом додавання слів «доставлено, мито не сплачене; (AT оплачений (...зазначене місце призначення)». Цю умову можна використовувати незалежно від виду транспорту.
DDP Доставлено, мито сплачене (...місце призначення зазначене). «Доставлено, мито сплачене» означає, що зобов'язання продавця по поставці вважаються виконаними після того, як він надав товар у погодженому місці країни імпорту.
Продавець зобов'язаний нести ризики і витрати, включаючи мита, податки та інші збори, по поставці в це місце товару, очищеного від мита на імпорт. У той час як умова EXW означає мінімальні зобов'язання продавця, умова DDP означає максимальні зобов'язання. Умову не слід використовувати, якщо продавець не може прямо чи посередньо одержати імпортну ліцензію.
Якщо сторони бажають, щоб покупець здійснив очистку товару від мита на імпорт і сплатив мито та слід використовувати термін ІІ. Якщо вони бажають виключити із зобов'язань продавця деякі витрати, сплачувані при ввозі товару (наприклад, податок на додану вартість (AT), то це повинно бути роз'яснено шляхом додавання слів: «доставлено, мито сплачене, ЗАТ не сплачений (...зазначене місце призначення)». Умову можна використовувати незалежно від типу транспорту.
Вибір базисної умови постачання, що найбільшою мірою підходить продавцю і покупцю, залежить від конкретної ситуації.
Якщо виходити з правил ІНКОТЕРМС без урахування конкретного договору поставки, то можна дійти висновку, що невигідним для покупця є умова франко-завод, оскільки вона передбачає для продавця мінімум обов'язків, а для покупця максимум. Найневигіднішим для продавця і кращим для покупця може здаватися умова франко-склад покупця, що передбачає максимум обов'язків для продавця і мінімум – для покупця.
Однак не можна не враховувати, що витрати, які несе продавець, доставляючи товар покуплю, включаються в його вартість, що часто необхідно оплачу вати в іноземній валюті. За наявності її у покупця з достатній кількості, звичайно ж найвигіднішою умовою для нього є франко-склад покупця; при недостачі валюти більш вигідною для нього виявляється умова франко-завод. За цієї умови покупець одержує змогу уникнути надмірних Витрат з іноземній валюті, наприклад хоча б тим, що він організовує доставку товару на своєму власному транспорті.
Вибір базисної умови постачання товару визначає зміст багатьох інших статей контракту.
§ 5. Зовнішньоекономічні операції щодо давальницької сировини та товарообміну
Суть операцій з давальницькою сировиною в тому, що власник сировини, який не має потужностей з її переробки, передає її переробному підприємству в обсязі, що забезпечує одержання необхідної кількості готової продукції, оплату витрат переробника та одержання переробником прибутку як капітал, вкладений ним у процес переробки. Такі операції мають всі ознаки зустрічно торгівлі, оскільки передбачають еквівалентний обмін товарами і оформляються єдиним договором. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом, податками та зборами. Їх сплата (крім митних зборів) проводиться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя державній податковій інспекції за місцезнаходженням виконавця на термін, що дорівнює терміну здійснення операцій з давальницькою сировиною, але не більше як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. У разі вивезення готової продукції за межі митної території України у період зазначений у Законі, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних) не справляються. Готова продукція fщо вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України і вивозиться з митної території України, не обкладається експортним митом та іншими податками і зборами (крім митних). Аналогічно вирішується питання щодо введення готової продукції, виготовленої з давальницької сировини українського замовника.
Спеціальне регулювання зовнішньоекономічних операцій із давальницькою сировиною обумовлено як істотною специфікою цих операцій, так і значним їх обсягом в зовнішньоекономічних операціях передбачене Законом України від 15.09.1995 р. «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» із змінами та доповненнями (надалі – Закон), а їх оподаткування Законом України від 03.04.1997 p. «Про податок на додану вартість».
Товарна номенклатура ЗЕД передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.97 р. № 1216 «Про встановлення показників питомої ваги давальницької сировини у загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій у зовнішньоекономічних відносинах», застосування простого векселя за окремими товарними позиціями у разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах визначено його розпорядженням від 21.01.2006 р. №26-Р, Моніторинг операцій з давальницькою сировиною зовнішньоекономічних відносинах згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 р., проводить Міністерство економіки України та подає пропозиції щодо внесення змін до актів законодавства, які їх регулюють. Положення про векселі, що видаються при здійсненні операцій із давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 13,02.96 р. № 26, тощо.
Операцією з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до цього Закону вважається операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників та виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) ввезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить не менш як 20% від загальної вартості готової продукції.
Давальницькою сировиною відповідно до ст. 1 Закону є сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеш за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції з подальшим поверненням усієї продукції або її частини до країни власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни. Готова продукція, вироблена з давальницької сировини, може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої вироблено цю продукцію, ввезена іноземним замовником на митну територію України чи закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику. Ввезення окремих видів давальницької сировини на митну територію України або здійснення операцій, пов’язаних з її переробкою на території України, може тимчасово обмежуватися або заборонятися Кабінетом Міністрів України, якщо такі дії можуть завдати шкоди економіці країни.